АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/584/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Пироженко С. А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Нерушак Л. В.

суддів Пальонного В.С., Єльцова В.О.

при секретарі Посипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7, третя особа: Соснівський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и л а :

19 червня 2013 року представник ПАТ «Акцент-Банк» - ПАТ КБ «Приватбанк» Гаркавенко А.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа: Соснівський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що відповідно до укладеного договору № ABCYRC01230004 від 23 листопада 2007 року ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 9022,20 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», тарифами складає між ним і банком кредитно - заставний договір.

Відповідач ОСОБА_7 був ознайомлений та погодився з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», банком надана повна інформація про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідача в заяві.

Згідно умов укладеного договору, який складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам, відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з цим станом на 06 червня 2013 року має заборгованість 71294,91 грн., яка складається з наступного: 4950,78 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом; 62472,94 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи відповідно до пункту 5.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3371,19 грн. - штраф (процентна складова).

Враховуючи викладене, представник ПАТ «Акцент-Банк» - ПАТ КБ «Приватбанк» Гаркавенко А.А. звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 71294,91 грн. за кредитним договором № ABCYRC01230004 від 23 листопада 2007 року та судові витрати у розмірі 712,95 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2013 року Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліка А.В. подала на рішення апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення є незаконним, винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2014 року виправлено описку в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2013 року у даній цивільній справі та встановлено вважати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта та відповідача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з постановленням нового рішення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір, та, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вже реалізовано право на стягнення заборгованості за кредитним договором № ABCYRC01230004 від 23 листопада 2007 року за рахунок стягнення всієї суми заборгованості з ОСОБА_7, що підтверджується судовим наказом виданим 02 вересня 2008 року Маньківським районним судом Черкаської області про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором № ABCYRC01230004 від 23 листопада 2007 року, оскільки даний судовий наказ вступив в законну силу та в повному обсязі виконаний відповідачем в лютому 2011 року, що підтверджується виконавчими документами, то відповідач виконав своє зобов'язання перед банком.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, оскільки на порушення вимог ст.ст. 10, 212, 213 ЦПК України суд дійшов їх без повного, об'єктивного й всебічного з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності, прав та обов'язків сторін у правовідносинах та судом допущено порушення норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, що 23 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір № ABCYRC01230004, відповідно до умов якого ОСОБА_7 отримано кредит в розмірі 9022,20 грн., та він зобов'язувався повернути кредит у строк до 22 листопада 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_7 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», тарифами складає між ним і банком кредитно - заставний договір.

Також відповідач ОСОБА_7 був ознайомлений і погодився з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», банком надана повна інформація про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідача в заяві.

Згідно умов укладеного договору, який складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам вбачається, що відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема ст. 559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбаченого договором або законом, припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Таким слід вважати виконання з додержанням визначених законодавством чи договором певних умов, якими щодо кредитних договорів є, зокрема, повернення, платність та строковість.

Як вбачається із матеріалів справи умови договору ОСОБА_7 належним чином не виконувалися, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, в зв'язку з чим, банк звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу.

02 вересня 2008 року Маньківським районним судом Черкаської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в сумі 10909,04 грн., що складається із заборгованості за кредитним договором в сумі 10839, 84 грн. та судових витрат в розмірі 69, 20 грн., який боржником не оскаржувався та направлений до виконання.

11 лютого 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2011 року та 01.03. 2011 року відповідачем ОСОБА_7 було сплачено 12029, 94 грн. згідно наданої копії квитанції ( а. с.78 ) та 11.03 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі виконавчого документа на підставі платіжного доручення № 945 та № 946 від 04.03. 2011 року ( а. с. 97 ).

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідач своєчасно не здійснив погашення заборгованості за судовим наказом, а здійснив його протягом лютого - березня 2011 року, у період, коли діяв кредитний договір та продовжували нараховуватися заборгованість по комісії за користування кредитом, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання та штрафи.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке своєчасно не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.

У порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_7 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з цим станом на 06 червня 2013 року має заборгованість 71294,91 грн., яка складається з наступного: 4950,78 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом; 62472,94 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи відповідно до пункту 5.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3371,19 грн. - штраф (процентна складова).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність реального виконання боржником свого зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, та не позбавляє кредитора права на отримання комісії за користування кредитом, пені, штрафу, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні, та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Відповідачем та його представником в суді першої інстанції не заявлялось клопотання та не подавалась заява про застосування строків позовної давності до пред'явлених вимог позивачем про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта є обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 71294,91 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. За таких обставин із відповідача ОСОБА_7 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню судові витрати за подачу позовної заяви в розмірі 712,95 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 356,48 грн., а всього в сумі 1069, 43 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів , -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліки Аліни Володимирівни - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_7, третя особа: Соснівський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 71294,91 грн., що складається із заборгованості: 4950,78 грн. по комісії за користуванням кредитом; 62472,94 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафу відповідно до пункту 5.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3371,19 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати за подачу позовної заяви в розмірі 712,95 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 356,48 грн., а всього1069, 43 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :