Судове рішення #357751
2-19/14060-2006

       


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД


Постанова

Іменем України


19 грудня 2006 року  


Справа № 2-19/14060-2006


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Щепанської О.А.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Горошко Н.П.,


за участю представників сторін:

позивача: Журавльова Валерія Івановича (повноваження перевірені)  директора автомобільної школи Кримської республіканської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів;

відповідача: Генералова Олега Анатолійовича, довіреність № б/н   від 18.09.2006,  малого приватного підприємства "Люкс";


розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Люкс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Мокрушин В.І.) від 19.10.2006 року у справі № 2-19/14060-2006,


за позовом           автомобільної школи Кримської республіканської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (вул. Чехова, 2, Сімферополь, 95011)

до           малого приватного підприємства "Люкс" (вул. Пушкіна, 6, Сімферополь, 95000)        

про стягнення 4395,03 грн.,


                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2006 року у справі №2-19/14060-2006 (суддя Мокрушин В.І.) задоволено позов автомобільної школи Кримської республіканської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до малого приватного підприємства "Люкс" про стягнення 4395,03грн.

Суд стягнув з малого приватного підприємства "Люкс" на користь автомобільної школи Кримської республіканської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів 4395,03грн., 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд скасував заходи щодо забезпечення позовних вимог, які було накладено ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2006 року у справі №2-19/14060-2006.

Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні позову відмовити.

Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач зазначає, що згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, "суд в мотивувальній частині рішення зобов'язаний привести доводи, за якими він відхилив клопотання і докази сторін, а так само законодавство, яким суд при цьому керувався".

У порушення даної норми закону, суд в мотивувальній частині свого рішення не вказав, чому залишено без уваги клопотання представника відповідача про призначення у справі судової експертизи і яким законом при цьому керувався суд. Не вказав, чому залишено без уваги письмове клопотання відповідача про направлення позивачем на адресу відповідача всіх додатків до позову і яким законом при цьому керуватися суд.

При цьому, в описовій описовій частині вказано, що "відповідач в судовому засіданні просив відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що його представник не ознайомлений з матеріалами справи" яке судом розцінено як „заявлене з метою затягнути судовий розгляд”. На це відповідач повідомляє, що такого клопотання ним та його представником, ані в усній ані у письмовій формі в суді заявлено не було.

Відповідач вважає, що таке рішення суду не може бути законним і обґрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки розмір збитку позивачем не доведено і судом не встановлено. Через відсутність додатків до позову, відповідача було позбавлено можливості оспорювати на принципах змагальності вимоги позивача.

За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з відповідача 4395,03грн. матеріальної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач повинен відшкодувати суму у розмірі 4395,03грн. у зв'язку з дорожньо-транспортною подією.

Суд першої інстанції  позов задовольнив. Рішення суду першої інстанції було мотивовано тим, що згідно з статтею 1172 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, а вина водія підприємства - відповідача була встановлена Постановою від 28.07.2006 Центрального районного суду міста Сімферополя.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2006 року у 11.00 год. сталася дорожньо-транспортна подія, у результаті якої, автомобіль SKODA Felicia реєстраційний №06508КО, який належить позивачу, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови від 28.07.2006 Центрального районного суду міста Сімферополя, водія малого приватного підприємства "Люкс", підприємства-відповідача у даній справі, Босова Володимира Леонідовича визнано винним у скоєні правопорушення, яке сталося 27.06.2006 року у 11.00 год., передбаченого статтею 124 КУоАП і застосовано до нього адміністративне стягнення в вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців шляхом вилучення посвідчення водія (а. с. 7-8).

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4395,03грн. матеріальної шкоди, спричиненого з вини водія підприємства - відповідача.

Згідно з висновками спеціаліста експертного авто-товарознавчого дослідження №963/06 від 20.07.2006, вартість відновлювального ремонту автомобіля SKODA Felicia реєстраційний №06508КО в сумі без обліку зносу складових складає: 6288,49грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля SKODA Felicia реєстраційний №06508КО в сумі з урахуванням зносу складових складає: 4145,03грн.; матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля SKODA Felicia реєстраційний №06508КО в результаті його пошкодження про ДТП становить 4145,03грн. (а. с. 9-17). Вартість дослідження склала 250,00грн., кошті за проведення дослідження перераховані позивачем у справі третій особі (а. с. 22).

Як вбачається з наданих доказів в матеріалах справи, повідомлення про призначення авто-товарознавчого дослідження отримано відповідачем 18.07.2006 року (а. с. 24). Таким чином, відповідач мав можливість направити на проведення дослідження свого представника, проте, такою можливістю не скористався.

Крім того, відповідач у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи у зв’язку з тим, що його представник не ознайомлений з матеріалами справи.

На думку судової колегії, суд першої інстанції правомірно зазначив, що вказане клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що протягом майже двох місяців відповідач не виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи, тому суд першої інстанції визнав, що клопотання про відкладення слухання справи заявлено з метою затягнути судовий розгляд.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначено в статті 1172 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, матеріалами справи було підтверджено той факт, що вина водія підприємства - відповідача встановлена постановою від 28.07.2006  Центрального районного суду міста Сімферополя, за таких обставин, з урахуванням викладеного,  суд першої інстанції відповідно до норм чинного законодавства України, задовольнив позовні вимоги.

Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість ремонту з відновлення автомобіля визначена за висновком спеціаліста №963/06 від 20.07.2006 (а. с. 9-18), що за своєю суттю є експертним автотоварознавчим дослідженням. Проведення дослідження було доручено експерту-оцінщику з експертної оцінки ДТП, який має статус експерта-оцінщика дорожніх транспортних пригоди, який діяв на підставі сертифікату Фонду державного майна України №0-177С, СПК АК 079638, КСО-МФ №1973. Тому, судова колегія вважає цей висновок допустимим та відносним доказом відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що даний висновок було проведено методом та за допомогою розрахунків, встановлених для проведення автотоварознавчої експертизи, у суду відсутні підстави вважати дані висновки такими, що суперечать законодавству або є неповними.

Також, судова колегія приймає до уваги той факт, що даний висновок визначає розмір відновлюваного ремонту, який фактично виконано позивачем.

Доводи представлені відповідачем про те, що у суду відсутні підстави для задоволення позову, є необгрунтованими та такими що суперечать принципам Конституції України. Встановивши факт порушення прав позивача, суд першої інстанції обґрунтовано відновив порушене право, прийнявши до уваги надані позивачем докази.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд



                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2006 року у справі № 2-19/14060-2006 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Люкс" залишити без задоволення.

                                                  

Головуючий суддя                                                  О.А. Щепанська

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                Н.П. Горошко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація