25.02.2014 2/111/169/2014

Справа №111/4302/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року (повний текст 3 березня 2014 року)

Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді Українець Л.І.

при секретарі Абдурамановій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Леніне цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань за договором кредитування у них виникла заборгованість у розмірі 3904,29 грн., яку вони добровільно не сплатили. Тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду.

В ході судового розгляду позивач вимоги уточнив збільшивши позовні вимоги по пені на суму 4188 грн. 19 коп. станом на 30.01.2014року.

В судове засідання представник позивача , який діє на підставі довіреності, не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, в письмовій заяві до суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі по тих же підставах, просив справу розглянути в заочному провадженні.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно,направили суду заяви про згоду з позовом та проханням справу розглянути у їх відсутності.

Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

07.02.2008 року між позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі керуючого Ленінським відділом 4564 «Ощадбанку» Ситнікової М.С. і відповідач ОСОБА_1 (а.с.33)був укладений кредитний договір № 48 на суму 15000 грн. строком на 36 місяців до 25.10.2010 року з оплатою 21% річних за користування кредитом. (а.с.27-28). З метою забезпечення виконання зобов'язань, які витікають з кредитного договору були укладені Договори поруки: № 58 від 07.02.2008 року, та №59 від 07.02.2008 року згідно якого поручителі ОСОБА_3 (а.с.36) та ОСОБА_2(а.с.34-35) взяли на себе прямі зобов'язання перед ВАТ "Ощадбанк" відповідати по боргах ОСОБА_1 по Кредитному договору № 48 від 07.02.2008року.(а.с.29-30, 31-32). Згідно з заочним рішенням Ленінського районного суду АРК 29.10.2010 року з відповідачів солідарно стягнуто суму заборгованості за кредитом проценти та пеню на загальну суму 9771 грн. 12 коп. Однак відповідачі рішення суду не виконують та порушують зобов'язання у зв'язку з чим договірні відносини щодо нарахування пені за прострочення заборгованості по кредиту тривають та строк позовної давності за пенею обумовлений у 3 роки за п. 7.8 кредитного договору відповідачам нараховано пеню у розмірі3904 грн. 29 коп., що підтверджується розрахунком станом на 10.10.2013року (а.с.38), згідно з вимогою банку від 25.10.2012 року №631 позивач намагався в досудовому порядку врегулювати спір (а.с.39,40,). В ході судового розгляду позивач вимоги уточнив збільшивши позовні вимоги по пені на суму 4188 грн. 19 коп. станом на 30.01.2014року (а.с.76-77).Однак судом встановлено, що відповідачі солідарних зобов'язань за договором не виконують і заборгованість не сплачують тому по пені станом на 30.01.2014року обґрунтовано заявлено вимоги на суму 4188 грн. 19 коп.,яку належить стягнути з відповідачів солідарно. Та відповідачі зазначені вимоги визнали.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов зобов'язання згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 цього Кодексу).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі та визнання відповідачами позову суд знаходить прийнятним так як не порушує прав і свобод інших осіб.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача на відшкодування судових витрат по 114 грн.70 коп. з кожного.(а.с.11,26).

На підставі ст.ст. 525, 526, 553,589,625 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором станом на 30.01.2014 року в сумі 4188 грн. ( чотири тисячі сто вісімдесят вісім )гривень 19 коп. пені.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на відшкодування судових витрат по 114 грн.70 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 3 березня 2014 року.

Суддя Українець Л.І.