ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2014 рокуСправа №827/3082/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Компаніївської міжрайонної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Кіровоградської області про визнання вимог незаконним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Компаніївської міжрайонної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Кіровоградської області про визнання вимог незаконним.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач вийшов за межі наданих йому Законом повноважень, оскільки вимога щодо розірвання контракту з керівником комунального закладу не передбачена діючими нормативними актами, на які посилається відповідач, а стосується тільки керівників підприємств державного сектору економіки. Крім того, позивач мотивує свої позовні вимоги тім, що фактичні данні, які містяться в листах відповідача не відповідають дійсності, отже, позивач вважає, що вимога по розірвання контракту з керівником комунального закладу є формою реалізації владних повноважень, в чому вбачає порушення своїх прав, що й стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження разом із запереченнями на адміністративний позов.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Згідно контракту від 15.11.2011 р., позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду керівника комунального підприємства «Благоустрій» Севастопольської міської Ради на термін від. 15.11.11 до 15.11.2016 р.

Згідно п. 1.5 Контракту засновником КП «Благоустрій» є територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, яка є власником підприємства.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Статуту підприємства, засновником є територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, яка є власником підприємства. Органом управління підприємства є Севастопольська міська державна адміністрація.

У відповідності з п. 7.4 Статуту підприємства, керівником є його директор, наймання якого здійснюється у порядку, визначеному власником, шляхом укладання з ним трудового контракту.

Таким чином, комунальне підприємство «Благоустрій» за формою власності є підприємством недержавного сектору економіки, оскільки майно підприємства належить територіальної громаді та є комунальної власністю.

Судом встановлено, що в період серпня-місяця 2011 року відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Благоустрій», про що складено акт від 19.08.2011 р. № 09-10/22.

Проведеної ревізією було встановлено кілька порушень фінансового законодавства, з вимогою про усунення яких на адресу КП «Благоустрій» СМР був надіслано лист № 09-14/877 від 03.10.2013 р.

Відповідач звернувся до Севастопольської міської Ради, та Севастопольської міської адміністрації з листами, якими вимагає розглянути питання щодо розірвання контракту з керівником комунального закладу, посилаючись на ті обставини, що позивач залишив вимоги про усунення порушень фінансового законодавства без уваги та не надав ніякої відповіді про усунення порушень.

З огляду на фактичні обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, який заявив вимоги про розірвання контракту з керівником комунального закладу, діяв поза межами повноважень, яки надані йому вищенаведеними нормативними актами.

Крім того, відповідальність керівників підприємств, яка встановлена Постановою КМУ № 1673, стосується виключно керівників підприємств державного сектору економіки. Оскільки позивач є керівником комунального закладу, порядок його прийому на роботу та звільнення регламентоване Положенням, яке затверджено Рішенням Севастопольської міської Ради № 1264 від 23.01.2007 р.

Доводи відповідача про невиконання законних вимог про усунення виявлених порушень спростовуються фактичними обставинами, оскільки матеріали справи свідчать, що КП «Благоустрій» неодноразово повідомляло відповідача про заходи, яки спрямовані на усунення порушень, та виконання законних вимог відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не мав підстав вимагати розірвання контракту з керівником комунального закладу, реалізуючі таким чином свої владні повноваження.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначені обставини є підставою для задоволення адміністративного позову.

Керуючись, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати вимоги Компаніївської міжрайонної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Кіровоградської області про розгляд питання про розірвання контракту с керівником комунального підприємства «Благоустрій» Севастопольської міської Ради ОСОБА_1 - незаконними.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя М.М. Кравченко