11.03.2014

справа №765/7155/13-ц

провадження 2/765/3004/13

категорія №

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Лемешко А.С.,

при секретарі - Сергеєвій О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду зі справжнім позовом до відповідачів про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Позивачка просить суд визнати інформацію, розміщену та поширену в мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в статтях: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» відносно ОСОБА_1 такою, що не відповідає дійсності та яка порочить гідність та ділову репутацію. Просить зобов'язати ОСОБА_3 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 інформацію в мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в статтях: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» шляхом її видалення повністю, а також не пізніше пьяти днів з моменту набрання рішенням чинності за власні кошти розмістити на головній сторінці веб-сайту в мережі Інтернет під назвою «Спростування» текст наступного змісту: «Інформація, розповсюджена ОСОБА_4 в мережі Інтернет на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» мережі Інтернет відносно ОСОБА_1 в статтях: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» є недостовірною. Позивачка також просить суд стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень з кожного.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на те, що інформація, розміщена та поширена в мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в статтях: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» відносно ОСОБА_1 є недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки позивачка є відомою великому колу осіб людиною в суспільстві, яка користується пошаною та має нагороди та почесні відзнаки за гарну працю.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та просили суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання призначене на 11.03.2014 року не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, поважних причин неявки суду не повідомили, раніше у судових засіданнях проти задоволення позову заперечували, вказуючи на його необґрунтованість, та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач ОСОБА_3 надав до суду заперечення проти позову, в яких наполягав на недоведеності з боку позивача обставин щодо поширення (розповсюдження) ним інформації, яку позивач вважає такою, що принижує її честь, гідність і ділову репутацію, звернув увагу на те, що позивачка є публічною людиною, тому грані критиці на її адресу значно ширші.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що заявлені позивачкою вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір з приводу захисту особистих немайнових прав, які, на думку позивача, були порушені відповідачами шляхом розповсюдження ними інформації в мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1», що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Позивач вважає, що інформація у соціальній мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в статтях: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» із змістом (текст наводиться мовою оригіналу): 1)ОСОБА_1-ОСОБА_5: эти две госпожи наладили отличную коррупционную схему, в Регистрационной службе, которая была создана для борьбы с коррупцией и упрощения процесса регистрации, но что на деле: ОСОБА_5 всех направляет в фирму ОСОБА_1 и там печатаются пакет заявлений на 3 листочках за 500 грн., далее предлагается услуги по привычному для нас слову ускорение от 2000 до 5000 грн., и со стороны ОСОБА_1 «лохи» сами платят и у них договорные отношения, а ОСОБА_5 как госслужащий! Но дорогие мои «лохи» копятся и мы уже знаем все координаты!»; 2)«СЕГОДНЯ!!!! Группа НАШИ, теперь во главе с ОСОБА_1- НАИСТРАШНЕЙШЕЙ АНТИОБЩЕСГВЕННИЦЕЙ, пыталась реализовать план проведения в тихушку создания ОС при Ленинской РГА!!! Когда я подошел к ней на общем собрании, и уточнил до какой даты идёт приём документов, и кто их принимает? Она сообщила, что можно сдать до понедельника (то биш сегодня!), и ей лично! С пятницы госпожа Антиобщественница ОСОБА_1 не брала от меня трубку! Сегодня, она ответила в обед, и сообщила, что никаких документов она не примет! И плевать ей сколько общественных и какие хотят сдать документы! Срок был 14 мая! Но кА же? Вы мне лично говорили, что в понедельник именно Вы принимаете! Нет, последний срок подачи 14 июля, а это воскресенье! И сослалась на главу Ленинской РГА ОСОБА_6, что он дал такое распоряжение, не принимать после 12 мая! Думаю глава Ленской РГА даже и не знает, как он встает то же против общественности в лице ОСОБА_1!... БайкотШ! АТИОБЩЕСГВЕННОМУ кандидату на пост председателя ЛРГА - ОСОБА_1! ПОЗОР! И БАЙКОТ! И в общем всей группе НАШИ! БАЙКОТ!... А ОСОБА_1-АНТИОБЩЕСГВЕННИЦЕ БАЙКОТ!!!!»; 3) «Большая часть совета это представители выносной торговли, «крышуемой» ОСОБА_1 (председатель комитета по предпринимательству ОС при СГГА, председатель ОС при ЛРГА). Эта группа захватила Общественные Советы различных уровней, одни и те же представители «Общественности» входят в эти советы, и не покладая рук «трудятся» на благо города. Зачем? Ещё в первой каденции, эта группка придумала и протянула интересную схему, отменив прозрачные проведения тендеров на выносную торговлю в г. Севастополе, заменив их понятием ярмарки. В чём же отличия? Если раньше любой предприниматель мог получить место под выносную торговлю приняв участив в тендере и предложив городу самое выгодное предложение, то сейчас надо просто вопрос решить конкретно с ОСОБА_1, причём за очень не малые деньги, но решив вопрос с ней можешь работать три года не платя ни копейки в бюджет города. Весь этот бардак создан как бы с целью привлечения туристов в наш город, и в центе города и в других районах. «Общественники» даже умудряются ставить свои «халабуды», там где в принципе нельзя никому размещаться - центр между «Мкдональдсом» и «Золотым ключиком», но они же «Общественники»! И многих предпринимателей данная ситуация устраивает. Так же ОСОБА_1 наладила ещё одну схему, но теперь в регистрационной службе в СГГА, по предоставлению консультаций. Как она получила помещение в здании СГГА, до сих пор не понятно. За то людям, стоящим с документами в очередях, оказание услуг ОСОБА_1, является «ускорением» процесса, естественно не безвозмездно! И эта только несколько схем зачем эти люди рвутся в Общественные Советы всех уровней. Таких как ОСОБА_1 большая часть, как они сами утверждают, в Общественных Советах»; 4)»Коррупционную схему посреднечесгва наладила член ОС при СГГА ОСОБА_1, о чём она сегодня заявила официально на сборании комитета в СГГА! И эта схема работала при преидущем начальнике регистрационной службы ОСОБА_5! С этой кормушки они не плохо кормяться и по сей день! А так же ОСОБА_1 "псевдообщественница" в Общественном Совете наладила ещё более Крупную коррупционную схему, об отмене тендеров на выносную торговлю, и монополизировала данный вид деятельности через себя любимую, в виде проведения ярморок, которые она благополучно оформила на себя. И в этой схеме её постянно крышуют бываший председатель ОС при СГГА Панова (которая и разработала) по заказу ОСОБА_1 данные схемы, а сейчас и действующий председатель ОС при СГГА ОСОБА_2! А Вы говорите зачем Общественные Советы? Для особо хитрых это не плохая кормушка! Благо действующая власть в настоящий момент её не крышует, а до этого крышу предоставляли господин ОСОБА_10, с бандой ООСОБА_11! Будем дальше биться за разрушение этого псевдо Совета, на благо граждан! С уважением, председатель комитета ОС при СГГА по вопросам образования, семьи, молодёжи и спорта ОСОБА_4!» - була розміщена відповідачами і розповсюджена ними значному колу осіб користувачів Інтернету, стосується позивача ОСОБА_1 та завдає шкоду її немайновим благам як честь, гідність та ділова репутація, враховуючи, що позивачка є відомою великому колу осіб людиною в суспільстві - є головою Суспільної організації «Союз підприємців Гагарінського району м. Севастополя, яка користується пошаною та має нагороди та почесні відзнаки за гарну працю.

Статтею 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України, фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканість житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Як честь і гідність, так і ділова репутація - це категорії моральності, які у своїй сукупності визначають добре ім'я.

При розгляді справи суд перевірив наявність та сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації негативною, недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, суд визначив характер такої інформації і форму висловлення цієї інформації, а також перевірив доводи позивача щодо завдання цією інформацією шкоди немайновим благам позивача (честі, гідності та діловій репутації).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Суд встановив, що інформація, яка розміщена та поширена в мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в статтях: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» відносно ОСОБА_1 не містить фактичних даних та тверджень, які б можливо було перевірити, натомість містить критичні висловлювання щодо її суспільної праці та здійснення підприємництва.

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (гіпербол, алегорій, сатири).

Оцінка оскаржуваної інформації в якості оціночних суджень не заперечується позивачем, яка зазначила, що вказана інформація стосується професійної діяльності позивача.

Встановлено, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (ч. 2 ст. 30 закону України «Про інформацію»).

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецендентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Разом з тим, в разі, якщо особа, яка вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права має право вимагати спростування, право на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

З пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що позивачем таке право використане не було, незважаючи на пропозицію до його використання.

Суд, відхиляючи доводи позивача щодо поширення оскаржуваної інформації саме у мережі Інтернет, що спричинило приниження її честі, гідності та ділової репутації, бере до уваги положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя, які встановлюють, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У своєму позові позивачка посилається на те, що вона є публічною людиною, оскільки є головою Суспільної організації «Союз підприємців Гагарінського району м. Севастополя», головою комітету з питань підприємництва, розвитку малого та середнього бізнесу, член Суспільної Ради при Державній службі України з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва, веде підприємницьку діяльність.

Тому на думку суду, позивачка відповідає встановленим критеріям віднесення осіб до публічних у контексті визначення меж допустимої критики, оскільки, названа Резолюція передбачає, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що публічні особи підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Суд також враховує необхідність забезпечення балансу між потребою захищати репутацію (ділову репутацію), честь та гідність позивача, та правом відповідачів - громадян України, із активною громадською позицією, - висловлювати думки з приводу здійснення особами підприємницької діяльності.

