Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 801/8078/13-а
12.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Горошко Н.П. ,
Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Прищепа Н.С.
за участю сторін:
представник позивача, ОСОБА_2 ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги б/н від 12.08.2013 року,
представник відповідача, Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник третьої особи, ОСОБА_5 ОСОБА_6, довіреність № 38 від 11.01.12
представник третьої особи, ОСОБА_5 ОСОБА_7, договір про надання юридичних послуг б/н від 12.03.2014 року,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 02.12.13 у справі №801/8078/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (вул. 60 років Жовтня, буд. 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
треті особи:
ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)
про визнання протиправними та незаконними дій і бездіяльності.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 02.12.13 у справі № 801/8078/13-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, треті особи ОСОБА_5 про визнання протиправними та незаконними дій і бездіяльності, - відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2013 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 12.03.2014 року представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі стосовно задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представники третьої особи доводи апеляційної скарги не визнали та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_2 - 15.08.2013 року звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, відповідно якого просила, з урахуванням уточнених позовних вимог від 10.09.2013 року (а.с. 27-29), визнати протиправними та незаконними дії (бездіяльність) Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим щодо пропонування тільки одному стягувачу ОСОБА_5 прийняти майно боржника ОСОБА_8; визнати протиправною та незаконною бездіяльність Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим у вигляді не направлення стягувачу ОСОБА_9 пропозиції про прийняття частки майна боржника ОСОБА_8; визнати протиправною та незаконною бездіяльність відповідача щодо не виконання вимог частини сьомої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з пропуском ОСОБА_5 строку для подання заяви про прийняття майна боржника у власність; визнати протиправними та незаконними дії відповідача щодо прийняття згоди представника ОСОБА_5 на прийняття майна боржника ОСОБА_8 у власність не дивлячись на пропуск строків, передбачених частинами сьомої та восьмої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження"; визнати протиправними та незаконними дії (бездіяльність) Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим щодо надання ОСОБА_5 можливості залишити за собою майна боржника ОСОБА_8 з порушенням строку для внесення на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу ДВС різниці між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою, що підлягає стягненню на його користь, у порушення вимог частини восьмої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження"; визнати протиправною, незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рустамової З.В. від 22.05.2013 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 по справі № 801/8078/13-а залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 (а.с. 37).
Судовою колегією встановлено, що 12.04.2010 року Центральним районним судом міста Сімферополя видано виконавчий лист по справі № 2-384/10, відповідно якого суд зобов'язав стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 63000 грн. (а.с. 59).
09.07.2010 року постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу № 2-384/10. (а.с. 60). Зазначена постанова відправлена на адресу ОСОБА_8 № 22934-9 від 09.07.2010 рокую (а.с. 61).
Крім того, 09.07.2010 року постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим накладено арешт на майно, власником якого є ОСОБА_8 (а.с. 63).
26.01.2011 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим складено акт опису й арешту майна, відповідно якого вбачається, що ОСОБА_8 належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1. (а.с. 65-68).
Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визнано, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено звернення стягнення на майно боржника, котре полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Судовою колегією встановлено, що відповідно до висновку про ринкову вартість майна від 26.09.2011 року, проведену суб'єктом оціночної діяльності діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_11, ринкова вартість 1/3 частки 2-х кімнатної квартири, загальною площею 44,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 склала (без ПДВ) 89994,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
На підставі договору договору №1-01149 від 08.12.2011 року, укладеного між Центральним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим та КФ ТОВ "ТД Укрспецреалізація" нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 передано на реалізацію.
Матеріалами справи встановлено, що 05.01.2012 року прилюдні торги по реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_8 не відбулися, у зв'язку з відсутністю потенційних покупців.
Відповідно до частини п'ятої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
20.01.2012 року проведена уцінка зазначеного майна на 5%, у зв'язку з чим, вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 склала 85494,30 грн., про що державним виконавцем Володькіним С.А. складено акт уцінки майна (а.с.74).
Разом з тим, 09.03.2012 року повторні прилюдні торги по реалізації арештованого майна, що належало ОСОБА_8 не відбулися у зв'язку з відсутністю потенційних покупців, 18.04.2012 року проведена повторна уцінка цього майна на 20%, після якої вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 склала 68395,44 грн., про що старшим державним виконавцем Рустамовою З.В. складено акт уцінки майна (а.с.72).
Згідно з частинами шостої, сьомої та восьмої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» визначено встановлено, що у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
01.08.2012 року за вих. №03-21/14/13282 Центральним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на адресу ОСОБА_5 направлено повідомлення з пропозицією залишити за собою право на майно, зняте з торгів (а.с.71). Зазначене повідомлення отримано ОСОБА_5 18.09.2012 року.
18.09.2012 року представник стягувача ОСОБА_5 звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим з заявою щодо залишення за собою право на нереалізоване майно при примусовому виконанні виконавчого листа №2-384/10. (а.с.70).
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рустамовою З.В. від 22.05.2013 року передано стягувачу ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу не продане на прилюдних торгах майно боржника у вигляді квартири АДРЕСА_1 (а.с.81-82).
Судовою колегією встановлено, що ОСОБА_5 внесено на депозитний рахунок Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим різницю між початковою вартістю нереалізованого майна, та сумою коштів, що підлягала стягненню на його користь за виконавчим листом №2-384/10.
У зв'язку з зазначеними обставинами, постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Володькіним С.А. від 28.05.2013 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-384/10 (а.с.84).
Разом з тим, судовою колегією встановлено, що 17.07.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим видано виконавчий лист №122/3623/2012 про стягнення з боржника ОСОБА_8 на користь стягувача ОСОБА_2 суми в розмірі 100000,00 грн. Виконавче провадження з виконання виконавчого листа №122/3623/2012 відкрито 30.07.2012 року за заявою про примусове виконання, поданою 27.07.2012 року, відповідно до постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Кулик О.С.
З норми частини десятої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що у разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.
На підставі викладеного та з урахуванням того, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа №122/3623/2012 відкрито вже після опису і накладення арешту на майно боржника ОСОБА_8 у ході примусового виконання виконавчого листа №2-384/10, а також після спливу місячного строку з дня проведення повторної уцінки майна, яке не було реалізовано на прилюдних торгах, судовою колегією встановлено про недоведеність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та незаконними дії (бездіяльність) відповідача щодо пропонування тільки одному стягувачу ОСОБА_5 прийняти майно боржника ОСОБА_8; визнання протиправною та незаконною бездіяльність відповідача у вигляді не направлення стягувачу ОСОБА_9 пропозиції про прийняття частки майна боржника ОСОБА_8; визнання протиправною та незаконною бездіяльність відповідача щодо не виконання вимог чачтини сьомої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з пропуском ОСОБА_5 строку для подання заяви про прийняття майна боржника у власність; визнання протиправними та незаконними дії відповідача щодо прийняття згоди представника ОСОБА_5 на прийняття майна боржника ОСОБА_8 у власність з пропуском строків, передбачених частинами сьомої та восьмою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо позовних вимог відносно визнання протиправною, незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рустамової З.В. від 22.05.2013 року в частині передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме квартири АДРЕСА_1, судова колегія зазначає наступне.
Cудовою колегією встановлено, що боржнику ОСОБА_8 належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, разом з тим, постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рустамовою З.В. від 22.05.2013 року помилково постановлено передати стягувачу ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу не продане на прилюдних торгах майно боржника у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Відмовляючи в задоволенні зазначеної позовної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказана помилка не може слугувати підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2013 року, оскільки в неї можливо внести відповідні виправлення у порядку встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зазначені виправлення в постанову від 22.05.2013 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу не вносились. Разом з тим, зазначена помилка не призвела до порушення прав третіх осіб, оскільки свідоцтвом від 21.11.2013 року № 3786 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.12.2013 року № 14225268 встановлено, що ОСОБА_5 належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, апеляційна скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 у справі № 801/8078/13-а підлягає частковому задоволенню, а саме визнання протиправним та скасування постанови старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рустамової З.В. від 22.05.2013 року в частині передачі ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу всієї квартири АДРЕСА_1, а не 1/3 її частки.
Відповідно до п. 1, 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст.205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 у справі № 801/8078/13-а - задовольнити частково
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 у справі № 801/8078/13-а - скасувати
Ухвалити нову постанову
Адміністративний позов задовольнити частково
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рустамової З.В. від 22.05.2013 року в частині передачі ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу всієї квартири АДРЕСА_1
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 березня 2014 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова