ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2014 року Справа № 913/132/14

Провадження №16/913/132/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до Комунальної установи «Кремінське районне територіальне медичне об'єднання», м. Кремінна Луганської області

про стягнення 1875 грн. 99 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Лавриненко В.С., довіреність № 5 від 02.01.2014

від відповідача - представник не прибув

У зв'язку із перебуванням судді Шеліхіної Р.М. на лікарняному відповідно до ст. 2-1 ГПК України шляхом автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Москаленко М.О.

Судом роз'яснено право відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України.

Відводів судді не заявлено.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1875 грн. 99 коп. пені, нарахованої за порушення останнім строків розрахунку за спожиту електричну енергію поставлену за договорами № 30/9 від 03.01.2012 та № 30/18 від 15.01.2013.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, письмовими поясненнями № 278 від 13.03.2014 просив розглянути дану справу без участі повноважного представника, позовні вимоги відповідачем визнані у повному обсязі. З посиланням на важке фінансове становище підприємства відповідачем заявлене письмове клопотання про зменшення на 50 % розміру пені на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

На підставі укладених між сторонами у справі договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 30/9 від 03.01.2012 (а.с. 20-29) та № 30/18 від 15.01.2013 (а.с. 20-29), Постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання з постачання електричної енергії Споживачу (відповідачу у справі), а останній, в свою чергу зобов'язався оплачувати позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно умов пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію згідно з вимогами Додатка «Порядок розрахунків».

Відповідно пункту 8 додатку до договору «Порядок розрахунків» розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10-ти (десяти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Дата оплати рахунку (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки Постачальника.

На виконання умов договору позивачем надавалися відповідачеві відповідні рахунки для оплати спожитої у період з грудня 2012 року по липень 2013 року включно активної електричної енергії.

Факт надання позивачем у повному обсязі обумовлених договором послуг підтверджений наявними у матеріалах справи актами про використану електричну енергію, складеними, підписаними та засвідченими відповідачем у справі.

Виставлені позивачем рахунки відповідачем оплачувалися несвоєчасно, що підтверджено матеріалами справи та підтверджено відповідачем.

Згідно пункту 7.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України у зв'язку з порушенням відповідачем строків розрахунків за спожиту електроенергію позивачем за період прострочення оплат за спожиту у період з грудня 2012 року по липень 2013 року включно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1875 грн. 99 коп. за період прострочення з 01.01.2013 по 31.07.2013, що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с. 81).

Доказів повної або часткової сплати суми позову відповідачем під час судового розгляду справи надано не було.

Позовні вимоги визнані відповідачем у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обов'язок з оплати спожитої активної електричної енергії відповідачем у справі своєчасно виконаний не був.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов укладених сторонами у справі договорів з поставки електричної енергії та несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії за період з грудня 2012 року по липень 2013 року включно.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1875 грн. 99 коп.

Відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру пені на 50 % на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, є клопотання відповідача про зменшення на 50% розміру належної до стягнення суми пені, оскільки жодного документа у підтвердження важкого фінансового становища підприємства та наявності відповідних виключних обставин відповідачем суду надано не було.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунальної установи «Кремінське районне територіальне медичне об'єднання», м. Кремінна Луганської області, вул. Перемоги, буд. 1-А, код 25356637, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35-А, код 31443937, пеню у розмірі 1875 грн. 99 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. на п/р № 26002431857 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 18.03.2014.

Суддя М.О. Москаленко