Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 801/10134/13-а
12.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковенко С.Ю.,
суддів Воробйової С.О. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Журавльова Н.А.
за участю сторін:
представник відповідача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим - Ватоліна Наталя Віталіївна, довіреність № 03-2612/08-05 від 24.07.13
позивач: ОСОБА_3 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача: Євпаторійського міського управління Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши матеріали справи № 801/10134/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 06.12.13
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Євпаторійського міського управління Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в АР Крим (вул. Чекіста Галушкіна, буд. 4, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим (вул. Кечкеметська, 103, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)
про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, визнання незаконним та скасування наказу, спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
30.10.2013 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим, Євпаторійського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим про визнання протиправною та незаконною бездіяльності Євпаторійського міського управління Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в АР Крим відносно його трудових прав у період проведення процедури скорочення штатів; визнання протиправною та незаконною бездіяльності Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим щодо проведення відносно позивача процедури скорочення штатів; визнання таким, що не в повному обсязі відповідає вимогам законодавства наказ Державної служби з надзвичайних ситуацій України №387 о/с від 25.06.2013 в частині не встановлення конкретних термінів перебування його у розпорядженні; визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим №139 о/с від 01.10.2013 в частині звільнення його з органів цивільного захисту; поновлення у кадрах Державної служби з надзвичайних ситуацій України з дати звільнення; зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з часу звільнення по дату поновлення на посаді та внести зміни до його трудової книжки в частині виключення записів про звільнення зі служби Державної служби з надзвичайних ситуацій України; зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим призначити позивача на посаду згідно узгодженого з начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим рапорту, запропоновану станом на 25.06.2013; стягнення з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим 29180,25 грн. завданої моральної шкоди.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2013 (суддя Кисельова О.М.) у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
У судове засідання 12.03.2014 позивач та представник відповідача (Євпаторійського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим) не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодилась, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим (по особовому складу) від 01.10.2013 №139 майора служби цивільного захисту ОСОБА_3, колишнього старшого інспектора відділу контролю за діяльністю органів виконавчої влади та аварійно - рятувальних формувань управління кадрового забезпечення, планування та правової роботи Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим, який перебуває у розпорядженні начальника Головного управління 01.10.2013, звільнено зі служби у відставку (з виключенням з військового обліку) за п. 176 пп. 4 (у зв'язку із скороченням штатів) на підставі подання Головного управління, наказу ГУ Держтехногенбезпеки в АР Крим від 06.03.2013 №22 (а.с.19).
Стаття 19 Конституції України проголошує, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з матеріалами справи 15.10.2004 ОСОБА_3 перебував на службі у Головному управлінні МНС України в АР Крим (а.с.23).
З 14.10.2011 ОСОБА_3 призначено на посаду старшого інспектора відділу контролю за діяльністю органів виконавчої влади та аварійно-рятувальних формувань Управління державного нагляду з питань техногенної безпеки Головного управління Держтехногенбезпеки в АР Крим (а.с.126).
Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з надзвичайних ситуацій шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної інспекції техногенної безпеки України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №21 внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 №1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади» виключено позицію «МНС» та доповнено позицію «ДСНС».
На виконання вищезазначених Указу Президента України від 24.12.2012 №726, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №21 та відповідно до вимог Положення про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №392, заступником голови Державної Інспекції техногенної безпеки України видано наказ №104 від 01.03.2013 про скасування штатів Головного управління Держтехногенбезпеки в АР Крим (а.с.127-129), пунктом 2 якого голові комісії з припинення юридичної особи Головного управління Держтехногенбезпеки в АР Крим наказано здійснити організаційно-штатні заходи відповідно до чинного законодавства.
У виконання цього наказу від 01.03.2013 заступником начальника ГУ Держтехногенбезпеки в АР Крим видано наказ №22 о/с від 06.03.2013 «Про здійснення організаційно - штатних заходів» щодо здійснення організаційно - штатних заходів стосовно скасованих штатів, зокрема, штату №4/1 «Головне управління Держтехногенбезпеки в АР Крим» чисельністю 37 осіб, у тому числі 32 особи начальницького складу та 5 державних службовців та штату 4/4 «Євпаторійське міське управління Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в АР Крим» численністю 3 особи начальницького складу (а.с.130-132).
Пунктом 2 цього Наказу від 06.03.2013 відділу кадрового забезпечення, планування та правової роботи, сектору фінансово-економічного забезпечення наказано провести комплекс заходів відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про зайнятість населення», Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.
У додатку №10 до наказу від 06.03.2013 зазначено список осіб, посади яких підлягають скороченню, де, зокрема, зазначено ОСОБА_3, який займає посаду старшого інспектора відділу контролю за діяльністю органів виконавчої влади та аварійно - рятувальних формувань управління кадрового забезпечення, планування та правової роботи Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим, з датою вивільнення 06.05.2013 (а.с.29-30).
До 01.07.2013 правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту визначав Закону України «Про правові засади цивільного захисту».
Відповідно до статті 42 цього Закону порядок проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту визначається цим Законом та Положенням про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
На особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту поширюється Дисциплінарний статут, який затверджується законом.
Трудові відносини працівників органів і підрозділів цивільного захисту регулюються законодавством про працю.
Згідно зі статтею 45 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту комплектується на контрактній основі. Типова форма контракту затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Обов'язки та права особового складу органів і підрозділів цивільного захисту встановлюються умовами контракту та посадовими інструкціями.
До 11.07.2013 діяло Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів в підрозділів цивільного захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №629.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 51 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» та підпункту 4 пункту 99 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, а також пункту 5 укладеного з позивачем Конракту від 10.06.2011 контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу, які проходять службу за контрактом, звільняються із служби у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Таким чином, звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів допускається лише у разі неможливості подальшого використання особи на службі.
Відповідно до частини другої пункту 100 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту про дострокове розірвання контракту начальник відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту повинен попередити особу рядового і начальницького складу не пізніше ніж за два місяці до подання документів про звільнення із служби.
З матеріалів справи вбачається, що про наступне звільнення позивача ознайомлено 06.03.2013 (а.с.31).
Частина третя статті 49-2 Кодексу законів про працю України встановлює, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Оскільки нормами спеціальних законів не врегульовані спірні відносини в частині строку запропонування особі іншої роботи, колегія суддів вважає, що відповідач повинен був дотримуватись і гарантій, визначених нормами трудового права.
Про дотримання вимог Кодексу законів про працю України під час здійснення організаційно-штатних заходів зазначено й в підпункті 2.2. пункту 2 Наказу заступника начальника ГУ Держтехногенбезпеки в АР Крим від 06.03.2013 №22 о/с «Про здійснення організаційно - штатних заходів» (арк.с.130-132).
На час попередження позивача про наступне звільнення у відповідача було понад 25 вакантних посад (арк.с.264).
Але всупереч зазначеним вимогам Кодексу законів про працю одночасно з попередженням про звільнення позивачу іншої роботи запропоновано не було.
Листом начальника Головного управління, Голови комісії з припинення юридичної особи ГУ Держтехногенбезпеки в АР Крим від 15.03.2013 №8/6/552 на адресу начальників підрозділів апарату Головного управління та начальників міських управлінь, відділів ГУ Держтехногенбезпеки в АР Крим зазначено про необхідність організувати написання рапортів про перевід з Держтехногенбезпеки України до Державної служби з надзвичайних ситуацій усього особового складу, оригінали рапортів надати особисто до відділу кадрового забезпечення, планування та правової роботи ГУ Держтехногенбезпеки в АР Крим 16.03.3013 (а.с.32).
Листом Виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держтехногенбезпеки в АР Крим від 10.04.2013 №8/6/680 начальників підрозділів апарату Головного управління та начальників міських управлінь, міських та районних відділів Головного управління зобов'язано повторно організувати написання рапортів про перевід з Держтехногенбезпеки України до Державної служби з надзвичайних ситуацій усього особового складу та передачу рапортів до 15.04.2013 (а.с.54).
Відповідачами не надано суду доказів вчинення дій у виконання вищезазначених листів від 15.03.2013 та від 10.04.2013 щодо організації написання відповідних рапортів про перевід позивачем, тобто з боку відповідачів має місце протиправна бездіяльність у період проведення процедури скорочення штатів.
З матеріалів справи вбачається, що лише 13.06.2013 позивачу булі запропоновані вакантні посади у 22-му ДПРЧ 5ДПРЗ ГУ ДСНС України в АР Крим: заступника начальника загону-начальника 22 ДПРЧ та 2 посади заступника начальника 22 ДПРЧ, від яких позивач відмовився (а.с.98,99), але поряд с цими посадами були вакантними ще понад 10 вакантних посад (аркс.265).
Разом з цим, згідно з позовною заявою ОСОБА_3 просить визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідачів, зокрема, в частині не передачі його рапортів від 15.03.2013, від 19.03.2013 та від 10.04.2013 про перевід до ДСНС.
Частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначає: кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Але доказів звернення з цими рапортами до відповідача позивачем суду не надано, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Ксерокопії цих рапортів факт їх отримання відповідачем не підтверджують.
Посилання позивача на відмову відповідача прийняти ці рапорти судова колегія не може взяти до уваги, оскільки позивач мав можливість надіслати рапорти на адресу відповідача заказною кореспонденцією.
Наказом №387 від 25.06.2013 ОСОБА_3 зараховано в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України в АР Крим (а.с.18).
Згідно з пунктом 49 вищезазначеного Положення особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в таких випадках: за службовою необхідністю (скорочення штатів, проведення організаційних заходів, після закінчення вищого навчального закладу МНС, переміщення по службі тощо) - до 15 днів; у разі відсутності відомостей про місце перебування особи рядового і начальницького складу понад один місяць - до її повернення на службу в орган чи підрозділ цивільного захисту або до дня виключення із списків особового складу МНС (далі - кадри МНС) відповідно до пункту 111 цього Положення.
У виняткових випадках допускається за погодженням з Міністром надзвичайних ситуацій перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту з інших підстав на строк до двох місяців.
Таким чином, норми Положення передбачають час перебування особи в розпорядження відповідного органу чи підрозділу, а не зазначення саме у наказі конкретного терміну цього перебування, тому позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання таким, що не в повному обсязі відповідає вимогам законодавства наказ Державної служби з надзвичайних ситуацій України №387 о/с від 25.06.2013 в частині не встановлення конкретних термінів перебування його у розпорядженні судова колегія також вважає необґрунтованими.
У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначає, що 10.06.2013 був незаконно відсторонений від виконання службових обов'язків усним наказом керівника Євпаторійського підрозділу Бризицким Г.О., також зазначає про безпідставне проведення його атестування.
Але дії відповідачів в цій частині позивач до суду не оскаржував, вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції, тому колегія суддів ці доводи позивача не може прийняти до уваги.
Лише 25.06.2013 позивачу запропоновані вакантні посади. Позивач погодився на посаду провідного фахівця відділу цивільного захисту Євпаторійського міського управління Головного управління ДСНС України в АР Крим, про ще надав рапорт від 25.06.2013 про призначення на цю посаду (а.с.65).
З 01.07.2013 набрав чинності Кодекс цивільного захисту України.
11.07.2013 постановою Кабінету Міністрів України №593 затверджено Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке набрало чинності 10.09.2013.
Пункт 4 частини першої статті 106 Кодексу цивільного захисту та підпунктом 4 пункту 176 Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу також встановлено, що контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби цивільного захисту у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів.
16.07.2013 ОСОБА_3 звернувся до начальника ГУ ДСНС України в АР Крим з рапортом, в якому просив повідомити причини не видання наказу про призначення позивача на посаду провідного фахівця відділу цивільного захисту Євпаторійського міського управління Головного управління ДСНС України в АР Крим (а.с.68-69).
На це звернення позивачу надано відповідь №01-3010/04-05 від 09.08.2013 (а.с.71-72), в якій позивачу повідомлено, що на адресу керівництва Головного управління надійшло звернення працівників Євпаторійського міського управління та 5 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в АР Крим з проханням не призначати ОСОБА_3 на зазначену посаду, тому рішення про призначення на посаду буде прийняте після вивчення морального-психологічного стану в підрозділі (а.с.70).
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3 в частині не розгляду відповідачем його рапорту.
Однак, у подальшому питання призначення ОСОБА_3 на посаду провідного фахівця відділу цивільного захисту Євпаторійського міського управління ГУ ДСНС України в АР Крим у відповідності з вимогами діючого законодавства вирішено не було; відмова у призначенні позивача на цю посаду з підстав наявності колективного звернення працівників суперечить закону.
Але доводи ОСОБА_3 про те, що попереджати його про звільнення повинно було керівництво ГУ ДСНС України в АР Крим, а не ГУ Держтехногенбезпеки в АР Крим, судова колегія не може взяти до уваги, оскільки ці доводи позивача суперечать вимогам діючого законодавства.
Разом з цим, на час звільнення позивача зі служби діяло Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013.
Відповідно до пункту 83 цього Положення загальний строк перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не може бути більшим, ніж шість місяців з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) та у відпустці.
Згідно з пунктом 84 Положення у разі коли після закінчення строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не вирішено питання подальшого проходження нею служби, така особа звільняється із служби цивільного захисту.
Всупереч цим вимогам позивача звільнено зі служби до закінчення 6-місячного строку перебування в розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України в АР Крим.
Крім того, позивачу не були запропоновані всі наявні вакантні посади у Головному управлінні Державної служби надзвичайних ситуацій України в АР Крим, на час попередження та звільнення зі служби (арк.с.264-265).
З урахуванням викладеного судова колегія вважає наказ про звільнення позивача з посади протиправним.
Оскільки вимоги позивача про нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушено прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення, який є протиправним, то колегія суддів також вважає обґрунтованими й вимоги позивача щодо нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Час вимушеного прогулу позивача за період з 01.10.2013 по 12.03.2014 складає 113 робочих днів.
Середньомісячне грошове забезпечення позивача згідно з довідкою №58 від 25.02.2014 (арк.с.263) складає 2456,25грн., грошове забезпечення за 1 робочий день - 116,96грн. (2456,25х2:42 робочих днів = 116,96).
Таким чином, сума грошового забезпечення за період вимушеного прогулу позивача складає 13216,48 грн. (116,96х113 днів=13216,48) та підлягає стягненню з відповідача.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).
Позивачем не вказано у позовній заяві та не надано суду жодних пояснень з приводу того, в чому полягає моральна шкода, яка, на думку позивача, нанесена йому діями відповідача, а також не додано доказів в обґрунтування розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що вимога позивача сплатити йому моральну шкоду є необґрунтованою та безпідставною.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 3 частини першої статті 198, п.3 частини першої статті 205, статтями 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2013 у справі №801/10134/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим та Євпаторійського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим під час процедури скорочення штатів в частині: незапропонування ОСОБА_3 вакантних посад під час попередження про звільнення (06.03.2013), не здійснення організації написання ОСОБА_3 рапортів на перевід з Держтехногенбезпеки України до Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим у період до червня 2013 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в АР Крим від 01.10.2013 №139 про звільнення ОСОБА_3 зі служби за пунктом 176, підпунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів).
Поновити майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 (колишнього старшого інспектора відділу контролю за діяльністю органів виконавчої влади та аварійно-рятувальних формувань Управління кадрового забезпечення, планування та правової роботи Головного управління Держтехногенбезпеки в АР Крим) у кадри Державної служби з надзвичайних ситуацій України, у розпорядження начальника Головного Управління ДСНС України в АР Крим у відповідності з наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.06.2013 №387.
Зобов'язати Головне Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 13216,48 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та у межах нарахування та виплати грошового утримання за 1 місяць, тобто у сумі 2456,25 грн.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня складання у повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 березня 2014 р.
Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя С.Ю. Яковенко