Єдиний унікальний номер 253/14007/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2090/2014
Головуючий в 1 інстанції Тарасенко С.Б.
Доповідач: Зайцева С.А.
Категорія: 34
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„11 " березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Маширо О.П.
Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.
При секретарі: Сачко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Краматорської електричної мережі про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом , свої вимоги мотивувала тим, що 05 липня 2012 року в квартирі АДРЕСА_1 був викрадений електролічильник, який знаходився на сходовій площадці поверху, про що був складений акт від 24 червня 2013 року. Просила суд зобов*язати відповідача поновити викрадений електролічильник,стягнути моральну шкоду за образи у розмірі 10 000 грн. та суму судового збору.
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення,яким задовольнити позовні вимоги ,мотивуючи тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник ПАТ « ДТЕК Донецькобленерго» ,що діє за довіреністю Чмірьова Л.С. просила апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю - доповідача,пояснення учасників судового розгляду,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 2008 року точка обліку за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у відключеному стані у зв'язку з порушенням споживачем правил користування електричної енергії для населення (заборгованість за спожиту електричну енергію). Представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за місцем мешкання позивача неодноразово складалися акти про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок (струмоприймачів) до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. 05 липня 2012 року представниками енергопостачальної організації були проведені технічні заходи по демонтажу приладу обліку та відключенню електропроводки від споживання для запобігання повторного самовільного підключення та крадіжки електричної енергії (а.с.89,90).
Відповідно ч.3 ст.10 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог,тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтовані.
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 5, ч. 11 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами договору, а у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі на користування електричної енергії, несе відповідальність, встановлену законом.
Внаслідок порушення прав споживачів електричної енергії (зокрема отримання електричної енергії, якісні характеристики якої не відповідають державним стандартам) споживачі мають право на відшкодування збитків згідно із законодавством, зокрема: ст.ст. 22, 711, 714,1209,1210 ЦК України та Законом України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до зазначених норм ЦК України, ст.ст. 4, 6 Закону України "Про захист прав споживачів", п. 38 Правил та п. 11.1 договору сторін енергопостачальник зобов'язаний забезпечити надійне постачання електричної енергії, а у разі порушення цих умов та заподіяння споживачу шкоди (збитків) продукцією неналежної якості постачальник несе майнову відповідальність за таку шкоду (ст. 711, 1209, 1210 ЦК України, ст. 16 Закону "Про захист прав споживачів").
Згідно з діючим законодавством особа, несе відповідальність за завдану моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за завдання моральної шкоди, у тому числі Законом України «Про захист прав споживачів». Положення п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з якою споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством. Однак норми закону: ст.ст. 714, 711, 1209 ЦК України, Закону України "Про електроенергетику" - не передбачають випадків відшкодування моральної шкоди.
Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (надалі - Постанова) вказує, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством, зокрема, ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів».
У пункті 3 постанови зазначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні прав, наданих споживачам. Але ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на відшкодування матеріального та морального, спричиненого небезпечною для життя та здоров'я людини продукцією, у випадках передбачених законодавством.
Відповідно з пунктом 4 постанови передбачає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди крім інших вимог, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Частина 1 ст. 1167 ЦК України передбачає,що необхідною умовою відповідальності та підставою для відшкодування завданої моральної шкоди є наявність вини особи яка її завдала.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються Законом України "Про електроенергетику", Законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 46 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 р. №1357 (надалі за текстом - ПКЕЕН) передбачено, що у разі порушення прав споживачів (відмова споживачеві в реалізації його прав, надання послуг, що за якістю не відповідають вимогам нормативно-технічних документів, відмова у наданні необхідної та достовірної інформації, ухилення від перевірки якості електричної енергії тощо) енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством.
В статті 24 Закону України «Про електроенергетику», та в п. 43, 44, 45 ІІКЕЕН, які визначають відповідальність енергопостачальника перед споживачем електричної енергії, не визначено відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи ,прилад обліку знаходиться на балансі відповідача. Актом від 05 липня 2012 року підтверджено проведення технічних заходів по демонтажу приладу обліку та відключенню електропроводки від споживання (а.с.90). Доводи апеляційної скарги щодо викрадення електролічильника спростовуються матеріалами справи.
У зв*язку з відмовою позивачу у задоволенні його позову ,суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у стягненні моральної шкоди.Доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом правильно застосовано норми матеріального права та не було порушено норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги є непереконливими, були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.
У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий:
Судді: