СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 грудня 2006 | Справа № 20-8/223 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Лисенко В.А.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Веремчук Марина Андріївна, довіреність № б/н від 01.02.06, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юреко";
представник відповідача: Зровка Іван Антонович, довіреність № 899 від 15.05.06, Міністерство оборони Російської Федерації;
представник відповідача: Москальонов Сергій Юрійович (повноваження перервірені), Командир, Військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту);
представник відповідача: Муратіді Дмитро Юрійович, довіреність № 82/1326-2 від 16.08.06, Військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту);
представник відповідача: Новогрибельський Сергій Анатолійович, довіреність № 66/4-1947 від 23.11.06, Фінансово-економічне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації
розглянувши апеляційні скарги Міністерства оборони Російської Федерації та військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ткаченко М.І.) від 13 листопада 2006 року у справі № 20-8/223
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко"
(вул. Ген. Лебедя, 37, місто Севастополь, 99055)
(вул. Суворова, 22-А, місто Севастополь, 99011)
до 1. Військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту)
(пр. Нахімова, 13, місто Севастополь, 99011)
2. Міністерства оборони Російської Федерації
(вул. Знаменка, 19, місто Москва, Російська Федерація, 119160)
3. Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації (вул. Лазарева, 12, місто Севастополь, 99050)
про стягнення збитків за втрачене майно
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 листопада 2006 року у справі № 20-8/223 (суддя Ткаченко М.І.) задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" до Військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту), Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації, Міністерства оборони Російської Федерації.
Суд виключив із числа відповідачів як неналежного відповідача Військову частину 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту).
Суд виключив із числа відповідачів як неналежного відповідача Фінансово-економічне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації.
З Міністерства оборони Російської Федерації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" стягнуті збитки за втрачене майно у сумі 108673319,29 руб., а також 135789,98 руб. державного мита, 628,36 руб. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5154,04 руб. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" у дохід державного бюджету стягнуто 24000,00 грн. державного мита.
Не погодившись з рішенням господарського суду, Міністерство оборони Російської Федерації та військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) подали апеляційні скарги, просять рішення господарського суду скасувати, провадження по справі припинити.
Сторони вважають, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Міністерство оборони Російської Федерації посилається на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Юреко" правил поєднання позовних вимог, оскільки суд в одному провадженні розглянув вимоги позивача про збільшення розміру збитків, які були спричинені військовою частиною 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту), з одночасним стягненням всієї суми з Міністерства оборони Російської Федерації, що неприпустимо, так як дані вимоги належить розглядати в окремих провадженнях.
Також суд своїм рішенням допустив заміну виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2004 року по справі № 20-6/294 з військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) на Міністерство оборони Російської Федерації, більш того при наявності рішення, що набрало законної сили по справі № 20-6/294, стягував з Міністерства оборони Російської Федерації всю суму збитків та виключив із числа відповідачів безпосереднього відповідача по ньому - військову частину 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту), тим самим покладав виконання рішень по двом справам на Міністерство оборони Російської Федерації, по одному з яких воно відповідачем не визнавалось.
Крім того, військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) не входить у склад Міністерства оборони Російської Федерації та не є юридичною особою. У зв’язку з цим правові підстави для покладення майнової відповідальності на Міністерство оборони Російської Федерації відсутні, так як суду не були надані документи, які підтверджують, що військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) є структурним підрозділом даного міністерства.
У Міністерства оборони Російської Федерації, Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації, військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) на території України нерухоме майно відсутнє. Все нерухоме майно, де розташовані об’єкти Чорноморського флоту, використовується на правах оренди відповідно до Угоди між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року.
Військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) вважає, що рішення господарського суду постановлено при невідповідності висновків викладених у рішенні суду обставинам справи.
Згідно з Угодою між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року (яка не застосована господарським судом), з’єднання та військові частини Чорноморського флоту мають статус „військових формувань” та не мають статусу установ, філій, представництв та підрозділів Міністерства оборони Російської Федерації.
Міністерство оборони Російської Федерації не може бути субсидіарним боржником, оскільки ним не створювалась така установа (яка є юридичною особою) як військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту).
Крім того, особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимог, заявлених кредитором, сповістити про це основного боржника, а у випадку подання позову –подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.
Господарський суд міста Севастополя порушив вимоги статті 619 Цивільного кодексу України, тому що розглянув спір про залучення субсидіарного (на думку товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко") боржника - Міністерства оборони Російської Федерації до вирішення спору про зміну розміру збитків, заявлених до основного боржника - військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту).
Господарський суд міста Севастополя залишив поза увагою Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року у справі № 20-5/152, яке є у матеріалах справи, згідно якого військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) не визнана юридичною особою.
Господарський суд міста Севастополя допустив повторне стягнення грошових коштів, але вже з іншого відповідача при наявності незавершеного виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2004 року по справі № 20-6/294-7/732-2/103-5/353.
Згідно статтям 9, 10 Конституції України, статті 18 Закону України "Про мови в Української РСР" від 28 жовтня 1989 року № 8312-XI та за клопотанням представників сторін провадження у справі здійснювалося російською мовою.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року здійснена заміна судді Прокопанич Г.К. на суддю Лисенко В.А.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року здійснена заміна судді Борисової Ю.В. на суддю Прокопанич Г.К.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юреко" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту), Міністерства оборони Російської Федерації, Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації про стягнення збитків за втрачене майно.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2004 року у справі № 20-6/294-7/732-2/103-5/353 (суддя Антонова І.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" до військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) були задоволені повністю.
З відповідача стягнуті збитки за втрачене майно у сумі 11346836,59 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 січня 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12 квітня 2005 року рішення від 29 листопада 2004 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 26 травня 2005 року відповідачу було відмовлено в порушенні касаційного провадження по його касаційній скарзі. Отже, рішення від 29 листопада 2004 року набрало законної сили.
Господарським судом видані накази на примусове виконання рішення господарського суду від 29 листопада 2004 року. Державним виконавцем були здійснені дії по стягненню грошових коштів з боржника. Всього було стягнуто 0,36 грн. Таким чином з боржника підлягає стягненню 11346836,23 грн., тобто рішення суду від 29 листопада 2004 року фактично відповідачем не виконано.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються втрата або пошкодження майна.
Стаття 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства . Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач спочатку пред’явив вимоги про стягнення збитків за втрачене майно до основного боржника (військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту)), з вини якого й було втрачене це майно, що підтверджується набравшим законної сили рішенням господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2004 року по справі № 20-6/294-7/732-2/103-5/353. Повторно позивач звернувся до основного боржника (військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту)) з вимогою про відшкодування збитків за втрачене майно з урахуванням вартості на сьогоднішній день.
Судом була проведена судово-бухгалтерська експертиза, згідно висновку якої заборгованість відповідача збільшилась і складає 20407762,63 грн., що становить 108673319,29 руб. (при офіційному курсі гривні України до рубля Російської Федерації –0,18779 грн./руб.).
Судова колегія не може погодитися з твердженням представника Міністерства оборони Російської Федерації про неможливість застосування фактів, встановлених рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 20-6/294-7/732-2/103-5/353 в порядку частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Міністерство оборони Російської Федерації залучено до участі у даній справі не у якості основного боржника, а як особа, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями основного боржника (військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту).
Згідно пункту 71 Положення „Про Міністерство оборони Російської Федерації” Міністерство оборони Російської Федерації здійснює у рамках своєї компетенції правочинність власника майна, закріпленого за Збройними Силами, тобто за військовими частинами, і несе додаткову (субсидіарну) відповідальність за їх зобов’язаннями.
Не може судова колегія погодиться з твердженням представника Міністерства оборони Російської Федерації про особливий статус військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) і не входження її до структури Міністерства оборони Російської Федерації, оскільки навіть на кутових штампах та відтиску печатки військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) є напис „Міністерство оборони Російської Федерації”.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду про правомірність позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" про стягнення збитків за втрачене майно.
Разом з тим, судова колегія вважає помилковим виключення судом з числа відповідачів військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) та Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації як неналежних відповідачів, оскільки встановивши необґрунтованість їх залучення суд відмовляє у задоволенні позову до них.
За цих обставин судова колегія вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Міністерства оборони Російської Федерації та військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 листопада 2006 року у справі № 20-8/223 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19, місто Москва, Російська Федерація, 119160) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" (вул. вул. Суворова, 22-А, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20717349) збитки у сумі 108673319,29 руб. та судові витрати: 135789,98 руб. державного мита, 628,36 руб. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5154,04 руб. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
У позові до військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації та Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" на користь державного бюджету України державне мито у сумі 24000 грн".
3. Доручити господарському суду міста Севастополя видачу наказу.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді В.А. Лисенко
Г.К. Прокопанич