14.03.2014 103/3313/13-ц
Справа № 103/3313/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2014 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Скісова О.Є.,
при секретарі Куліковій Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисараї цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 182455 грн.81 коп. та стягнення судових витрат в сумі 1824 грн. 55 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.06.2006 року між ОСОБА_1 та банком був укладений кредитний договір № 805/2006/840-ПК/11/180, згідно умов якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 47551 доларів США строком до 20.06.2011 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі. При цьому, зобов'язання за вказаним договором було забезпечено договором поруки від 20 червня 2006 року, укладеним з поручителем ОСОБА_2 Відповідачами умови договору не виконуються, у зв'язку із чим станом на 06 березня 2013 утворилась заборгованість в сумі 22826,95 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.03.2013 року дорівнює 182455,81 грн. Тому позивач, посилаючись на умови договору, ст.ст. 526, 610 ЦК України, просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.
Представник позивача ПАТ Комерційний банк «Надра», у судове засідання з'явився, в письмовій заяві до суду представник ПАТ Комерційний банк «Надра» - Володимирова О.О., яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі по тих же підставах, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, у судове засідання з'явився, заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_5 та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.
Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
20.06.2006 року між ОСОБА_1 та банком був укладений кредитний договір № 805/2006/840-ПК/11/180, згідно умов якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 47551 дол. США строком до 20.06.2011 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в Кредитному договорі.
Також, кредитним договором передбачена відповідальність сторін у разі порушення вимог договору, а саме для позичальника ОСОБА_1 у вигляді пені та штрафу у випадку прострочення строку виконання зобов'язань.
Відповідачами умови договору не виконуються, у зв'язку із чим станом на 06 березня 2013 утворилась заборгованість в сумі 22826,95 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.03.2013 року дорівнює 182455,81 грн.
Добровільно відповідачі зобов'язання по кредитному договору на час розгляду справи не виконали.
Посилання відповідача та представника відповідача про домовленість о новації боргу та припинення додаткових зобов'язань не підтверджуються письмовими доказами по справі.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов зобов'язання згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ст.ст. 553-554 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобов'язань і відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
У зв'язку із чим, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог в порядку солідарного стягнення боргу з поручителя - відповідача у справі ОСОБА_2 виходячи з того, що термін повернення суми кредиту та процентів становить з 20.06.2006 року по 20.06.2011 року, проте до повного виконання зобов'язань позичальником. Таким чином, між сторонами у справі не визначено остаточного терміну дії кредитного договору та повернення кредиту, а відповідно і договору поруки. У зв'язку із чим, до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 підлягає застосуванню положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно з яким, у разі, якщо строк договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шості місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Перебіг шестимісячного строку розпочався з настання порушення дворічного графіку розрахунків за кредитним договором з боку боржника - відповідача у справі ОСОБА_1, однак кредитор не пред'явив вимог до поручителя - відповідача у справі ОСОБА_2 у зазначений строк.
Такі ж правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18 липня 2012 року у справі № 6-78цс12: якщо в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першої статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шості місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя.
Також, в постанові від 21 травня 2012 року у справі № 6-48цс11, від 21 травня 2012 року у справі № 6-68цс11, від 23 травня 2012 року у справі № 6-33цс12 Верховний Суд України, посилаючись на ст.ст. 251, 252 ЦК України сформулював правову позицію, відповідно до якої, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. У зв'язку із чим порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шості місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 214, ст. 360-7 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у
рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, які є обов'язковими для всіх судів України.
За таких обставин, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2, у зв'язку із чим в частині стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 182455,81 грн. з відповідача ОСОБА_2 слід відмовити.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Тому, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача на відшкодування судових витрат 1824 грн. 55 коп.
На підставі ст.ст. 525, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 182455 (сто вісімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 81 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на відшкодування судових витрат 1824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) гривні 55 копійок.
В частині стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: