Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 121/7467/13-а
12.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковенко С.Ю.,
суддів Воробйової С.О. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Журавльова Н.А.
за участю сторін:
представник позивача: ОСОБА_2- ОСОБА_5, довіреність № 1501 від 22.10.13
представник відповідача: Гурзуфської селищної ради - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 (ОСОБА_4) на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Берещанський Ю.В. ) від 10.01.2014 у справі № 121/7467/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Гурзуфської селищної ради (вул. Подвойського 9, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640)
представник позивача: ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 )
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
02.09.2013 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Гурзуфської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення 54-ої сесії 6-го скликання Гурзуфської селищної ради від 27.06.2013 №30 в частині відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтованою площею 0,15 га в межах селища Гурзуф АР Крим; зобов'язання винести на засідання сесії Гурзуфської селищної ради та розглянути клопотання про виділення та передачу йому у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації орієнтованою площею 0,15 га в межах селища Гурзуф АР Крим; стягнення з відповідача витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.14 у справі № 121/7467/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з вказаною постановою суду, представник ОСОБА_2 (ОСОБА_4) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 12.03.2014 представник відповідача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Гурзуфської селищної ради із клопотанням, в якому просив в порядку реалізації його гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтованим розміром 0.15 га в межах селища Гурзуф АР Крим з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (арк.с.12).
Рішенням Гурзуфської селищної ради від 27.06.2013 №30 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відносно відведення у власність земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_3.
Зазначене рішення прийняте з підстав виявлення невідповідності місця розташування запитуваної земельної ділянки вимогам законодавства та з урахуванням пропозицій постійної комісії ради по курортам, будівництву, архітектури та землекористуванню, охорони навколишнього середовища.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності зі статтею 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить право розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтями 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"визначено: виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є врегулювання земельних правовідносин, зокрема, до яких відноситься надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
У відповідності зі статтею 116 Земельного Кодексу України, громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 118 Земельного Кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до Гурзуфської селищної ради були надані графічні матеріали населеного пункту смт. Гурзуф, а не бажаного місця розташування конкретної земельної ділянки (арк.с.14).
У відповідності з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місце самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, це є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Позивачем при зверненні до відповідача не було визначено конкретне місце розташування земельної ділянки, щодо якої він просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у власність.
За таких обставин, рішення 54-ої сесії 6-го скликання Гурзуфської селищної ради від 27.06.2013 №30 в частині відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою прийнято на підставі закону.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.
Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Згідно зі статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 (ОСОБА_4) залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2014 у справі № 121/7467/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня складення у повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17.03.2014.
Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя С.Ю. Яковенко