ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 12/1552 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової –головуючого |
Н. Волковицької Л. Рогач |
за участю представників: |
Позивача | Денези О.П. дов. від 03.07.06 р. Пустової Н.І. дов. від 03.07.06 р. |
Відповідачів | Корзун Т.П. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Житомирське шляхово –будівельне управління № 19” |
на постанову | від 22.03.2006року Житомирського апеляційного господарського суду. |
у справі | № 12/1552 господарського суду Житомирської області. |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Житомирське шляхово –будівельне управління № 19” |
до про | Приватного підприємця Корзун Т.П. стягнення основного боргу в сумі 63317,00грн. |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.10.2005року провадження у справі № 12/1552 за позовом ВАТ "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" до Приватного підприємця - фізичної особи Корзун Т.П. про стягнення 63317грн. основного боргу, 9560,86грн., пені відповідно до укладеного договору № 05/05 від 05.04.2004року, на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинено, оскільки вказаний договір був укладений з фізичною особою.
За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства “Житомирське шляхово –будівне управління № 19” Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 22.03.2006року ухвалу господарського суду Житомирської області залишив без змін з тих же підстав.
ВАТ "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, а справу повернути до господарського суду першої інстанції для вирішення справи по суті, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм процесуального права, оскільки, на думку заявника, приймаючи ухвалу та постанову про припинення провадження у справі судами прийняті до уваги тільки заперечення відповідача.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в ухвалі та постанові суду, а також правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи ВАТ "Житомирське ШБУ-19" предявило позов до Приватного підприємця - фізичної особи Корзун Т.П. про стягнення 63317грн. основного боргу, 9560,86грн., пені відповідно до укладеного договору № 05/05 від 05.04.2004року.
Припиняючи провадження у справі суди виходили з того, що договір № 05/04 від 05.04.2004року укладено між громадянкою Корзун Тетяною Петрівною та ВАТ "Житомирське ШБУ-19", на виконання умов якого, позивач виконав замовлені роботи по благоустрою майданчика на автошляху Київ-Чоп 122-150 км в с. Кмитів Коростишівського району по вул. Лісовій, 3. Стаття 1 договору передбачає, що громадянина Корзун діє як фізична особа.
Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, тобто ті, що мають статус юридичної особи (статус суб'єкта підприємницької діяльності).
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України, суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Згідно довідки № 2288000003 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.07.05року № 02-18/1708 Корзун Т.П. набула статусу підприємця лише 17.08.04 р., тобто значно пізніше ніж укладався договір та підписувались акти виконаних робіт (а.с.52).
Відповідно до частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Належним відповідачем за даним позовом є фізична особа - Корзун Тетяна Петрівна.
Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі –позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, тобто підприємства та організації, що мають статус юридичної особи (статус суб'єкта підприємницької діяльності). Корзун Тетяна Петрівна, як фізична особа, не може бути стороною в господарському судовому процесі.
У відповідності до статті 80 пункту 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком.
Як зазначено в частині 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Ця дія суду обумовлена згодою позивача.
Частина четверта цієї статті передбачає, що про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Тобто тільки після вступу до справи іншого відповідача може змінитись склад сторін.
Ці приписи процесуального законодавства залишились поза увагою судів, оскільки, встановивши, що позов пред’явлено не до того відповідача, суд не замінив його.
Крім того, поза увагою судів залишись інші приписи діючого законодавства.
Так, згідно частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, , в контексті статті 21 цього Кодексу, відповідачами у господарських справах можуть бути, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.
Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, частиною 3 статті 45 Господарського кодексу України передбачено, що положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Частиною 3 статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що для вирішення питання щодо підвідомчості справ господарським судам суттєвим є встановлення складу учасників спору та правовідносин, які виникли між сторонами. Аналогічна позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 6 липня 2004 року у справі № 3/104-26/151.
Неповне з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.10.2005року та постанову від 22.03.2006року Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 12/1552 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Житомирське шляхово –будівельне управління № 19” задовольнити частково.
Головуючий Т.Дроботова
Судді: Н.Волковицька
Л.Рогач