донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.03.2014 справа №7/161

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агапова О.Л.

суддів:Діброва Г.І.., Мартюхіної Н.О.

При секретарі судового засідання: Пеленова О.О.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача: Кізілова М.М. - представник за дов.

від ВДВС: Васіна І.О. - представник за дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Донецьк

на ухвалу господарського суду Донецької області

від14 січня 2014р.

за скаргою: Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Донецьк

на дії (бездіяльність) Державної виконавчої служби України, м.Київ

у справі№ 7/161 (головуючий суддя Шилова О.М., судді Риженко Т.М., Макарова Ю.В.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача:Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Донецьк

про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 20 874 828, 33 грн., 3% річних - 4 207 684,19 грн., інфляційних - 16 468 576,84 грн., пені - 1 346 483,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.01.2014р. відмовлено у задоволенні скарги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Донецьк на дії Державної виконавчої служби України, м. Київ у справі № 7/161 (головуючий суддя Шилова О.М., судді Риженко Т.М., Макарова Ю.В.) по виконанню судового рішення за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 20 874 828, 33 грн., 3% річних - 4 207 684,19 грн., інфляційних - 16 468 576,84 грн., пені - 1 346 483,87 грн.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що самостійне невиконання божником рішення суду тягне за собою його примусове виконання, яке своїм початком має день, наступний за останнім днем строку, відведеного для самостійного виконання рішення, та є підставою для стягненням з боржника виконавчого збору. При цьому самостійне виконання боржником рішення суду (повністю чи частково) уже після настання початкової дати його примусового виконання не звільняє боржника від сплати виконавчого збору у розмірі, обчисленому у відсотках від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", м.Донецьк, звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу.

В апеляційній скарзі заявник посилається та те, що спірна ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що ще до дати отримання постанови про відкриття виконавчого провадження - 07.12.2012року та у семиденний строк - до 14.12.2012 року здійснив всі дії по самостійному виконанню рішення суду №7/161 від 03.10.2012року та подальше виконання рішення суду не залежало від його волі. Крім того, апелянт зазначає, що прийняття банком ГУ ДКСУ у Донецькій області платіжного доручення від 12.12.2012року №45 на суму 40267560,00грн. свідчить про наявність та достатність бюджетних асигнувань та коштів на рахунку КП "Компанія "Вода Донбасу", при цьому процес та дата виконання платіжного доручення ніяким чином не залежало від волі боржника.

До того ж, заявник скарги зазначає, що на виконання рішення господарського суду № 7/161 від 03.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго", Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" та іншими учасниками розрахунків укладено договір № 517 Е/285, предметом якого є погашення взаємної заборгованості в тому числі підтвердженої рішеннями господарських судів.

У судовому засідання представник апелянта просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та скаргу задовольнити.

Державна виконавча служба України, м.Київ, відзиву суду не надала, однак у судовому засіданні представник зазначив, що вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, а тому такою, що не підлягає скасуванню.

Позивач відзиву суду не надав, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловив, уповноважених представників до судового засідання не направив.

Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомлення про вручення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття апеляційної скарги до провадження. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не була визнана обов'язковою. Враховуючи викладене, та скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, а також беручи до уваги, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

05.02.2013року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області зі скаргою від 04.04.2013року №03/01/273 до Державної виконавчої служби України, м.Київ про неправомірними дій Державної виконавчої служби України з винесення постанови №35463083 від 18.12.2012р. про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору; недійсність постанови №35463083 від 18.12.2012р. про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору у сумі 2 035 482,84грн.

В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що він здійснив всі залежні від нього дії з самостійного виконання рішення суду у справі №7/161 в частині сплати 20 354 828,37грн., уклавши Договір №517Е/285 від 06.12.2012р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517 (т.4, а.с.71-74) до дати отримання Постанови про відкриття виконавчого провадження (до 07.12.2012р.) та зареєструвавши свої грошові зобов'язання в органі Державної казначейської служби до спливу визначеного для самостійного виконання семиденного строку (до 14.12.2012р.).

Господарський суд Донецької області ухвалою від 08.02.2013 р. призначив вказану скаргу до розгляду.

При розгляді справи господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2012р. у справі №7/161 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Донецькобленерго" задоволені частково: стягнуто з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" 20354828,37грн. заборгованості за активну електроенергію; 238392,99грн. нарахованих на суму боргу 3% річних, 352705,13грн. нарахованих на суму боргу інфляційних, 980463,92грн. нарахованої на суму боргу пені; 4802831,16грн. нарахованих за невиконання рішень суду 3% річних, 14488282,41грн. нарахованих за невиконання рішень суду інфляційних, 814816,30грн. нарахованої за невиконання рішень суду пені; 24266,53грн. державного мита, 224,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10506,26грн. витрат за проведення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.12.2012 р. виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2012 р. було відстрочено строком на один місяць.

29.11.2012 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А. Н. винесено постанову ВП № 35463083 про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 22.10.2012 р. № 7/161 (т.4 а.с.65).

Відповідно до п.2 постанови від 29.11.2012 р. боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у 7-ми денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п. 3 постанови боржника попереджено, що у разі ненадання документального підтвердження виконання рішення в наданий для самостійного виконання строк воно буде виконано у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Зазначена постанова була направлена ВДВС на адресу відповідача супровідним листом від 04.12.2012року №0405318911428 (т.4 а.с.67) та була отримана останнім 07.12.2012 р.

Відповідач згідно платіжного доручення від 12.12.2012 р. № 45 перерахував на адресу позивача ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" суму 40 267 560,00 грн. згідно статті 23 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2012рік" та Договору від 06.12.2012 №517Е/285 за активну електроенергію у т.ч. ПДВ 6711260,00грн. (т.4 а.с.83).

Відповідно до п.7 договору від 06.12.2012 №517Е/285 відбувається погашення заборгованості між позивачем та відповідачем в тому числі за рішенням суду №7/161 від 03.10.12р. на суму 20 354 828,37 грн.(т.4 а.с.71-74)

Державна казначейська служба України здійснила перерахування коштів у сумі 40 267 560,00 грн. на рахунок ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 21.12.2012 р., про що свідчить відмітка Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку "Оплачено" на платіжному дорученні від 12.12.2012р. № 45.

24.01.2013року ВДВС супровідним листом №12-0-34-5295/5.-886/5 (т.4 а.с.69) направив на адресу відповідача постанову від 18.12.2012 р. (т.4 а.с.68) на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2035482,84 грн. у зв'язку з тим, що боржником у наданий строк наказ не виконано. Зазначена постанова отримана відповідачем 29.01.2013року про що свідчить вхідний штам (№1-29-13) у правому нижньому куті супровідного листа.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За змістом Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону ( ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Закон України "Про виконавче провадження" надає боржнику можливість виконати судове рішення самостійно у встановлений для добросовісного виконання строк, оскільки, у разі його невиконання, судове рішення буде виконано в примусовому порядку, що, в свою чергу, буде мати негативні наслідки для боржника.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень, згідно до ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких заходів примусового виконання судового наказу у цій справі, визначених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, тощо Державною виконавчою службою України здійснено не було, протилежного сторонами не доведено.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно п. п. 3.8 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 в редакції яка діяла до 06.07.13р.) у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Пункт 3.8.1 Інструкції передбачає, що виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.

Відповідно до п.3.8.2 Інструкції за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Виконавчий збір за зведеним виконавчим провадженням стягується окремо за кожним виконавчим провадженням, об'єднаним у зведене, у розмірі 10 відсотків суми, виплаченої стягувачу за таким окремим виконавчим провадженням.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується сторонами відповідач платіжним дорученням від 12.12.2012 р. № 45 перерахував на адресу позивача ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" суму 40 267 560,00 грн. в тому числі за рішенням суду №7/161 від 03.10.12р. на суму 20354828,37грн. Державна казначейська служба України здійснила перерахування коштів у сумі 40 267 560,00 грн. на рахунок ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 21.12.2012 р., про що свідчить відмітка Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку "Оплачено" на платіжному дорученні від 12.12.2012р. № 45.

Однак, ВДВС тільки 24.01.2013року листом №12-0-34-5295/5.-886/5 через місяць направив на адресу відповідача постанову про стягнення виконавчого збору від 18.12.2012року. При цьому заява відповідача від 09.01.13р. №03/01/16 про закінчення виконавчого провадження надійшла на адресу ВДВС 15.01.2013р. про що свідчить вхідний штамп у правому нижньому куті вхід. №03-0-34-246

Крім того у постанові ВДВС від 18.12.2012року про стягнення виконавчого збору, яка направлена на адресу відповідача 24.01.2013року, запропоновано відповідачу виконати її в самостійному порядку в семиденний строк (т.4 а.с.69).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст.25, ч.3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що набула чинності з 09.03.2011 року) нарахування виконавчого збору пов'язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції від 09.03.2011 року).

Враховуючи викладене, та те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення органом державної виконавчої служби дій з примусового виконання судового рішення, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", підстави для стягнення виконавчого збору були відсутні.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 14.01.2014року у справі №7/161 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк , задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101, 102, 103, 104, 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.01.2014року у справі №7/161- задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 14.01.2014року у справі №7/161 - скасувати.

Задовольнити скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк від 05.02.2013року №03/01/273 на дії виконавчої служби.

Визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови № 35463083 від 18.12.2012 р. про стягнення з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору.

Визнати недійсною постанову № 35463083 від 18.12.2012 р. про стягнення з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору в сумі 2 035 482,84 грн.

Стягнути з Державної виконавчої служби України (04053, м.Київ, вул.Артема, 73, код ЄДРПОУ 37471975) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 609 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Суддя Г.І.Діброва

Суддя Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 7 прим.

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

1 прим. - ВДВС

1 прим. - у справу

2 прим. - апеляційному суду

1 прим. - ГСДО