ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 р.
| № 1/541 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кравчука Г.А. |
суддів : | Мачульського Г.М., Шаргала В.І. |
за участю представників сторін: |
від позивача | Болотової Е.І. дов. №421 від 18.04.2006 р. Прядка В.М. дов. №458 від. 19.05.2006 р. |
від відповідача | Кравченко І.Л. дов. №5/1 від 04.01.2006 р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. |
у справі | №1/541 господарського суду Луганської області |
за позовом | Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерінвест” |
про | стягнення 7 970 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Статутне територіально-галузеве об’єднання “Південна залізниця” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерінвест” про стягнення 7 970 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній. Позовні вимоги мотивовані тим, що при зважуванні вантажу виявлена невідповідність фактичної маси вантажу масі зазначеній у накладній, за що згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць відправник (відповідач) несе відповідальність у вигляді штрафу.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.12.2005 року (суддя Зюбанова Н.М.) позовні вимоги задоволенні з огляду на їх обґрунтованість і доведеність, з Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Інтерінвест” на користь Статутного територіально-галузевого об’єднання (надалі СТГО) “Південна залізниця” стягнуто 7 970 грн. штрафу та відповідні судові витрати.
За апеляційною скаргою ТОВ “Інтерінвест” судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року ( судді: Баннова Т.М., Медуниця О.Є., Семендяєва І.В.) Доповідач: Шаргало В.І.
скасоване, в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що розмір провізної плати, відповідно до якої розраховуються штрафні санкції, визначений на загальну відстань перевезення –до станції Злочів, а не до станції призначення Основа, як-то зазначено в накладній; комерційний акт складений не на станції призначення, тому не може свідчити про неправильне визначення відповідачем маси вантажу у накладній, оскільки переадресування вагону з вантажем здійснено залізницею для своїх потреб на підставі розпорядження заступника генерального директора “Укрзалізниця”.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, СТГО “Південна залізниця” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Луганської області від 22.12.2005 року залишити без змін. Вимоги касаційної скарги мотивовані посилання на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. ст. 6, 122, 129 Статуту залізниць та неврахування норм Правил переадресування вантажів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року №542, відповідно до яких ст. Злочів є новою станцією призначення, тому акт складений на цій станції є належним доказом правомірності вимог позивача.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до залізничної накладної №52198021 ТОВ “Інтерінвест” 23.06.2005 року відвантажило отримувачеві –Локомотивному депо Основа вугілля навалом у вагоні №6559755, станція призначення –Основа Південної залізниці, маса вантажу – 65 тон, що підтверджується відповідною квитанцією про приймання вантажу. По прибутті на станцію призначення вказаний вагон з вугіллям був переадресований залізницею на станцію Злочів для власних потреб (видачі вугілля працівникам та пенсіонерам залізниці). На вказаній станції 26.06.2005 року проведено переважування вантажу на 150 –тонних вагах та виявлена нестача у розмірі 2900 кг, про що складений комерційний акт №АК443641/1, в якому зафіксована маса “нето” отриманого вантажу –62100 кг. Разом з тим, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не подавав залізниці відповідної заяви, яка могла б бути підставою для переадресування вантажу, як-то передбачено нормами статті 44 Статуту залізниць України (далі –Статут) та вимагається Правилами переадресування вантажів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року №542.
Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Штраф встановлюється у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, обчислюючи суму штрафу виходив з провізної плати за відстань перевезення зі станції відвантаження до станції переадресування вантажу за відсутності заяви відповідача про переадресування, тобто розмір штрафу визначений СТГО “Південна залізниця” неправильно.
Згідно зі статтею 129 Статуту для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт.
Зважаючи на приписи пунктів 4, 6 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, комерційний акт, який в даному випадку буде підставою для застосування до відправника названих штрафних санкцій, повинен складатися на станції призначення при видачі одержувачу однорідного вантажу, який перевозиться навалом чи насипом.
Крім того, як вбачається із змісту статті 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Тобто, самовільне переадресування залізницею вантажу є порушенням угоди, укладеної вантажовідправником з останньою на перевезення спірного вантажу.
А відтак, апеляційний господарський суд правомірно відхилив доказ поданий позивачем - комерційний акт №АК443641/1, як такий, що не відповідає вимогам названих Правил, оскільки складений на станції переадресування, а не на станції призначення та при видачі вантажу іншій особі, а не отримувачеві за відсутності заяви відправника вантажу (ТОВ “Інтерінвест”) про відповідне переадресування.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. у справі №1/541 залишити без зміни.
Головуючий - суддя | Кравчук Г.А. |
Суддя | Мачульський Г.М. |
Суддя | Шаргало В.І. |