Головуючий суду 1 інстанції - Шелюта В.М.

Доповідач - Темнікова В.І.

Справа № 1211/2-2962/11

Провадження № 22ц/782/307/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Коновалової В.А., Ступіної Я.Ю.,

за участю секретаря - Булгакової М.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 12 грудня 2013 року за скаргою ОСОБА_2 на рішення державного виконавця, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2013 р. заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеною скаргою, в якій посилався на те, що в провадженні головного державного виконавця відділу ДВС Краснолуцького міського управління юстиції у м. Красний Луч Рощак С.С. знаходиться виконавчий лист № 1211/2-2962, виданий 23.01.2012р. на виконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області по цивільній справі № 2/1211/181/2012 про зобов'язання ОСОБА_2 провести демонтаж самочинно збудованої споруди гаражу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. 24.05.2012року на підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 20.06.2012 року у відповідності зі ст. 11 Закону України « Про виконавче провадження» з метою правильного виконання рішення суду було надіслано заяву «Про роз'яснення змісту виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню». На підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження про демонтаж самочинно збудованого гаражу було зупинено до розгляду заяви по суті. 15.07.2013року державним виконавцем було поновлено виконавче провадження, оскільки на думку державного виконавця, були усунені обставини, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження. Хоча це не відповідає дійсності. 06 вересня 2013 року державним виконавцем була прийнята постанова про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання рішення Краснолуцького міського суду згідно виконавчого листа 1211/2-2962, виданого 23.01.2012 року Краснолуцьким міським судом - зобов'язати ОСОБА_2 Дану постанову заявник вважає неправомірною, так як ним було повідомлено державного виконавця про те, шо він не має самочинно збудованої будівлі гаражу за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, згідно п.1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Пунктом 2 передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Заявник вважає, що рішення ним не виконано з поважних причин, а саме через те, що самочинно збудованої будівлі гаражу за адресою: АДРЕСА_1 не існує. Державний виконавець не перевірив чи існує взагалі самочинно збудована будівля гаражу за адресою: АДРЕСА_1, а оскільки такої будівлі за зазначеною адресою не існує, то можна вважати рішення суду таким, що виконано. Крім того, заявник посилався на те, що державний виконавець незаконно в супереч норм ст. ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження» керувався при винесенні оскаржуваної постанови ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12.11.2012 року по справі № 22-Ц-4985/2012, адже дана справа є самостійною цивільною справою та на її підставі не видавався виконавчий лист, надана ухвала не є ухвалою, згідно законодавства обов'язковою для визнання боржника. Що ж стосується будови гаражу за адресою: АДРЕСА_1, то заявник повідомляв державного виконавця про те, що за даною адресою він має всі необхідні правовстановлюючі документи на збудований гараж, оформлені належним чином та надав їх державному виконавцю. На підставі викладеного, заявник просив визнати постанову від 06.09.2013 року про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання рішення Краснолуцького міського суду згідно виконавчого листа № 1211/2-2962, виданого 23.01.2012 року Краснолуцьким міським судом про зобов'язання його провести демонтаж самочинно збудованої споруди гаражу, розташованої за адресою АДРЕСА_1, винесену головним державним виконавцем відділу ДВС Краснолуцького міського управління юстиції у м. Красний Луч Рощак С.С. незаконною, скасувати дану постанову від 06.09.2013 року.

Ухвалою Краснолуцького міського суду Луганської області від 12 грудня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нову про задоволення його вимог в повному обсязі.

До судового засідання учасники процесу не з,явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини, викладені заявником в клопотанні про відкладення розгляду справи було визнано судом не поважними, так як ним не було надано документів, які підтверджують неможливість явитися до суду через хворобу.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі з наступних підстав:

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону України „Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

Відповідно до статей 28, 41, 89 Закону України «Про виконавче провадження» при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»: за змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Як убачається з матеріалів справи, заявником оскаржуються постанова від 06.09.2013 року про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання рішення Краснолуцького міського суду згідно виконавчого листа № 1211/2-2962, винесена головним державним виконавцем відділу ДВС Краснолуцького міського управління юстиції у м. Красний Луч Рощак С.С.

За таких обставин згідно роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга ОСОБА_2, як така, що стосується оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу, прийнятої у виконавчому провадженні стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суд належної правової оцінки зазначеним положенням діючого законодавства не дав та помилково розглянув скаргу ОСОБА_2 по суті заявлених ним вимог.

Згідно ст. 304 ЦПК України справи апеляційним судом розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою. А пункт 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 12 грудня 2013 року слід скасувати, а провадження за скаргою ОСОБА_2 закрити, роз'яснивши останньому його право на звернення до суду за захистом своїх прав в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 205, 211, 304, 307, 312, 314-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 12 грудня 2013 року скасувати.

Провадження по справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Рощак С.С. від 06 вересня 2013 року про накладення штрафу закрити, роз'яснивши ОСОБА_2 його право на звернення до суду для захисту його прав в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді