Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 101/4875/13-а
12.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковенко С.Ю.,
суддів Воробйової С.О. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 101/4875/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Хотянова В.В. ) від 19.12.2013
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 94214)
до Партенітської селищної ради м. Алушта АР Крим (вул. Паркова, 1, смт. Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди, судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
26.09.2013 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Партенітської селищної ради м. Алушта АР Крим про визнання протиправною бездіяльність Партенітської селищної ради щодо розгляду клопотання з питання виділення та передачу у власність земельної ділянки індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах Партенітської селищної ради, зобов'язання розглянути клопотання відповідно до вимог земельного законодавства із прийняттям відповідного рішення, про стягнення матеріальної шкоди, про стягнення судового збору
Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2013 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2013 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 звернувся до Партенітської селищної ради з клопотанням від 07.06.2013 в порядку статті 118 Земельного Кодексу України про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,10 га в межах смт. Партеніт для індивідуального дачного будівництва.
До клопотання позивачем були додані графічні матеріали (а.с. 11-13).
За результатами розгляду зазначеного клопотання Партенітською селищною радою 27.06.2013 на 33-ій сесії 6-ого скликання прийнято рішення № 33-14 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2 про передачу йому у власність земельної ділянки", у якому запропоновано позивачу на виконання вимог статті 118 Земельного кодексу України надати графічний матеріал бажаного розташування земельної ділянки, про що повідомлено позивача.
10.07.2013 вих. № Г-521/2 на адресу позивача направлено лист, у якому до його відома доведено про прийняте рішення, а також зазначено порядок його отримання.
Рішення Партенітської селищної ради 33-ій сесії 6-ого скликання від 27.06.2013 № 33-14 "Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2 про передачу йому у власність земельної ділянки" позивачем не оскаржено.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 6 статті 118 Земельного кодексу України ( в редакції на час розгляду звернення позивача) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У відповідності до статей 1, 6 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами містяться в Державному земельному кадастрі. Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Всупереч вимогам статті 118 Земельного кодексу України позивачем до заяви додані графічні матеріали, в яких не зазначене місце розташування земельної ділянки, а зазначене місце розташування смт.Партеніт (арк.с.13).
Додані позивачем до заяви матеріали не є графічним матеріалом із зазначенням бажаного місцезнаходження земельної ділянки у розумінні вимог статті 118 Земельного Кодексу України, що є перешкодою для винесення рішення про надання позивачу безоплатно у власність земельної ділянки для відповідних цілей, про що зазначено в рішенні, яке приймалось відповідачем за заявою позивача про надання земельної ділянки.
Судова колегія зазначає, що виділення земельної ділянки без надання графічних матеріалів, або визначення без погодження позивача бажаного місця розташування земельної ділянки не передбачено чинним законодавством.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Позивачем не надано суду доказів порушення відповідачем процедури розгляду клопотання про виділення та передачу у власність спірної земельної ділянки.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки та зобов'язання розглянути клопотання відповідно до вимог земельного законодавства із прийняттям відповідного рішення, задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати шкоду, завдану його протиправними діями у розмірі 700 грн., виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2013 позивач та ТОВ "Правозахисна група "Варта" в особі директора Кравця Ю.Г. уклали договір про надання юридичних послуг, договір доручення. Відповідно до додаткової угоди від 10.06.2013 до договору доручення сторони погодили змінити п.4.2 договору доручення та визначили розмір винагороди у сумі 22 000 грн. (арк.с. 7-10).
У відповідності до договору доручення його предметом є платні юридичні послуги, які складають правову допомогу з питання реалізації права на безкоштовне отримання землі, зокрема: повірений готує від імені та в інтересах довірителя об'єктивне та обґрунтоване звернення до компетентного органу, що має на меті реалізацію довірителем права на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва - не більше 0, 10 га в адміністративних межах Партенітської селищної ради, АР Крим, а саме до моменту прийняття органом місцевого самоврядування або виконавчої влади позитивного рішення про виділення земельної ділянки довірителю.
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера позивач 14.08.2013 вніс до ТОВ "Правозахисна група "Варта" за договором № 49/06/13-з 700 грн. (арк.с.14).
Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності зі статтею1174 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим, або органу місцевого самоврядування при здійснені нею своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Позивач, укладаючи з ТОВ «Правозахисна група «Варта» зазначені договори, усвідомлював можливі юридичні наслідки з цього питання, клопотання направив до Партенітської селищної ради 07.06.2013, а оплата за договором про надання юридичних послуг внесена 14.08.2013.
Таким чином, позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди є необґрунтованими, оскільки судом не встановлено протиправних дій відповідача щодо розгляду клопотання позивача про виділення те передачу земельної ділянки у власність.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.
Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Згідно зі статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2013 у справі № 101/4875/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя С.Ю. Яковенко