Головуючий суду 1 інстанції - Новосьолова Г.М.
Доповідач - Туренко С.І.
Справа № 427/2649/13-ц
Провадження № 22ц/782/192/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2014 року м. Луганськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - судді Туренка С.І.,
суддів - Авалян Н.М., Максюта І.О.,
при секретарі - Арутюнян Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 23 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
в с т а н о в и л а:
08 квітня 2013 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Бірюкове, м. Свердловськ Луганської області аліменти на користь ОСОБА_3, у зв'язку з продовженням навчання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 08.04.2013 року й до закінчення навчання тобто до 01 липня 2015 року.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 23 травня 2013 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі: стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у зв'язку з продовженням навчання ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 08.04.2013 року до закінчення навчання - 01 липня 2015 року.
Не погодившись із вказаним рішенням в частині розміру стягнення аліментів, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду в якій просив скасувати рішення і постановити нове, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в зв'язку з навчанням у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд першої інстанції вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення правильно визначив характер спірних правовідносин, які склалися між сторонами, встановивши, що сторони є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована з позивачкою та перебуває на її утриманні. Згідно довідки дочка сторін є студентом другого курсу денної форми навчання сестринського відділення Свердловського обласного медичного училища, терміном закінчення навчання - 01.07.2015 року та отримує стипендію.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Враховуючи викладене та на підставі вищенаведеної правової норми, стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їхньої спільної дитини на час її навчання відповідає сімейному законодавству, яке встановлює обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, на час навчання, але не більше як до досягнення ними двадцятитрирічного віку.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині розміру аліментів, стягнутих з відповідача на користь позивачки, оскільки відповідно до ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів, що підлягали стягненню з відповідача, не були враховані істотні обставини, що мають значення для вирішення справи, судом взагалі не зроблено жодних висновків щодо розміру стягнених аліментів.
Як зазначено в ст.199 СК України, батьки зобов'язані утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Зазначене випливає також з Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у п.20 якої роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач працює горноробочим підземним у ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП «Шахтоуправління Свердловське» ш. «Довжанська-Капітальна». Загальна сума нарахованого доходу за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року становить 29173,38 грн., фактично отриманий дохід за вказаний період становить 14639,32 грн.
Згідно рішення Свердловського міського суду від 27 грудня 2011 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), починаючи з 01.06.2011 року до повноліття дитини.
Таким чином, оскільки обов'язок по утриманню повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, лежить на обох із батьків, то в даному випадку, із врахуванням отримуваного доходу відповідача та вищевказаних обставин, судова колегія вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки у зв'язку з продовженням навчання ОСОБА_4, аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 08.04.2013 року до закінчення навчання - 01 липня 2015 року.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Крім того, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача аліменти у розмірі, що не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину, оскільки статтею 200 СК України, не встановлено мінімального розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що суд встановив обставини справи і характер правовідносин сторін, але судом неправильно застосовані норми матеріального права, тому відповідно ст. 309 ЦПК України, вказані обставин є підставою для скасування рішення та ухвалення нового.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,303,307,308,309 ЦПК України судова колегія ,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 23 травня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення яким, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку з продовженням навчання ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 08.04.2013 року до закінчення навчання - 01 липня 2015 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: