СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 грудня 2006 року | Справа № 2-11/12602-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Градової О.Г.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 17.10-24.10.2006 у справі №2-11/12602-2006А
за позовом Приватного підприємства "Самсун" (вул. Первомайська, 13,Орлівське, Красноперекопський р-н,96043)
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,96000)
про визнання неправомірною бездіяльності
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Самсун" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим про спонукання Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим списати податкову заборгованість позивача, станом на 31.12.2005 у сумі 36439,24 грн., а саме: по торговому патенту перед Орлівською сільською радою у сумі 401,23 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування –2261,25 грн.; по податку на додану вартість –6571,69 грн.; збір за забруднення навколишнього природного середовища –48,38 грн.; адміністративні та інші санкції –2700,00 грн.; фіксований сільськогосподарський податок –24456,69 грн.
Позовні вимоги заявлені на підставі статті 18 Закону України №2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв’язку з форс-мажорними обставинами, встановленими висновками Торговельно-промислової палати України.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10-24.10.2006 у справі №2-11/12602-2006А (суддя Цикуренко А.С.) позов задоволено частково, суд зобов’язав відповідача списати податкову заборгованість позивача по торговому патенту у сумі 400,00 грн. та 1,23 грн. недоїмки; а також заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 16284,35 грн., в іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції курувався вимогами п. „г” п. п. 18.2.1 статті 18 Закону України №2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та виходив із того, що вищеназвана заборгованість виникла у позивача у 2004 року.
У решті позову відмовлено, оскільки заборгованість виникла у 2005 році, а у частині списання штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, на суму 2251,25 грн., та списання адміністративного штрафу у сумі 2700,00 грн. позивачу у позові відмовлено, оскільки, на думку місцевого господарського суду, вищеназвана заборгованість не є податковою.
Відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції у частині задоволення позову у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права, а саме статті 18 Закону України №2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Так, на думку податкового органу, відповідно до п. 7 статті 75 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” №2505 від 25.03.2005 із змінами та доповненнями від 03.06.2005; статті 70 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005, призупинено дію п. „г”, п. п. 18.2.1 статті 18 Закону України №2181, в частині списання безнадійного податкового боргу, що не прийнято до уваги судом першої інстанції.
Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 21.12.2006.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову позивачу у позові, у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, а саме п. „г” п. п. 18.2.1 статті 18 Закону України №2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, виходячи із наступного.
Так, відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виключно Законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори...(п. 1 частини 2 статті 92 Конституції України).
Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України, закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та інші законодавчі акти України” №2505- IV від 25.03.2005 відповідно до п. 1 прикінцевих положень набирає чинності з дня опублікування.
Вищеназваний Закон було опубліковано у газеті „Урядовий кур’єр” 31.03.2005.
Відповідно до частини 1 статті 4 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001 №2542-ІІІ, нормативно правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є: Конституція України; цей Кодекс; Закон про Державний бюджет України; інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу та іншими.
Доходами бюджету, наряду з іншими є податкові надходження (статті 9 вищеназваного Кодексу).
Відповідно до п. 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 7 статті 75 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” №2285-IV від 23.12.2004 зупинено на 2005 рік дію пункту „г” п. п. 18.2.1 статті 18 Закону України №2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; відповідно до статті 70 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005 заборонено у 2006 році списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою.
Проте дані вимоги не були враховані судом першої інстанції при прийнятті постанови, що призвало до неправильного вирішення справи.
Дані висновки судової колегії відповідають також судовій практиці Вищого адміністративного суду України (постанова ВАСУ від 27.07.2006 у справі №2-23/1903-2005).
На підставі викладеного, керуючись статтею 198 частини 1 п. 3; статтею 202 п. 4; статтею 205, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задовольнити.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10-24.10.2006 року у справі № 2-11/12602-2006А скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Постанова суду набирає чинності із дня оголошення та може бути оскарженя на протязі місяца безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді О.Г. Градова
О.В. Дугаренко