№2-187/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2007 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Мазур B.C., при секретарі Лепетченко Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вказавши, що 12 травня 1999 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_2 (надалі - відповідач), який знаходився в коридорі другого поверху ЗОШ №1, яка розміщується за адресою: вул. Героїв Сталінграду в м. Запоріжжі, в процесі сварки, що виникла на підставі особистих неприязних стосунків з ОСОБА_1 (надалі - позивач), умисно відштовхнув її від себе, в результаті чого вона вдарилася о дверну коробку, пошкодивши при цьому м'які тканини голови в правій потилочній області, кровопотьоки на внутрішній поверхні лівого передплічча, на поверхні ладоні правої кисті, у основі п'ятого пальця, рану поверхового характеру на лодонній поверхні основної фаланги п'ятого пальця лівої кисті, крововилив на нігтьовій фаланзі п'ятого пальця правої кисті.

Позивач вказує, що дії відповідача на досудовому слідстві кваліфіковані по ст. 102 КК України (в редакції 1960 року), як умисне спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості. 1 3 червня 2006 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя прийняв постанову, якою визнав винним відповідача у спричиненні ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, при цьому кримінальну справу по звинуваченню відповідача по ч. 2 ст. 125 КК України (в редакції 2001 року) подальшим провадженням закрито у зв'язку з відсутністю скарги потерпілої, а цивільний позов залишено без розгляду.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також; особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу закрито звільняються від сплати державного мита. Позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної, або загальної працездатності, а також: відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків.

Позивачка вказує, що в результаті спричиненої травми, в неї погіршився зір, з'явилися постійні головні болі, тривалий час знаходилась на стаціонарному лікуванні, а на теперішній час - на амбулаторному, під спостереженням невропатолога та окуліста, погіршення стану здоров'я підтверджується виписним епікризом та комп'ютерною діагностикою. В процесі лікування вона зазнала значних витрат на придбання ліків, що підтверджується записами лікарів та чеками на придбання лікарняних препаратів. В подальшому їй рекомендовано проводити курси лікування не менше, ніж два рази на рік та щорічне санаторне лікування. Крім того, вона знаходиться під диспансерним спостереженням невропатолога та окуліста.

Також позивачка, вказує, що в результаті дій відповідача, вона продовжує страждати морально та фізично: зір погіршується, їй важко, як вчителю, виконувати свої професійні обов'язки, після черепно-мозкової травми, спричиненої відповідачем, в неї загострилися захворювання, вона вимушена звертатися за екстреною медичною допомогою, а у зв'язку з постійною емоційною депресією їй постійно доводиться пересилювати себе, контролювати свої дії, емоції. Позивачка вказує, що вона працює с дітьми і завжди намагається прищепити їм позитивні людські якості: чесність, порядність, справедливість, віру в людей, в яких, з огляду на обставини, вже сама не вірить, тому вона змушена звернутися з позовом до суду і просить його задовольнити.

В ході розгляду цивільної справи позивач уточнила свої позовні вимоги, та просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 741 грн. 82 коп. - матеріальної шкоди; 685 грн. -витрати на юридичну допомогу; 20000 грн. - моральної шкоди та зобов'язати відповідача повернути армійський альбом з фотографіями її сина та його наручні часи.

У судовому засіданні позивачка, її представник наполягають на задоволенні позову по мотивах, викладеним у позові, на підставі наданих доказів.

Представник відповідача та відповідач з позовом згодні частково, вважають, що матеріальна та моральні шкода завищена, достатньо не обґрунтовані та не доказані, не згодні з відшкодуванням витрат на юридичну допомогу та з вимогами повернути речі, вказавши, що в нього немає ніяких речей, які належать позивачці, чи належали її сину.

У відповідності зі ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозітивности, у межах заявлених позовних вимог нас підставі доказів, наданих сторонами.

Вислухавши пояснення сторін їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2006 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені тілесних ушкоджень ОСОБА_1, але справа провадженням закрита у зв'язку з відсутністю скарги потерпілої.

Згідно з квитанціями ОСОБА_1 оплатила адвокатські послуги надані ТОВ "Юридичний Центр "ІСК", що належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно де Постанови Пленуму Верховного суду України від 02.07.04 р. №13 "Про практику застосування судами законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів" при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суд керується відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. , 11, 15, 16, 20, 22, 23, 268, 283, 1166, 1167, 1168, 1192. 1195 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 700 (сімсот) грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 1200 (одну тисячу двісті) грн., судові витрати по оплаті судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 300 (триста) грн., а всього суму в розмірі 2100 (дві тисячі сто) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.