Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/11303/13-а
05.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Мунтян О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/11303/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В.) від 05.02.14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим (вул. Мате Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2014 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим №0020611710 від 28.11.2013 року щодо нарахування Фізичній - особі підприємцю ОСОБА_2 податку на додану вартість в розмірі 126 630,51 гривень із застосуванням штрафних санкцій в сумі 63315,26 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 379,89 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів в АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.14 р. та прийняти нове рішення по справі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.
Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0020611710 від 28.11.2013 року.
На підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим від 09.10.2013 р. № 807 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2", Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим з 21.10.2013 р. по 31.10.2013 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та плати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено акт перевірки №11313/17.1/НОМЕР_2 від 28.11.2013 року (т.1. а.с.9-16).
В п. 2.6.1 акту перевірки зазначено, що за період 01.01.2012 р. по 31.12.2012 позивачем задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 875228,00 грн., також встановлено відхилення в розмірі 126630,51 грн., зокрема, що стосується показників податкових декларацій у рядку 1 "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів".
В акті перевірки зазначено, що позивачем надано до перевірки відомість про наявність дебіторської заборгованості по покупцях станом на 31.12.2012 р. в сумі 1555136,52 грн., згідно акту попередньої перевірки дебіторська заборгованість по покупцях станом на 01.01.2012 р. в сумі 954269,31 грн.
Також, при співставленні первинних документів встановлено розбіжність між даними позивача про наявність дебіторської заборгованості по покупцях та даними дійсної перевірки наявності дебіторської заборгованості по покупцям станом на 31.12.2012 року у сумі 759783,1 грн. з ПДВ, а саме: 954269,31 (дебіторська заборгованість на 01.01.2012 року) + 4376140 грн. (податкове зобов'язання без ПДВ за період 2012 року) - 4376011 грн. (валовий дохід згідно декларації про майновий стан за 2012 рік) = 795353,42 грн.
Згідно акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов'язання на суму ПДВ - 126 630,51 грн.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення №0020611710 від 28.11.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 126 630,51 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 63315,26 грн.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ здійснена відповідачем від сум дебіторської заборгованості.
В перевіряємий період позивач здійснював господарську діяльність з оптової торгівлі продуктами харчуваннями, які були реалізовані ряду контрагентів, які заборгували позивачу суму придбаних ними товарів.
На підтвердження дебіторської заборгованості позивачем надано: книга обліку доходів та витрат суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи (т.1. а.с. 20-25), податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік з розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності (т.1. а.с. 26-28), податкові декларації з ПДВ з додатками за періоди: січень 2012 року (т.1. а.с.29-35), лютий 2012 року (т.1. а.с.44-51), березень 2012 року (т.1. а.с.60-66), квітень 2012 року (т.1. а.с. 83), травень 2012 року (т.1. а.с.88-96), червень 2012 року (т.1. а.с.103-113), липень 2012 року (т.1. а.с.121-127), серпень 2012 року (т.1. а.с.136-160), вересень 2012 року (т.1. а.с.176-182), жовтень 2012 року (т.1. а.с.189-195), листопад 2012 року (т.1. а.с.201-207), грудень 2012 року (т1, а.с.220-228).
До декларацій надані реєстри виданих та отриманих податкових накладних (т.1. а.с.36-43, 52-59, 67-75, а.с.83-87, 97-102, 114-120, а.с.128-135, 161-175, 183-188, 196-200, 208-219, 229-236).
Вищеназваними документами підтверджено дебіторська заборгованість ФОП ОСОБА_2, яка станом на 01.01.2012 р. склала 954269,31 грн., а саме по наступним контрагентам: ТОВ «Торговий дім «Чорномор» ОРГ 37800,00 грн., ДП «Маркет Плазо» - 886249,31 грн.., ТОВ «Данадін 5» - 8100,00 грн.., КП «Общепит» - 15750,00 грн., ТОВ «БАЙТ Крим» - 2370,00 грн., ФОН ОСОБА_3 4000,00 грн..
Станом на 31.12.2012 р. розмір дебіторської заборгованості контрагентів перед позивачем складала: ТОВ "Торговий дім "Чорномор" ОРГ" має борг на суму 35562,61 грн., ТОВ "Грін Айс" має борг на суму 7100,50 грн., ТОВ "Редкрофт" має борг на суму 3420,18 грн., ТОВ "Декоста" має борг на суму 10294,05 грн., ТОВ "Делішес" має борг на суму 13949,99 грн., ДП "Фуршет Центр" має борг на суму 37715,53 грн., ДП "Маркет - Плазо" має борг на суму 4205,76 грн., ДП "Фуршет Регіон" має борг на суму 1434860,36 грн. (т.2. а.с.5-49)
Розмір дебіторської заборгованості позивача підтверджується актами звірки по кожному дебітору.
Згідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку , затвердженого Наказом Мінфіну N 237 від 08.10.1999 року, дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів; дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Відповідно до п.п. 5-7 Стандарту № 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути то визначена її сума.
В розумінні положень Стандарту № 10 поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.
Дебіторська заборгованість кожного контрагента позивача врахована останнім у складі податкового зобов'язання з ПДВ у перевіряємий період, що підтверджується даними реєстрів виданих податкових накладних, адже податкове зобовязання формується позивачем по першій події, зокрема, по факту відгруження товарів, у відповідності до вимог ті. 187.1 ст. 187 ПК України.
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПУ України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1.178 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до зазначеної у податковому повідомленні - рішенні та акту перевірки порушення позивачем ст. 198 п. 198.5 Податкового кодексу України, Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках зазначено у статті 189 ПК України, відповідно до пункту 189.1 якого, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно з даними реєстрів виданих податкових накладних за грудень 2012 р. позивачем здійснено обсяг постачання товарів контрагентам у грудні 2012 р. в загальній сумі 664748,68 грн., зокрема обсяг постачання без ПДВ дорівнює 553957,23 грн., сума ПДВ 110791, 45 грн.
Вказані суми відображені в рядку 1 "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 р.
Згідно з даними Книги обліку доходів і витрат позивача валовий дохід за грудень 2012 р. склав 326699,08 грн., сукупний валовий дохід за 2012 рік склав 5251211,8 грн. ( з ПДВ).
Згідно з даними податкових декларацій з ПДВ за січень - грудень 2012 р. всього обсяг постачання позивача за 2012 р. з урахуванням коригувань склав 5251211, 8 грн.
Таким чином посилання відповідача в акті перевірки на неврахування позивачем у період 2012 р. товарів на суму 759783, 1 грн. (з ПДВ), які нібито не відображені ним у складі податкового зобов'язання за перевіряємий період, спростовуються матеріалами справи, оскільки Книга обліку доходів і витрат та податкові декларації з ПДВ за січень - грудень 2012 р свідчать про збіг та єдність показників.
Також, норми податкового кодексу та матеріали справи свідчать, що нарахування податку на додану вартість позивачу від сум дебіторської заборгованості здійснено відповідачем безпідставно, оскільки жодною нормою податкового законодавства, навіть на ті, на які відповідач посилається в акті перевірки, такий розрахунок грошового зобов'язання не передбачено.
При нарахуванні ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з ПДВ відповідачем невірно застосовані критерії для визначення бази оподаткування податком на додану вартість, що є порушенням статті 4 пункті 4.1.11 ПК України, якою передбачено єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку. Саме це привело до невірного прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення № 0020611710 від 28.11.2013 року, про збільшення ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 126 630,51 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 63315,26 грн., яке належить скасуванню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.14 у справі №801/11303/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко