ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 липня 2006 р. | № 176/7-04/14/19-05/262/13 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий | Муравйов О.В. |
суддів : | Полянський А.Г., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Яготинського районного споживчого товариства |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року |
по справі | № 176/7-04/14/19-05/262/13 |
господарського суду | Київської області |
за позовом | Київської обласної спілки споживчих товариств |
до | Виконавчого комітету Яготинської міської ради |
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача | Яготинського районного споживчого товариства |
про | визнання недійсним рішення виконавчого комітету Яготинської міської ради №135 від 14.05.2004 року та визнання права власності |
В с т а н о в и В :
Касаційна скарга Яготинського районного споживчого товариства не відповідає вимогам ст.111 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Відповідно до пп. “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру один відсоток ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Яготинське районне споживче товариство, згідно його касаційної скарги, повністю не погоджується з прийнятою постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду та просить її скасувати повністю.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку господарська справа № 176/7-04/14/19-05/262/13 складає як вимогу немайнового характеру –визнання недійсним рішення, так і вимогу майнового характеру –визнання права власності.
Яготинське районне споживче товариство, подаючи касаційну скаргу, оплатило 42, 50 грн. державного мита, отже, суму щодо вимоги немайнового характеру.
Проте, виходячи з ціни майнової вимоги в даному спорі, ставкою державного мита (1%), обчисленої виходячи з оспорюваної суми 1009409 грн., є 10094,09 грн.
Відповідно до пп.“г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчислюваної виходячи з оспорюваної суми.
Тому, за подання касаційної скарги державне мито має бути сплачено в сумі 42,50 грн. –щодо немайнової вимоги та 5047,05 грн. –щодо майнової вимоги, разом –5089,55 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 678 від 12.05.2006 року скаржником сплачено 42,50 грн. (недоплачено мито в сумі 5047,05 грн.).
Оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, наявні підстави для повернення касаційної скарги Яготинського районного споживчого товариства по п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення зазначених недоліків Яготинське районне споживче товариство не позбавлено можливості подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, щодо заявлено Яготинським районним споживчим товариством клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскільки касаційна скарга Яготинського районного споживчого товариства підлягає поверненню на підставі положень п.4 ч.1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, розгляд та вирішення зазначеного вище клопотання є, на думку касаційної інстанції, недоречним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Яготинського районного споживчого товариства на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року по справі № 176/7-04/14/19-05/262/13 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий –суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.