Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №685/1310/13-ц

Провадження №22-ц/792/585/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.

суддів: Харчука В.М., Спірідонової Т.В.

при секретарі Вінярській А.А.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/792/585 /14 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Дельта банк" на рішення Теофіпольського районного суду від 15 січня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

В жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство „Дельта банк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування вимог позивач вказував, що 07.07.2005 року між ТзОВ „Український промисловий банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір „377/К-05, згідно умов якого Банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти у розмірі 20 772 дол. США зі сплатою 13% річних за користування кредитом на строк до 06.07.2011 року. Згідно договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року ТОВ „Укрпромбанк" передало ПАТ „Дельта банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами і внаслідок цього договору ПАТ „Дельта банк" набуло права вимоги за кредитним договором № 377/К-05. Оскільки відповідачка належним чином не виконала умов кредитного договору, тому станом на 03.09.2013 року за нею рахується заборгованість у сумі 120 727,55 грн., з яких тіло кредиту - 77 195,91 грн., відсотки - 42679,34 грн., і цю заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в судовому порядку.

Рішенням Теофіпольського районного суду від 15 січня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта банк" заборгованість по кредитному договору у сумі 28 259,89 грн. та 282,60 грн. судового збору.

В своїй апеляційній скарзі ПАТ „Дельта банк" вважає, що рішення суду першої

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Бурлак Г.І. Справа №22ц/792/ 585/14

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,27

інстанції є незаконним і необґрунтованим, тому просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав та мотивів.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що 7 липня 2005 року між ТОВ „Укрпромбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 377/К-05, згідно умов якого Банк надав ОСОБА_3 в кредит грошові кошти у розмірі 20 772 долари США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13% річних на строк по 06.07.2011 року.

Пунктами 2.4, 2.7 цього договору передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісячно до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше1/72 від суми отриманого кредиту, що становить 288,50 доларів США. Проценти за користування кредитом у поточному місяці сплачуються позичальником з 1-ого по 10-е число наступного місяця.

Згідно Договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, укладеного 13.06.2010 року між ПАТ „Дельта Банк", ТОВ „Укрпромбанк" та Національним банком Україна, Укрпромбанк передав Дельта Банку вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора у цих зобов'язаннях.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено загальний строк позовної давності у три роки , а відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 цього Кодексу до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Як видно із матеріалів справи, представник відповідачки в своїх запереченнях проти позову просив суд застосувати строк позовної давності.

Тому суд першої інстанції правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в межах строку позовної давності, а саме за період з 23.10.2010 року по 03.09.2013 року.

З'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, давши належну оцінку зібраним доказам, суд першої інстанції згідно із законом ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову на суму 28 259,89 грн.

Підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта банк" відхилити.

Рішення Теофіпольського районного суду від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:підпис

Судді:підписи

Копія відповідає оригіналу. Суддя: (О.Кізюн)