ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

05 липня 2006 р.

№ 11/8/1980

 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.

 

суддів :

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.

 

за участю представників сторін:

 

від позивача

Приватний підприємець ОСОБА_1

 

від відповідача

Якимчук О.В. дор. №1287 від 03.07.2006 р.

 

від третіх осіб

1.          не з'явився 2.          не з'явився

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні

 

касаційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

на постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р.

 

у справі

№11/8/1980 господарського суду Хмельницької області

 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

до	Орендного підприємства “Західна котельна”

 

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1.          Управління комунального майна Хмельницької міської ради 2.          Середня загальноосвітня школа №29

 

про	стягнення 27 336,96  грн.

 

В С Т А Н О В И В:

 

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Орендного підприємства “Західна котельна” про стягнення 27 337 грн. відшкодування матеріальних збитків, завданих створеними відповідачем перешкодами в користуванні орендованим приміщенням. Позовні вимоги мотивовані тим, що назване приміщення, в якому позивач обладнав перукарню, знаходиться в орендованому відповідачем приміщенні басейну і останній не  надає   підприємцю   ключа     від

 

Доповідач: Шаргало В.І.

спільних вхідних дверей, що перешкоджає вчасно розпочинати робочий день перукарні. У зв'язку з наведеними обставинами позивач несе значні збитки.

Ухвалою від 22.07.2005 року господарським судом  Хмельницької області залучені до участі у справі на стороні позивача в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Управління комунального майна Хмельницької міської ради та середня загальноосвітня школа №29.

Орендним підприємством “Західна котельна” поданий зустрічний позов про визнання недійсним укладеного між ПП ОСОБА_1 та Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради договору оренди на частину приміщення басейну, орендованого підприємством.

Ухвалою від 30.08.2005 року названого суду зустрічний позов прийнятий до розгляду поряд з первісним позовом.

В подальшому підприємство заявою від 08.11.2005 року №НОМЕР_1 відмовилося від зустрічного позову. Вказана заява господарським судом  Хмельницької області розглянута і ухвалою від 14.11.2005 року задоволена з припиненням провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.11.2005 року (суддя Радчення Д.І.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року (судді: Шкляр Л.Т., Гулова А.Г., Пасічник С.С.) в задоволенні первісного позову відмовлено  з посиланням на те, що доводи ПП ОСОБА_1 щодо неможливості вільного доступу до орендованого приміщення не знайшли свого підтвердження під час  проведення виїзного засідання суду та з огляду на факти встановлені  у постанові від 21.05.2005 року старшого уповноваженого ВДСБЕЗ Південно-Західного ВМ ХМВ УМВС України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ПП ОСОБА_1  звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій,  посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти дослідження обставин у справі та поданих позивачем доказів, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга  не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення виконкому Хмельницької міської ради  від 09.01.2003 року НОМЕР_2 та від 17.02.2004 року НОМЕР_3 між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та ПП ОСОБА_1  укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності - приміщення площею 16,7 кв. м., яке знаходиться в приміщенні басейну спеціалізованої загальноосвітньої школи №29 в м. Хмельницькому за адресою: АДРЕСА_1. Вказане приміщення використовується позивачем під перукарню.

На підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради  від 14.06.2002 року №480-Б між Орендним підприємством “Західна котельна” та спеціалізованою загальноосвітньою школою №29 укладений договір оренди №144/2 від 01.07.2002 року приміщення плавального басейну, розміщеного за вищезазначеною адресою, яке знаходилося на балансі останньої. У зазначеному приміщенні підприємством обладнаний оздоровчий центр з режимом роботи з 7.00 год. до 21.00 год. та облаштовано кімнату коменданта, в якій цілодобово чергує охоронець. Крім того, в приміщенні обладнано сауну з цілодобовим режимом роботи. Вхід до названих орендованих сторонами у справі приміщень є спільним, тобто окремий вхід до перукарні відсутній. За твердженням позивача в квітні 2003 року підприємство без попередження змінило замки у вхідних дверях, чим позбавило ПП ОСОБА_1 можливості вільно користуватись приміщенням, що спонукало останнього звернутися до суду з відповідним позовом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд апеляційної інстанції зазначив у постанові, що зобов'язання, які  при цьому виникають, є деліктними, тобто позадоговірними. Необхідною умовою для застосування деліктної відповідальності є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи; наявність шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини.

Господарські суди попередніх інстанцій з урахуванням приписів наведеного законодавства та встановлених обставин справи щодо режиму роботи відповідача, цілодобової присутності охоронця у спірному приміщенні, який на вимогу позивача відкривав вхідні двері, дійшов висновку, що останній мав довести наявність зазначених вище складових правопорушення і, що ним не доведено факту чинення відповідачем перешкод у користуванні ПП ОСОБА_1, орендованим підприємцем приміщенням.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи  господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

В силу вимог ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тому посилання у  скарзі на неправильну оцінку доказів  судами попередніх інстанцій не відносяться до компетенції суду касаційної інстанції і не дають підстав для скасування постановлених у справі судових рішень.

 

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1  - залишити без задоволення.

 

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. у справі №11/8/1980   залишити без зміни.

 

 

Головуючий  суддя

Г.А. Кравчук

 

Суддя

Г.М. Мачульський

 

Суддя

В.І. Шаргало