Суд зважає на роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у постанові №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (пункт 2), відповідно до яких повинен застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), враховуючи ратифікацію цієї Конвенції разом із Першим протоколом та протоколами №№2, 4, 7, 11 до неї відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, а також рішення Європейського суду з прав людини як джерела права.

Стаття 10 Конвенції передбачає свободу вираження поглядів. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Отже, інформація, що оскаржується позивачем, як така, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, не містить фактичних даних, а лише оціночні судження щодо здійснення її діяльності, як голови суспільної організації, яка була піддана критиці.

Європейський Суд у своїй судовій практиці дотримується підходу щодо захисту свободи вираження, вказуючи, що свобода висловлювати свої погляди є правом людини, визнаним у світі, мабуть, найбільш широко. Свобода слова визнається цінною, оскільки публічні обговорення є можливим інструментом досягнення суспільних цілей та вираження особистих поглядів саме по собі є людським благом пошуку істини, досягнення справедливості, викриття негативних тенденцій у суспільстві і взаємовідносинах між людьми.

Вимога щодо доведення правдивості оціночного судження є неможливою та порушує свободу вираження поглядів та думки. Люди мають право мати думки та висловлювати їх вільно з питань, які становлять їх інтерес, думки, які дехто чи навіть усі можуть вважати перебільшеними, обмеженими або упередженими, але думки, яких вони чесно дотримуються.

Вільне передавання почуттів, поглядів та ідей є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, так само, як і здатність людини сприймати заперечення, спонукання, заохочення через ідеї, висловлені іншими людьми, яка є також важливою для формування особистих переконань.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що хоча інформація, розміщена та поширена в мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в статтях: «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» і стосується позивача ОСОБА_1, проте не є недостовірною, а містить лише оціночні судження, які не ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача.

При цьому суд також зазначає, що оскаржувана інформація в мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» була розміщена у розділі «Блог-пост», який здійснений для вільного висловлювання думки користувачів Інтернет сайту, які зареєстровані, та не передбачає редактування адміністратором.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то вони також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Зазначена вимога позивача розглядається судом у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральною шкодою вважаються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку, наприклад, порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, позивач та його представник не вдавалися до обґрунтувань характеру та обсягу страждань, завданих оспорюваною інформацією, яка, на їх думку, порушила особисті немайнові права позивача. Позивачка та її представник обмежилися натомість вказівкою на приниження ділової репутації без зазначення, в чому саме полягало таке приниження.

Позивачка та її представник вказали, що моральна шкода, яка завдана ОСОБА_1 полягає в приниженні честі, гідності та ділової репутації, неможливості здійснення нормальної професійної діяльності, вказано, що вона зазнала зниження ділової репутації та авторитету серед колег, вона та її колеги, друзі і близькі зазнали негативних переживань.

Ділова репутація - це загальна думка про особу, групу або колектив людей, що склалася на підставі оцінки якості продукції, роботи, вчинків, переваг і хиб будь-якої особи; сукупність якостей і оцінок, за якими їх носій оцінюється в очах своїх контрагентів, клієнтів, колег по роботі, інші асоціації, які викликає діяльність окремої особи у широкої громадськості або в інших юридичних осіб в цій державі або за її межами; оцінка позитивних та негативних якостей людини як професіонала: підприємця, службовця, фахівця, керівника тощо, тобто професійних якостей особи; позитивна оцінка фізичної або юридичної особи, передусім як добросовісного підприємця, іншими учасниками майнового обороту.

Суд зазначає, що позивачка та її представник не вказали ступінь зниження престижу, ділової репутації, а також тяжкість вимушених змін, що відбулися, не зазначили, скільки було витрачено часу та зусиль для відновлення попереднього стану, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження призупинення підприємницької або суспільної діяльності, приймати участь у будь-яких суспільних зібраннях.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позивач та його представник також не обґрунтували, що саме перешкоджало позивачу здійснювати його нормальну професійну діяльність, а також яких саме негативних переживань та зниження авторитету зазнав позивач у зв'язку із наявністю оспорюваної інформації.

Суд також врахував оцінку позивачем поширеної інформації, яка, за її переконанням, принижує її честь, гідність та ділову репутацію, та містить оціночні судження і за загальним правилом така критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З огляду на те, що факт нанесення образи або приниження честі, гідності та ділової репутації позивача вказаною інформацією позивачем не доведено, а тексти оскаржуваних статей не містять образливих чи лайливих слів та виразів, а також зважаючи на недоведеність втрат немайнового характеру, зазнаних позивачем, відсутність протиправності діяння відповідачів, відсутність причинного зв'язку між ними суд дійшов висновку, що оспорювана інформація не може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими.

Враховуючи, що позивачу у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то в силу приписів ст. 88 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,28,34 Конституції України, ст. 10 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод», ст.ст. 15,16,20,23,200,201,229,277,297,299,302,1167 ЦК України, ст.ст. 10,30,42,58,60, 64,88,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10 денний строк з моменту проголошення рішення апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий - суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя А.С. Лемешко