П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 116/131/14-а
Провадження № 2-а/116/30/14
06.03.2014 року м.. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Биховець М.О., при секретарі Гусєвій К.О., з участю представників ОСОБА_1, Трішкіна Д.Ю., ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, про визнання незаконним та скасування рішень селищної ради та державних актів,
ВСТАНОВИВ:
08.01.2014 року позивач звернулася з позовом, в якому просить визнати неправомірними та скасувати рішення Молодіжненської селищної ради від 28.04.2004 року щодо розробки технічної документації із встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5, рішення ради від 04.02.2005 року про затвердження технічної документації на земельну ділянку АДРЕСА_1 та скасувати державні акти, видані ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на земельну ділянку за вказаною адресою. Вимоги мотивовані тим, що члени сім'ї ОСОБА_5 є власниками зазначеної земельної ділянки і претендують на знесення її гаражу, який збудований ще у 60-х роках ХХ сторіччя. Між тим, рішенням сільради від 28.04.2004 року надано лише дозвіл на розробку документації для визначення меж ділянки і не йдеться про передачу її у власність, про що подаються інші документи. Надалі ОСОБА_5 укладався договір із землевпорядною організацією, яка вийшла за межі об'єму правоздатності замовника. Потім Молодіжненська сільрада прийняла рішення від 04.02.2005 року, яким третім особам передано у безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку, площею 0,0867 га. Воно суперечить раніше прийнятому рішенню від 28.04.2004 року щодо меж ділянки, а також рішенню Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим, яким селищну раду зобов'язано виділити у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0836 га. Зазначеним нормативним документом передбачено затвердження документації, дозволу на розробку якої не надавалося. Оскільки члени родини ОСОБА_5 проживають в квартирі багатоквартирного будинку, вони не можуть отримувати земельну ділянку у власність, тому що її може бути передано лише в користування об'єднанню власників згідно зі ст.42 ЗК України. До того ж, у порушення законодавства ділянку для сільськогосподарського призначення надано для житлової забудови. Вважає, що видані державні акти порушують її права як власника земельної ділянки та будівлі. Порушення зафіксовані результатами перевірки, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим.
Ухвалою суду від 06.03.2014 року закрито провадження стосовно позивних вимог про зобов'язання Міськрайонного управління Держземагенства в м.Сімферополі та Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо виключення записів про реєстрацію державних актів.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 у решті позову підтримав вимоги у повному обсязі.
Представник Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим Трішкін Д.Ю. визнав позов з підстав, у ньому зазначених.
Представник третіх осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - ОСОБА_3 - в судовому засіданні просив відмовити у позові з тих підстав, що рішенням Сімферопольського районного суду від 26.02.2004 року Молодіжненську селищну раду зобов'язано виділити у користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 836 кв.м. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. У межах компетенції, з урахуванням судового рішення, Молодіжненською селищною радою прийнято нормативний документ про надання дозволу на розробку технічної документації, що відповідає положенням ст.55 Закону України «Про землеустрій» і ст.118 ЗК України. Для погодження меж земельної ділянки суміжними власниками землі та землекористувачами підписаний відповідний акт від 03.11.2004 року з участю представників ради і інженера-землевпорядника. Далі відповідно до норм земельного законодавства було постановлено рішення від 04.02.2005 року про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки, площею 0,0867 га, що не заперечувалося суміжними землекористувачами. Цільове призначення ділянки є для індивідуального будівництва житлового гаражного та дачного будівництва, тому безпідставні посилання щодо її сільськогосподарського призначення. Також просить не приймати до уваги акт перевірки земельного законодавства державною інспекцією сільського господарства в Молодіжненській селищній раді, оскільки він суперечить вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - не був присутнім керівник, відсутній наказ, на підставі якого здійснювалася перевірка, ніяких приписів для усунення порушень не вносилося. Окрім цього, представник в своїх письмових запереченнях звертає увагу на пропуск строку для звернення до суду, встановлений статтею 99 КАС України, тому що про спірні правовідносини їй стало відомо з листа Молодіжненської селищної ради від 01.06.2013 року, а не після пред'явлення до неї позову у жовтні 2013 року.
Представник Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Сімферопольського районного суду від 26.02.2004 року зобов'язано Молодіжненську селищну раду Сімферопольського району надати у користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 836 кв.м.
Рішенням 18-ой сесії 24 скликання Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району від 22.04.2004 року надано дозвіл на розробку технічного звіту із встановлення меж земельної ділянки загальної власності площею 0,836 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, і передати його у власність ОСОБА_5 і членів її сім'ї : ОСОБА_6, ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Рішенням 24 сесії 4 скликання Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району від 04.02.2005 року затверджено технічну документацію із землевпорядкування в частині складання документів, які посвідчують право загальної сумісної власності на земельну ділянку. Надати безоплатно у власність і видати державні акти третім особам про право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0867 га, у тому числі 0,0467 га - рілля, 0,0150 га - під одно-двохповерховою житловою забудовою, 0,0250 га - для господарських будівель і двору для будівництва та обслуговування житлового будинку.
26.09.2009 року ОСОБА_6 виданий державний акт серії КМ №024109 про те, що він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,0867 га, наданою для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель в споруд.
Аналогічний державний акт серії КМ №024110 виданий ОСОБА_5
20.04.2012 року ОСОБА_4 виданий державний акт серії ЯЛ №855947 про те, що на підставі рішення Молодіжненської селищної ради 5 сесії 6 скликання від 01.02.2011року вона є власником земельною ділянки площею 0,0100 га, яка розташована по АДРЕСА_1, призначеної для будівництва і обслуговування індивідуального гаражу.
Як вбачається з акту від 30.05.2013 року, складеного комісією Молодіжненської селищної ради у зв'язку із зверненням ОСОБА_4, межові знаки на обох земельних ділянках відсутні. Розміри земельної ділянки ОСОБА_5, зазначені в державному акті, не відповідають фактичним розмірам, встановленим будівельно-технічною експертизою (на підставі схеми і акта Молодіжненської селищної ради від 23.11.2010 року).
Також судові наданий акт комісії селищної ради із встановлення та узгодження меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд від 03.11.2004 року стосовно ділянки ОСОБА_5 і членів її сім'ї, в якому йдеться про визначення меж з підписами суміжних землекористувачів, до яких не відносилася ОСОБА_4
01.08.2005 року комісією на чолі з головою Сімферопольської районної державної адміністрації за заявою ОСОБА_4 складений акт вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва гаражу, площею 0,01 га, відповідно до рішення Молодіжненської селищної ради від 28.04.2004 року.
Судом досліджувався акт обстеження земельної ділянки від 17.02.2014 року за підписом селищного голови, про те, що земельні ділянки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є суміжними. Вбачається факт самовільного заняття частини ділянки ОСОБА_5, що порушує права ОСОБА_4, яка також є власником, але не має можливості відновити її межі в натурі.
З копії висновку комплексної судової земельно-технічної експертизи від 08.01.2014 року, проведеної при розгляді іншої цивільної справи, вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4, площею 0,0100 га, входить в межі земельної ділянки площею 0,0867 га, який знаходиться у власності ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5
Суд виходить з того, що відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
На думку суду, між позивачем та третіми особами виник спір щодо встановлення меж земельних ділянок, які їм були надані органом місцевого самоврядування відповідно до положень статей 116 і 118 ЗК України.
Позивачем не доведені обставини, за яких Молодіжненська селищна рада порушувала її права при передачі ОСОБА_5 та членам сім'ї земельної ділянки, площею 0,0867 га, рішеннями від 28.04.2004 року та 04.02.2005 року.
Посилання у позові на порушення положень Закону України «Про землеустрій», ЗК України та інших норм законодавства, у тому числі встановлені Державною інспекцією, не впливають на висновок суду про відсутність у ОСОБА_4 права вимагати визнання недійсними та скасування рішень Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району щодо третіх осіб і позбавляти їх права власності на земельну ділянку, яку вони оформили до набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, площею 0,0100 га.
Суд вважає не доведеним представником ОСОБА_3 факт пропуску строку позовної давності, оскільки представником позивача ОСОБА_1 надані копії позову ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 до ОСОБА_4, який підписаний у вересні 2013 року.
Інші доводи сторін не впливають на правові підстави вирішення спору.
Керуючись статтями 11, 71, 86, 161, 162, 163, 167 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову ОСОБА_4 до Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, про визнання незаконними і скасування рішень селищної ради від 28.04.2004 року і 04.02.2005 року, державних актів, виданих 26.09.2005 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про право власності на земельну ділянку, площею 0,0867 га, розташовану в АДРЕСА_1 - відмовити.
У судовому засіданні 06 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Постанову може бути оскаржено до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: