ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 р. | № 24/223-27/490 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя | Муравйов О. В. |
судді | Полянський А. Г. |
Коробенко Г. П. |
розглянула |
касаційну скаргу | Державної організації Комбінат “Зірка” |
на постанову | Запорізького апеляційного господарського суду |
від | 20.04.2006 року |
у справі | № 24/223-27/490 |
господарського суду | Запорізької області |
за позовом | Державного підприємства “Придніпровська залізниця” |
до | Державної організації Комбінат “Зірка” |
про | стягнення 23520 грн. штрафу, |
У судовому засіданні взяли участь представники
- позивача: | Шурай А.В. (дов. №31 від 01.01.2006 року), |
- відповідача: | Корольова А.В. (дов. в справі), |
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2006 року у складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г. та Фролова Г. М. розгляд касаційної скарги Державної організації Комбінат “Зірка” був призначений на 11 год. 00 хв. 29.06.2006 року.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А. Й. від 29.06.2006р. у зв’язку з перебуванням судді Фролової Г. М. у відпустці, для розгляду справи № 24/223-27/490 створена колегія суддів у наступному складі: Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А.Г., Коробенко Г. П.
Відводів зазначеному складу суду не заявлено.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.06.2006 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як свідчать матеріали справи, до Господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Придніпровська залізниця” з позовною заявою до Державної організації Комбінат "Зірка" про стягнення штрафу в сумі 23520,00 грн. за неправильно зазначений в залізничних накладних код одержувача.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.02.2006р. (суддя Дроздова С.С.) по справі № 24/223-27/490, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду (колегія у складі: головуючий –Радченко О.П., судді –Мірошниченко М.В., Шевченко Т.М.) від 20.04.2006 року, позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з Державного комітету України з Державного матеріального резерву Державної організації “Комбінат “Зірка” на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”
23520грн. штрафу, 235,20грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Запорізького апеляційного господарського суду, Державна організація Комбінат “Зірка” звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, вважаючи вказане судове рішення неправомірним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить вказану постанову та рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відзив на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що, в силу положень статті 1112 ГПК України, не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача, оцінивши на підставі фактично встановлених обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вірно встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2004р. ДО Комбінат "Зірка" (відповідач у справі) зі станції “Запоріжжя Ліве” на стацію “Зустрічний”, Придніпровської залізниці залізничним вагонами №№ 74069303, 70526926, 73341737, 73072167 здійснив відправлення вантажу, зазначавши у перевізних документах (накладних та дорожніх відомостях №№ 47227022, 47227023, 47227024 та 47227026) отримувача вантажу: ТОВ “Нафтопродукт”, його поштову адресу: м. Дніпропетровськ вул. Радгоспна, 56 і код 7788 (а.с.11-14). Відправником у перевізних документах зазначено ДО Комбінат "Зірка", м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 200.
При видачі вантажу представнику вантажоодержувача, який діяв на підставі довіреності та укладеного 01.07.2005р. Договору №ПР.ДН-1/04-6349744/НЮ про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с.15), було виявлено, що зазначений у накладних та дорожніх відомостях код 7788 не належить ТОВ “Нафтопродукт”.
Листом б/н (а.с.17) ТОВ “Нафтопродукт” повідомило начальника станції “Зустрічний” про те, що прибувший вантаж 202376 кг дистилят газового конденсату ДГК взятий на відповідальний схов у зв'язку з неправильним зазначенням у перевідних документах коду вантажоотримувача.
Телеграмою від 16.11.2004р. (а.с.16) станція “Запоріжжя Ліве” повідомила, що на підставі листа відправника просить вважати правильним код вантажоотримувача - 1040.
Вантаж був виданий представнику ТОВ “Нафтопродукт” та в його присутності 15.11.2004р. було складено Акт №8 (форма ГУ-23) загальної форми в якому зазначено, що в перевізних документах до вагонів №№ 74069303, 70526926, 73341737, 73072167 неправильно вказаний код вантажоотримувача (а.с.11-14).
Отже, предметом розгляду у суді першої інстанції було стягнення з відповідача саме штрафу в розмірі 23520,00 грн. за неправильно зазначений у залізничних накладних коду одержувача вантажу.
Вищий господарський суд України погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами в тому, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються Господарським кодексом України і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими атами (ст. 306 п.5 ГК України).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 затверджено Статут залізниць України, на підставі якого затверджуються Правила перевезення вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, інші нормативні акти. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті є без виключення обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.ст. 3,4 Статуту).
На підставі Статуту розроблені і затверджені Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України, складовою яких (розділ 4) є Правила оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (ст.ст. 6,23,24 Статуту).
Відповідно до розділу 4 Правил на кожне відправлення вантажу відправник (в даному випадку відправником вантажу є відповідач - ДО "Комбінат "Зірка") повинен надати станції навантаження комплект перевізних документів). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Графи комплекту перевізних документів, які заповняються вантажовідправником перелічені в п. 2.1 розділу 4 Правил. Вантажовідправник обов'язково повинен зазначити повне найменування, поштову адресу та цифровий код одержувача, точне найменування станції та залізниці призначення вантажу і код станції.
Статтею 122 Статуту залізниць України (далі по тексту - Статут) передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у відповідності зі ст. 118 Статуту, а саме: у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до Інструкції по кодуванню об'єктів станції найменування вантажовідправників, вантажоодержувачів та вантажу на залізниці, затвердженої Міністерством путі повідомлення залізничного транспорту СРСР від 15.05.1970р. (яка діє на сьогодні), для кодування об'єктів станції вантажовідправників, вантажоодержувачів та вантажів, які користуються послугами залізниці, застосовується чотирьохзначний код. Залізницею був засвідчений факт неправильного зазначення відправником відомостей, про що був складений Акт загальної форми №8 від 15.11.2004р., як це передбачено ст. 129 Статуту залізниць України.
Як вже було зазначено вище, відповідач, оформлюючи перевізні документи, в графах «Одержувач»і «Його поштова адреса»вказав підприємство ТОВ “Нафтопродукт”, його поштову адресу: м. Дніпропетровськ вул. Радгоспна, 56 і код 7788, який не належить цьому підприємству, що є порушенням у розумінні ст. 122 Статуту.
Стаття 43 Статуту передбачає, що вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення, для чого необхідно надіслати начальнику станції відправлення заяву про зміну вантажоодержувача з доданням вантажної квитанції або копії письмового чи телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження вантажовідправника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу, тобто до прибуття вантажу на станцію призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, телеграма №509 від 16.11.2004 про зміну коду вантажоодержувача була направлена зі станції “Запоріжжя Ліве” після прибуття вантажу на підставі якої було внесено зміни у перевізні документи.
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.2002р. (із змінами і доповненнями), при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Таким чином, Господарський суд Запорізької області, а так само і Запорізький апеляційний господарський суд дійшли, на думку касаційної інстанції, цілком вірних висновків про задоволення позовних вимог Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, вірно застосували норми матеріального і процесуального права; місцевим судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в судових рішеннях місцевого та апеляційного господарських судів, відповідають обставинам справи.
Що стосується інших доводів, викладених відповідачем в касаційній скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи. Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскільки встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів, колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду в даному випадку не існує, а тому касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державної організації Комбінат “Зірка” залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2006 року по справі № 24/223-27/490 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2006 року по справі № 24/223-27/490 залишити без змін.
Головуючий суддя | О. В. Муравйов |
Судді | А. Г. Полянський |
Г. П. Коробенко |