СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
21 грудня 2006 року |
Справа № 2-10/860.1-2005 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Градової О.Г.,
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Кримської митниці на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 05.10.2006 у справі № 2-10/860.1-2005
за скаргою Кримської митниці (вул. Мальченка, 22, Аерофлотський, 95491)
до Державної виконавчої служби у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 150, місто Сімферополь, 95000)
боржник суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
на дії Державної виконавчої служби у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 5 жовтня 2006 року (суддя Тітков С.Я.) у справі №2-10/860.1-2005 у задоволені скарги відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, Кримська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати у зв'язку з тим, що вона була прийнята з порушення і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, Севастопольський апеляційний господарський суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Кримською митницею заявою НОМЕР_1 були пред'явлені для примусового виконання 49 наказів господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_1. на користь митниці та у дохід державного бюджету грошових коштів.
У тому числі, у справі №2-10/860.1-2005 про стягнення державного мита в сумі 15351, 75 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 07 липня 2006 року скаржником було отримано 49 постанов державної виконавчої служби в Сімферопольському районі АРК від 19 червня 2006 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначених наказів, на підставі пункту 7 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", в зв'язку з тим, що виконавчі документи надійшли без заяви стягувача ( необхідна заява стягувача до кожного наказу).
Вказані вище постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження направлені ВДВС митниці.
Спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України "Про виконавче провадження" №606 від 21 квітня 1999 року та Інструкцією Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року "Про проведення виконавчих дії" .
Згідно преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до пункту 1-1 статті 3 та пункту 2-1 статті 18-1 Закону України "Про виконавче провадження" таким виконавчим документом є судові накази.
Згідно з частиною 2 пункту 3.1 статті 3 Інструкції Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 "Про проведення виконавчих дії" підстави для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документу зазначеного в пункті 1.1 цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 3.6.1 статті 3.6 вище вказаної Інструкції державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону.
Пунктом 3.7.1 Інструкції Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 "Про проведення виконавчих дії" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення не пізніше ніж у 2 -х місячний строк з дня надходження виконавчого документу. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішень перелічених в статті 3 Закону.
Отже, виконавче провадження по декількох справах, до того ж розглянутих різними суддями, порушено бути не може, як не може бути прийнято до розгляду одну скаргу на дії чи бездіяльність органів ДВС по декількох справах.
Таким чином, діючим законодавством в сфері примусового виконання рішень не передбачено прийняття Державною виконавчою службою за однією заявою більше одного виконавчого документу.
При таких обставинах судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмов у задоволенні скарги Кримської митниці про визнання дій Державної виконавчої служби у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим неправомірними..
Зважаючи на викладене вище, судова колегія не знаходить підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вона відповідає чинному законодавству.
Керуючись статтями 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Кримської митниці залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2006 у справі № 2-10/860.1-2005 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Ю.В. Борисова
О.Г. Градова