Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/8091/13-а
06.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Горошко Н.П. ,
Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Прищепа Н.С.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Євпаторійським МВГУ МВС України в Криму 04.06.1998 року- ,
представник відповідача, Євпаторійського міського центру зайнятості- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 19.12.13 по справі № 801/8091/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Євпаторійського міського центру зайнятості (вул. Інтернаціональна, буд.146, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 19.12.13 у справі № 801/8091/13-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Євпаторійського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою. в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі відносно задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 15.08.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Євпаторійського міського центру зайнятості, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 64 «Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення по безробіттю ОСОБА_2 (ПК № 010513031200009)».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в момент отримання статусу безробітного, позивачем викладено недостовірні відомості, на підставі яких в подальшому Євпаторійським міським центром зайнятості здійснювалось нарахування та виплачувалась матеріальна допомога по безробіттю
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 19.03.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Євпаторійського міського центру зайнятості з заявою, відповідно якої просив призначити виплату допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття». (а.с. 42).
Відповідно до витягу із наказів Євпаторійського міського центру зайнятості про прийняття рішення по особі: ОСОБА_2 ПК № 010513031200009 , позивачу надано статус безробітного та наказом від 19.03.2013 року №НТ 130319 призначено допомогу по безробіттю з 19.03.2013 року по 13.03.2014 рік (а.с.44).
22.07.2013 року під час прийому безробітного ОСОБА_2 (ПК №010513031200009) встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 05.07.2001 року по теперішній час (а.с.47).
На підставі службової записки від 22.07.2013 року, відповідачем проведено розслідування страхового випадку, за результатами якого складено акт №45 від 22.07.2013 року (а.с.49). В ході проведення перевірки встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 05.07.2001 року по наступний час, період перебування на обліку в Євпаторійському міському центрі зайнятості як безробітного з 12.03.2013 року по 18.07.2013 рік, період отримання допомоги по безробіттю з 19.03.2013 року по 18.07.2013 рік, що є порушенням Закону України "Про зайнятість населення".
На підставі встановлених обставин, наказом Євпаторійського міського центру зайнятості від 22.07.2013 року №НТ130722 припинено реєстрацію безробітного та зобов'язано позивача повернути виплати за період з 19.03.2013 року по 18.07.2013 рік, в загальному розмірі 17978,18грн. (а.с.48).
Наказом Євпаторійського міського центру зайнятості від 24.07.2013 року №64 запропоновано позивачу в добровільному порядку повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення по безробіттю за період з 19.03.2013 року по 18.07.2013 рік у розмірі 17978,18грн. протягом 15-ти денного строку, з моменту ознайомлення з наказом під особистий підпис (а.с.51).
Закон України "Про зайнятість населення" № 5067-VI від 05.07.2012 року визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Статтею 3 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1/98-ВР від 14.01.1998 року визначено, що право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування - у випадку безробіття.
Частиною першою статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ визначено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 розроблений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.
Пунктом 1.3. Порядку визначено, що допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
Відповідно до пункту 6.2. Порядку встановлено, що допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено обов'язок застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.
Разом з тим, частиною третьою статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Відповідно до пункту 5.5. Порядку визначено, що виплата по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 05.07.2001 року.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 02.11.2004 року у справі №2-16/14367-2004 скасована державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (а.с.13).
Судова колегія вважає неспроможними посилання заявника апеляційної скарги на те, що наявність судового рішення про скасування підприємницької діяльності свідчить про відсутність статусу підприємця.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.09.2013 року державним реєстратором внесено запис 23.11.2004 року щодо судового рішення про припинення підприємницької діяльності (а.с.71).
Судова колегя зазначає, що процедура реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача не проведена. Запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 відсутній.
Аналізуючи зазначені обставини, судова колегія встановила, що на момент звернення до Євпаторійського міського центру зайнятості, позивач був самозайнятою особою, таким чином, виплата матеріального забезпечення по безробіттю за період з 19.03.2013 року по 18.07.2013 рік у розмірі 17978,18грн. здійснювалася відповідачем на підставі недостовірних відомостей.
Пунктом 6.14. зазначеного Порядку визначено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Судова колегія зазначає, що наявність рішення Господарського суду АР Крим від 02.11.2004 року у справі №2-16/14367-2004 про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення суду без проведення процедури реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, не позбавляє ОСОБА_2 статусу фізичної особи - підприємця.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 зареєстрованим в якості суб'єкта підприємницької діяльності та належить до категорії зайнятого населення, позивач не мав права на отримання статусу безробітного.
На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 у справі № 801/8091/13-а підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 у справі № 801/8091/13-а - залишити без задоволення
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 у справі № 801/8091/13-а - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2014 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова