УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 123/388/14-цГоловуючий суду першої інстанції:Долгополов А.М.
№ провадження: 22-ц/190/1764/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.
12 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Руснак А.П.,
Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,
При секретарі:Щегловій Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 31 січня 2014 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6, звернувшись до суду з вищезазначеним позовом, мотивував вимоги тим, що після розірвання його шлюбу із відповідачкою двоє їх спільних неповнолітніх дітей, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишились проживати із відповідачкою. Починаючи з 06.09.2013 р. старший син мешкає разом із ним, а на даний час відповідачка перешкоджає його спілкуванню із молодшим сином, не виконує рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 12.12.2013 р., яким був визначений спосіб прийняття ним участі у спілкуванні та вихованні сина. Позивач вважає, що такими діями відповідачки йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 3 000 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 31 січня 2014 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_6 перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2
Визначено години зустрічі ОСОБА_6 з сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 без присутності матері: кожного понеділка або середи з 16.00 до 18.00 години, кожної суботи з 10.00 до 18.00 години.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 69,6 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що судом у порушення ст. 201 п.4 ЦПК України не було зупинено провадження у даній справі до розгляду позову про оспорювання батьківства ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_9 Також апелянт вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст.ст. 157, 159 СК України, оскільки зустрічі позивача із дитиною негативно впливають на її стан здоров'я і розвиток.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи привело до безпідставного і неправомірного звуженню його батьківських прав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність порушення батьківських прав позивача у вихованні дитини з боку відповідачки та з урахуванням інтересів сторін та дитини, визначився з графіком спілкування батька з дитиною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2008 року розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.5). Згідно свідоцтв про народження від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Частиною 2, 3 ст. 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 27.01. 2014 року №12 визначені наступні способи участі батька ОСОБА_6 у виховані малолітнього сина ОСОБА_9: понеділок чи середа з 16-00 до 18-00 годин, щотижнево з 16-00 годин п'ятниці до 18-00 годин суботи без присутності матері (а.с.31).
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. (ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України).
З пояснень старшого сина ОСОБА_8 у суді першої інстанції випливає, що він разом з батьком мешкає в одній із трьох кімнат, в другій з кімнат мешкає бабуся, а в третій у них майстерня, тому колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у залишені дитини у нічний час, оскільки умови проживання позивача не сприяють цьому.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до роз'яснень в п. 3 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
На підставі наведеного, необхідність відстоювання своїх прав у судах не є фактом спричинення моральної шкоди, про що зазначено в позовній заяві, а погіршення стану здоров'я в зв'язку з цим, не підтверджене жодним доказом.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, відносини, які склалися між ними, обставини справи, перевіривши докази та надавши їм правову оцінку, колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції графіком спілкування батька з дитиною, як таким, що відповідатиме інтересам дитини.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 31 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді: