№ справи:121/7449/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.

№ провадження:22-ц/190/783/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Хмарук Н.С.

суддів:Сіротюка В.Г., Рошка М.В.,

при секретарі:Усеїновій Н.У.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про поділ майна подружжя та визнання права власності

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 припинивши право власності на неї ОСОБА_7. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішення суду, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що у справі виник спір стосовно нерухомого майна, яке передано відповідачем в іпотеку публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» на підставі договору від 16 вересня 2013 року, тому визнання за позивачем права власності на 1/2 частину іпотечного майна порушує встановлені умовами договору права банку як іпотекодержателя вказаного майна.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити як необгрунтовану, рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника 3-ої особи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що спірна квартира придбана сторонами в період шлюбу та є їх спільною сумісною власністю, крім того, відповідачка визнала позов та порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб при визнанні відповідачкою позову, судом не встановлено.

Такі висновки місцевого суду відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 травня 1987 року (арк.справи 6). Під час шлюбу ОСОБА_7 придбала квартиру АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу від 31 жовтня 2003 року (а.с.11,12). 25 листопада 2003 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_7 комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентарізації (арк.справи 13).

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

Оскільки правовідносини між сторонами щодо набуття права власності на квартиру виникли до набрання чинності Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України 2004 року, справа має розглядатися за нормами Кодексу про шлюб та сім'ю та Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 112 ЦК України 1963 року, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Згідно ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу відповідно до ст. 16 Закону України «Про власність» та ст. 22 КпШС України.

Крім того, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не існувало ніяких домовленостей з приводу розподілу спільного майна, а також не було укладено шлюбний договір.

На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано застосував для вирішення спірних правовідносин норми закріплені Кодексом про шлюб та сім'ю та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 знайшли своє повне підтвердження, у зв'язку з чим задовольнив позов.

Довід апеляційної скарги про порушення прав банку як іпотекодержателя внаслідок розподілу майна подружжя (спірної квартири), яке є об'єктом договору іпотеки, колегія суддів не приймає до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Крім того, слід зазначити, що положення договору іпотеки про те, що іпотекодавець не має права розпоряджатися квартирою без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки, не означає, що в судовому порядку не можна поділити спірне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користуавнння майном не заборонено, а поділ майна подружжя не є розпорядженням ним.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н.Хмарук В.Сіротюк М.Рошка