ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/11347/13-ц
25.02.2014 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя, у складі:
Головуючого судді - Деменка С.В.,
при секретарі - Штін Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
16.12.2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.07.2012 року між ОСОБА_3 та відповідачкою був укладений у письмовій формі договір позики на суму 20000,00 доларів США. Відповідно до п.4 договору позики, передбачено повернення грошового займу у розмірі 20000,00 доларів США не пізніше 23.07.2013 року. 22.07.2013 року позивач виступив поручителем перед ОСОБА_3 по зобов'язанням позичальника за договором позики від 23.07.2012 року. 24.11.2013 року позивачем була отримана претензія кредитора від ОСОБА_3, відповідно до якої станом на 23.11.2013 року позичальник допустив прострочку по поверненню грошової позики у сумі 20000,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ - 159860, 00 грн. Відповідно до п.3 договору позики передбачено, що за користування грошовими коштами, позичальник зобов'язаний виплачувати позикодавцю 5 % на місяць від суми позики, що еквівалентно 1000,00 доларам США. Станом на 23.11.2013 року відповідачка допустила прострочку по оплаті відсотків за користуванням грошовою сумою у сумі 127888,00 грн. 02.12.2013 року позивач, як поручитель виконав зобов'язання позичальника за договором позики від 23.07.2012 року, погасив основний борг, відсотки, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 Оскільки на теперішній час відповідачка не повернула грошову суму за договором позики, позивач змушений звернутися до суду. Просить стягнути з відповідачки суму боргу у розмірі 159860, 00 грн., 5% на місяць від суми позики - 127888,00 грн., а всього 287748,00 грн.
В судове засідання представник позивача за довіреністю - ОСОБА_4 не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 24.02.2014 року від відповідачки надійшла заява про відкладення розгляду справи для підготовки документів необхідних для надання до суду. Оскільки розгляд справи 06.02.2014 року відкладався за заявою ОСОБА_2, відповідачка мала можливість підготувати усі необхідні документи. Тому, суд вважає дану заяву про відкладення розгляду справи причиною не поважною.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2012 року між ОСОБА_3 та відповідачкою у письмовій формі був укладений договір позики на суму 20000,00 доларів США (а.с.29).
Відповідно до п.4 договору позики, передбачено повернення грошового займу у розмірі 20000,00 доларів США не пізніше 23.07.2013 року.
22.07.2013 року позивач виступив поручителем перед ОСОБА_3 по зобов'язанням позичальника за договором позики від 23.07.2012 року (а.с.3).
24.11.2013 року позивачем була отримана претензія кредитора ОСОБА_3, відповідно до якої станом на 23.11.2013 року позичальник допустив прострочку по поверненню грошової позики у сумі 20000,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ - 159860, 00 грн. (а.с.5).
02.12.2013 року позивач, як поручитель виконав зобов'язання позичальника за договором позики від 23.07.2012 року, погасив основний борг, відсотки, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 (а.с.30).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Пунктом 1 статті 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
На обґрунтування своїх вимог позивач надав договір позики? розписку підписану ОСОБА_2, яка засвідчує факт отримання ОСОБА_2 грошей в сумі 20000,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ - 159860, 00 грн. (а.с.29), договір поруки (а.с.3), розписку про погашення ОСОБА_1 боргу та відсотків перед ОСОБА_3 за договором позики від 23.07.2012 року (а.с.30).
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 не виконала своїх зобов'язань та не повернула гроші у повному обсязі на вимоги позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 159860, 00 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, навимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.3 договору позики передбачено, що за користування отриманими від позикодавця грошовими коштами, позичальник зобов'язаний виплачувати позикодавцю 5 % на місяць від суми позики, що еквівалентно 1000,00 доларам США. Станом на 23.11.2013 року відповідачка допустила прострочку по оплаті відсотків за користуванням грошовою сумою у сумі 127888,00 грн.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідачки відсотки, передбачені договором за користування позикою. Станом на 23.11.2013 року відповідачка допустила прострочку по оплаті відсотків за користуванням грошовою сумою у сумі 127888,00 грн.
За таких обставин загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідачки на користь ОСОБА_1 складає 287748,00 грн. (159860,00 грн. - грошова сума за договором позики, 127888,00 грн. - не виплачені відсотки).
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ст.88 КПК України.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 599, 610, 1046,1047,1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 11, 27, 30, 60, 88, 212-215, 224- 233 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 287748 (двісті вісімдесят сім тисяч сімсот сорок вісім) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: С. В. Деменок