№ справи:124/9831/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.
№ провадження:22-ц/190/1866/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Даніла Н.М.
суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Республіканського Вищого Навчального Закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» про визнання порушення строків виплати кінцевого розрахунку по заробітній платі та стягнення середньої заробітної плати,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Республіканського Вищого Навчального Закладу «Кримський інженерно - педагогічний університет» (далі РВНЗ «КІПУ») про визнання порушення строків виплати кінцевого розрахунку по заробітній платі та стягнення середньої заробітної плати, мотивуючи тим, що з 21 листопада 2011 року вона працювала на посаді психолога, а з 28 серпня 2012 року по 04 квітня 2013 року на посаді заступника директора в РВНЗ «КІПУ». 04 квітня 2013 року вона була звільнена за прогул на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, а 27 травня 2013 року наказом №33-ЛК було змінено причину та підставу звільнення: зі звільнення за прогули за п.4 ст.40 КЗпП України на звільнення за аморальну поведінку по п.3 ст. 41 КЗпП України. Оскільки наказом від 27 травня 2013 року було скасовано наказ №20-ЛК від 04 квітня 2013 року, вважає, що фактично її звільнення відбулось 27 травня 2013 року, тому просила визнати порушення з боку відповідача про затримці строків виплати кінцевого розрахунку по заробітній платі за період з 05 квітня 2013 року по 27 травня 2013 року, стягнути кінцевий розрахунок у розмірі 2 705,72 грн. та середню заробітну плату за час затримки виплати кінцевого розрахунку у розмірі 14 165,24 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2014 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 надіслала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначає, що наказ про її звільнення від 04 квітня 2013 року був скасований наказом про зміну та підставу звільнення від 27 травня 2013 року, тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2013 року по 27 травня 2013 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення, згідно вимог статті 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Рішення суду першої інстанції відповідає наведеним вимогам процесуального закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 21 листопада 2011 року по 04 квітня 2013 року працювала на посаді заступника директора по учбовій роботі та психолога в Інженерно-педагогічному коледжі РВНЗ «КІПУ».
Наказом № 20-лк від 04 квітня 2013 року ОСОБА_6 звільнена з посади заступника директора з учбово - виробничої роботи (0,5 ставки) і психолога ( 0,5 ставки) Кримського інженерно - педагогічного університету за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогули без поважних причин з 04 квітня 2013 року.
Наказом № 33-лк від 27 травня 2013 року змінено формулювання звільнення на пункт 3 статті 41 КЗпП України, і ОСОБА_6 звільнена з роботи з зазначених посад за вчинення аморального проступку.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: довідки за № 01.2-08/314 від 05.06.2013 р. РВНЗ "Кримський інженерно-педагогічний університет", у відповідності до вимог ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України, згідно до наказу №20-лк від 04 квітня 2013 р. із ОСОБА_6 був проведений повний розрахунок: заробітна плата - 319,63 грн., лікарняний лист з 13 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року - 1 015,32 грн., з 01 березня 2013 року по 07 березня 2013 року - 461,50 грн., з 27 березня 2013 року по 01 квітня 2013 року - 417,20 грн.; компенсація за невикористану відпустку за період роботи з 21 листопада 2011 року по 27 серпня 2012 року-581,19 грн., з 01 жовтня 2012 року по 04 квітня 2013 року - 957,26 грн., з 28 лютого 2012 року по 04 квітня 2012 року - 942,72 грн.
Платіжним дорученням №509 від 09 квітня 2013 року у сумі 2 033,07 грн., № 542 від 18 квітня 2013 року у сумі 615,09 грн. №549 від 18 квітня 2013 року у сумі 562,32 грн. гроші були перераховані на особовий рахунок позивача.
Відповідно до довідки вих. 012-08/836 від 04 липня 2013 року РВНЗ "Кримський інженерно-педагогічний університет" згідно до наказу Міністерства освіти та науки України №452 від 22 квітня 2013 року ОСОБА_6 проведено розрахунок заробітної плати у зв'язку із підвищенням оплати праці у сумі 72,29 грн. за період з 01 січня 2013 року по 04 квітня 2013 року.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25 листопада 2013 року, у справі №124/3434/13-ц позов ОСОБА_6 до Республіканського Вищого Навчального Закладу "Кримський інженерно-педагогічний університет" про визнання порушення по затримці строків виплати кінцевого розрахунку по заробітній платі за період з 04 квітня 2013 року по 30 травня 2013 року, стягнення кінцевого розрахунку та середньої заробітної плати за час затримки виплати кінцевого розрахунку у розмірі 4 389 грн. залишено без задоволення.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності та безпідставності позовних вимог про порушення її трудових прав та необхідності їх захисту.
Доводи апеляційної скарги щодо скасування наказу від 04 квітня 2013 року наказом від 27 травня 2013 року у повному обсязі колегія суддів не приймає, оскільки вони суперечать обставинам справи.
Наказом № 33-лк від 27 травня 2013 року змінено формулювання звільнення позивача на п.3 ст.41 КЗпП України за скоєння аморального проступку з 04 квітня 2013 року, в іншій частині наказ залишено без змін.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що зроблені судом висновки достатньо мотивовані, обставини справи встановлені повно, наданим сторонами доказам в рішенні дана належна оцінка згідно положень ст. 212 ЦПК України.
Доводи скарги про те, що суд першої інстанції не повно, всебічно і об'єктивно перевірив обставини справи не відповідають дійсності.
Додаткових доказів, які б спростовували правильність зроблених судом висновків позивачем та його представником суду апеляційної інстанції не надано.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати з цивільних справ, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: