Справа № 114/110/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2014року смт. Роздольне

Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Абеляшева О.В.,

при секретарі - Оголь О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» про стягнення заборгованості з заробітної плати та зобов'язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

встановив:

Позивачка звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» про стягнення заборгованості з заробітної плати та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачку звільнено з роботи 23.09.2013 року. При звільненні відповідачем не виплачено належної суми заробітної плати при звільненні, до часу розгляду справи не виплачено затримки при розрахунку при звільненні. На неодноразові звернення за виплатою відповідач не виплачував заборгованість із заробітної плати та не видавав трудової книжки, не змінив наказу про звільнення позивача, оскільки він порочить гідність ОСОБА_1 На теперішній час трудову книжку позивачка отримала, але наказ про звільнення змінено не було, заробітної плати виплачено не було. З наведених обставин позивачка просить стягнути заборгованість із заробітної плати, суму затримки з розрахунку при звільненні з відповідача, зобов'язати відповідача змінити наказ про звільнення.

КП «Роздольненський центральний ринок» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми. Ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 27.02.2014 року зустрічний позов прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Позивач за зустрічним позовом вимагає стягнути з ОСОБА_1 322550,36 гривень, мотивуючи вимоги тим, що відповідачка за зустрічним позовом як бухгалтер, який працював на підприємстві, була відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку. За час виконання нею своїх трудових обов'язків підприємству нараховано податкові зобов'язання у розмірі 260592 гривень та штрафні санкції у розмірі 61255,75 гривень. Крім того ОСОБА_1 було надмірно нарахована та виплачена матеріальна допомога у розмірі 702,61 гривень. Оскільки, на думку позивача за зустрічним позовом, зазначена шкода заподіяна з вини ОСОБА_1, КП «Роздольненський центральний ринок» вимагає стягнути з відповідача за зустрічним позовом 322550,36 гривень.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала та пояснила, що вина в заподіянні шкоди підприємству не доведена, матеріальна допомога нарахована та виплачена на законних підставах.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили у його задоволенні відмовити. На задоволенні зустрічного позову наполягали.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши наявні в справі документи, надані докази, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала на КП «Роздольненський центральний ринок», про що свідчать копії особових рахунків ОСОБА_1, штатних документів КП «Роздольненський центральний ринок». Тобто з досліджених матеріалів справи вбачається перебування у трудових правовідносинах ОСОБА_1 та КП «Роздольненський центральний ринок».

Відповідно до копії наказу №54-К від 23.09.2013 року, з 23.09.2013 року ОСОБА_1 звільнено за ст. 38 КЗПП України, нарахована компенсація за невикористану трудову відпустку.

Відповідно до копій листів, надісланих ОСОБА_1 до КП «Роздольненський центральний ринок», позивачка неодноразово зверталась до підприємства за отриманням трудової книжки та розрахунку із заробітної плати. Із вказаних листів також вбачається, що після неодноразового звернення до підприємства позивачці повернули трудову книжку, але розрахунок з нею не провели.

Із свідчень сторін по справі слідує, що на день розгляду справи КП «Роздольненський центральний ринок» не провело розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні її з посади.

Відповідно до розрахунку заборгованості із заробітної плати, наданого позивачкою, всього заборгованість із заробітної плати складає 4286, 50 гривень. Зазначена сума визнана представниками КП «Роздольненський центральний ринок» частково у розмірі 3946, 51 гривень.

Так, згідно зі статтею 47 Кодексу законів про працю роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум. належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Частиною 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що за наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у частині першій відшкодування у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, а в разі вирішення спору частково, розмір відшкодування визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З аналізу наведених норм та матеріалів справи судом визначено порушення КП «Роздольненський центральний ринок» зобов'язання щодо виплати працівникові всіх належних сум при звільненні, а також порушення строків проведення розрахунку, передбачених законодавством. З наведеного суд вважає за доцільне стягнути з відповідача всі належні ОСОБА_1 суми виплат, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 136 гривень. Зазначена сума у суду сумнівів не викликає.

Оскільки ОСОБА_1 було звільнено 23.09.2013 року, то по день розгляду справи затримка з розрахунку заробітної плати складає 124 робочих дні. Визначення відшкодування з затримки з розрахунку при звільненні визначено наступним чином: 124 робочих дні х 136 гривень середньоденної заробітної плати = 16864 гривень відшкодування з затримки з розрахунку при звільненні.

З наведених обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом у частині стягнення заборгованості з заробітної плати у розмірі 3946, 51 гривень та відшкодування з затримки з розрахунку при звільненні у розмірі 16864, 00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 235 КЗПП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Оскільки КП «Роздольненський центральний ринок» у наказі про звільнення невірно зазначило посаду, з якої було звільнено ОСОБА_1, суд вважає за доцільне внести зміни до наказу Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» №54-к від 23.09.2013 року «Про звільнення старшого бухгалтера ОСОБА_1», виключивши з пункту 1 наказу слово «дворника».

У задоволенні зустрічного позову суд вважає за доцільне відмовити виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 130 КЗПП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Сторонам судом було роз'яснено право на проведення фінансової та бухгалтерської експертизи для доведення обставин справи з бухгалтерського обліку та нарахованих та виплачених сум, але сторони відмовились від проведення експертизи, тому суд досліджує тільки надані документи та доведені обставини справи.

Із наданих позивачем за зустрічним позовом вбачається, що підприємству нараховано податкові зобов'язання у розмірі 260592 гривень та штрафні санкції у розмірі 61255,75 гривень, про що свідчать довідки податкової інспекції та акт про результати позапланової виїзної перевірки. Але з наданих КП «Роздольненський центральний ринок» документів не вбачається вини саме ОСОБА_1 в заподіянні прямої дійсної шкоди у зазначеному розмірі, оскільки не надано документів, які б свідчили про винність та протиправність дій або бездіяльності ОСОБА_1 у заподіянні такої шкоди.

Також суд зазначає, що суду не доведено обов'язку у відшкодуванні шкоди ОСОБА_1, оскільки не надано договору про матеріальну відповідальність, колективний договір наданий неналежної якості.

Відносно надмірно нарахованої та виплаченої матеріальної допомоги суд зазначає, що суду не доведено факту надмірного нарахування такої матеріальної допомоги. Із бухгалтерських довідок підприємства неможливо зробити однозначний висновок в надмірному нарахуванні матеріальної допомоги.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» про стягнення заборгованості з заробітної плати та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати у розмірі 3946, 51 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки при розрахунку у розмірі 16864 гривень.

Змінити наказ Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» №54-к від 23.09.2013 року «Про звільнення старшого бухгалтера ОСОБА_1», виключивши з пункту 1 наказу слово «дворника».

Стягнути з Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Роздольненський центральний ринок» до ОСОБА_1 про стягнення суми - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: