ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2014 року Справа № 913/316/14

Провадження №28/913/316/14

За позовом прокурора міста Рубіжне Луганської області, м. Рубіжне Луганської області в інтересах держави в особі Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне Луганської області

до Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1, м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 9917 грн 28 коп.

Суддя Семендяєва І.В.

Секретар судового засідання: Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від заявника: Голоденко К.О., посвідчення № 020155 від 03.09.2013, прокурор відділу прокуратури м. Луганська;

від позивача: Ткаченко К.В., представник за довіреністю № 1026 від 20.11.2013;

від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю № 3826 від 13.09.2011.

Суть справи: прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за поставлену теплову енергію згідно договору № 130 від 10.10.2012 в сумі 5400 грн 49 коп. з жовтня 2012 по грудень 2013 та пені в сумі 4516 грн 79 коп. за за період з листопада 2012 по грудень 2013.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, але клопотанням від 10.03.2014 повідомив суд про те, що ним 19.02.2014 було перераховано суму боргу за теплову енергію в розмірі 4969 грн 60 коп. (копію платіжного доручення долучено до матеріалів справи); також відповідач просив суд звільнити його від сплати пені у розмірі 4085 грн 90 коп. у зв'язку з важким матеріальним становищем.

Заявою № 82-769вих-14 від 07.03.2014 прокурор просив суд припинити провадження у даній справі в частині сплати основного боргу у розмірі 4969 грн 60 коп. та стягнути з відповідача пеню в сумі 4085 грн 90 коп.

Позивач 11.03.2014 подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що при друкуванні тексту позовної заяви була допущена помилка, у зв'язку з чим позивач зменшує позовні вимоги та надає уточнений розрахунок позовних вимог, згідно з яким сума основного боргу за спожиту теплову енергію складає 4969 грн 60 коп., а сума пені - 4085 грн 90 коп. Дана заява була прийнята судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

в с т а н о в и в :

10.10.2012 сторонами у справі укладено договір № 130 на постачання теплової енергії, за умовами якого енергопостачальник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати при наявності технічної можливості споживачу (відповідачу) теплову енергію. Споживач зобов'язується оплачувати поставлену теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором. Вартість теплової енергії на момент укладення договору складає 957 грн 53 коп. за одну гігакалорію. (п. 1.1, 1.2).

Відповідно до п. 6.1 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач в розрахунковому документі зобов'язаний чітко зазначити призначення платежу (розрахунковий період, за який здійснюється оплата (місяць та рік), № та дату договору). Часткова оплата вважається визнанням споживачем всього боргу за договором. За наявності заборгованості у споживача за будь-яким договором постачальник, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу, зараховує кошти, що надійшли від сподиваач в рахунок погашення боргу за поставлену теплову енергію за найдавніший розрахунковий період за будь-яким договором, якщо інше не буде погоджено сторонами письмово щодо кожного платежу.

Розрахунковим періодом є календарний місяць /п. 6.3/.

Відповідно до п. 7.1 за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки та неустойку в повному розмірі. Пеня нараховується за весь час прострочення.

При несвоєчасному здійсненні розрахунків за теплову енергію застосовується договірна санкція - пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення /п. 7.3.3/.

Позивачем відповідно до умов договору була поставлена теплова енергія, на оплату якої виставлялися рахунки: за жовтень 2012 року на суму 47 грн 88 коп..; за листопад 2012 року на суму 469 грн19 коп., за грудень 2012 року на суму 967 грн 11 коп., за січень 2013 року на суму 842 грн 63 коп., за лютий 2013 року на суму 679 грн 85 коп., за березень 2013 року на суму 660 грн 70 коп., за жовтень 2013 року на суму 191 грн 51 коп., за листопад 2013 року на суму 430 грн 89 коп., за грудень 2013 року на суму 727 грн 72 коп.

Відповідач послуги з теплової енергії сплачував не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 4969 грн 60 коп.

Оскільки заборгованість в сумі сумі 4969 грн 60 коп. відповідачем не була погашена, позивач 03.02.2014 до господарського суду з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 4969, 60 грн. та нарахованої на підставі договору №130 від 10.10.2012 пені в сумі 4085 грн 90 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлена наявність боргу відповідача перед позивачем на момент подання позову в сумі 4969 грн 60 коп.

Суму боргу в розмірі 4969 грн 60 коп. відповідачем було сплачено 19.02.2014, про що свідчить платіжне доручення № 41 від 19.02.2014.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача боргу за теплову енергію в сумі 4969, 60 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки дана сума сплачена відповідачем 19.02.2014 за квитанцією № 41, тобто після подання позову, яке відбулося 03.02.2014.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки та неустойку в повному розмірі. Пеня нараховується за весь час прострочення.

Згідно п. 7.3.3 договору несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію застосовується договірна санкція - пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нарахована пеня за період з 11.12.2012 по 27.01.2014 у сумі 4085,90 грн.

Даний розрахунок є вірним, оскільки прострочення платежу відповідачем настало 11.12.2012, тому саме з цієї дати і слід обраховувати пеню. Обґрунтованим розрахунком пені є нарахування її за період з 11.12.2012 по 27.01.2014 у сумі 4085 грн. 90 коп.

Відповідач клопотанням б/н від 10.03.2014 просить суд звільнити його від сплати нарахованої пені у зв'язку з важким матеріальним становищем та знаходження на його вихованні двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, при прийнятті рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4. постанови пленуму ВГС України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Суд вважає за можливе з урахуванням майнового стану відповідача та знаходження на його вихованні двох неповнолітніх дітей, задовольнити клопотання б/н від 10.03.2014 та зменшити нараховану позивачем суму пені і стягнути з відповідача 2500 грн 00 коп. пені. При цьому суд також враховує, що відповідач повністю сплатив борг за теплову енергію за договором № 130 від 10.10.2012.

За таких обставин, вимоги позову про стягнення пені у сумі 4085,90 грн. слід задовольнити частково, стягнути з відповідача пеню в сумі 2500 грн 00 коп.; в частині стягнення боргу в сумі 4969 грн. 60 коп. провадження у справі слід припинити.

Судові витрати стягуються з відповідача згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов був поданий прокурором, який на підставі ст. 5 ч.1 п. 11 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-приватного підприємця ОСОБА_1, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 43 Б, кв. 55, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради Луганська область, м.Рубіжне, вул. Іванова, 157, ідентифікаційний код 33515421 пеню у сумі 2500 грн 00 коп., судовий збір у сумі 1827 грн 00 коп. видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі про стягнення суми боргу 4969 грн. 60 коп. припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.03.2014.

Суддя І.В. Семендяєва