ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 р. | № 35/260-04 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя | Муравйов О. В. |
судді | Полянський А. Г. |
Фролова Г. М. |
розглянула |
касаційну скаргу | Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України |
на рішення | Господарського суду Харківської області |
від | 08.12.2005 року |
у справі | № 35/260-04 |
господарського суду | міста Києва |
за позовом | Харківського державного технічного університету сільського господарства |
до | - Виконавчого комітету Харківської міської ради - Виконавчого комітету Московської районної ради |
про | визнання права власності на недобудовані житлові приміщення квартир |
В засіданні взяли участь представники
- позивача | Клепацький М. М. –дов. № 28-08/238 від 06.06.06р. Поповкін Д. В. –дов. № 28-08-178 від 21.07.05р. |
- відповідача 1: - відповідача 2: - від заявника касаційної скарги | Сін О. В. –дов. № 01-1865 від 28.12.05р. не з’явився Данільченко О. О. –дов. від 30.12.05р. |
Ухвалою від 28.04.2006 року колегії суддів Вищого господарського суду України касаційна скарга Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України була прийнята до провадження новоутвореною колегією суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий –Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П., а розгляд справи був призначений на 08.06.2006 року.
У зв’язку з виходом судді Фролової Г. М. з відпустки, справа № 35/260-04 розглядалася 08.06.2006 року колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А. Й., у складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.
В судовому засіданні 08.08.2006р. відповідно до ст. 77, 1115 ГПК України була оголошена перерва до 9 год. 50 хв. 15.08.2006р.
Відводів зазначеному складу суду не заявлено.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.06.2006 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як свідчать матеріали справи, позивач Харківський державний технічний університет сільського господарства звернувся до ВАТ “Харківський завод “Електробритва” та Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління з позовом про передачу позивачу відповдіачем Південно-регіональним управлінням Державної прикордонної служби України конкретних квартир жилою площею 129,93 кв. м.
Під час розгляду справи позивач змінював та уточнював позовні вимоги, судом першої інстанції відповідачі були замінені належними відповідачами: Виконавчим комітетом Харківської міської ради та Виконавчим комітетом Московської районної ради.
З врахуванням викладеного судом розглянута позовна вимога позивача про визнання за ним права власності на недобудовані однокімнатну квартиру № 42 загальною площею 36,09 кв. м в другій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 64 загальною площею 59,14 кв. м в другій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 72 загальною площею 59,14 кв. м в другій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 104 загальною площею 63,11 кв. м в третій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 119 загальною площею 62,4 кв. м в третій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові та зобов’язання другого відповідача (Виконавчий комітет Московської районної ради м. Харкова) після прийняття житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові в експлуатацію, у встановленому законом порядку, видати ордери на квартири співробітниками Харківського державного технічного університету сільського господарства у відповідності з наданим списком.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2005р. по справі № 35/260-04 (суддя Швед Е. Ю.) позовні вимоги задоволені повністю: визнано право власності за Харківським національним технічним університетом сільського господарства імені Петра Василенка на недобудовані однокімнатну квартиру № 42 загальною площею 36,09 кв. м в другій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 64 загальною площею 59,14 кв. м в другій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 72 загальною площею 59,14 кв. м в другій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 104 загальною площею 63,11 кв. м в третій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; трьохкімнатну ізольовану квартиру № 119 загальною площею 62,4 кв. м в третій секції недобудованого житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові; зобов’язано другого відповідача - Виконавчий комітет Московської районної ради м. Харкова після прийняття недобудованих другої та третьої секції житлового будинку № 46 по вул. Героїв Праці у м. Харкові в експлуатацію, у встановленому законом порядку, на підставі наданих списків, надати ордери на квартири працівникам Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Судові витрати стягнуті з першого відповідача –Виконавчого комітету Харківської міської Ради на користь позивача в сумі 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Касаційна скарга на зазначене рішення подана Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України з вимогою скасувати рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки рішення від 08.12.2005р. Господарського суду Харківської області стосується прав та обов’язків особи, не залученої до участі у справі, та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. До справи судом додані письмові пояснення заявника касаційної скарги, заява позивача про те, що касаційна скарга не підлягає розгляду Вищим господарським судом України, відзив на касаційну скаргу позивача та письмові пояснення відповідача-1.
Представники відповдіача-2 в судове засідання не з’явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені. Неявка представників відповідача-2 не перешкоджає розгляду касаційної скарги, оскільки явка представників сторін обов’язковою не визнавалася, документи не витребувалися.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, письмові пояснення, відзив, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача, оцінивши на підставі фактично встановлених обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Задовольняючи позов про визнання права власності, місцевий господарський суд встановив, що 05.03.1991р. між ВАТ Харкіський завод “Електробритва” зобов’язувався здійснювати виготовлення, поставку будівельних матеріалів, механізмів, обладнання, а також перерахувати кошти соціально-побутового призначення в сумі 442 тис. руб. за 384 кв. м житла, а генеральний підрядник ВАТ Харківський завод “Елетробритва” після здачі секцій 276-квартирного будинку по вулиці Героїв Праці м. Харкова, починаючи з другої, в експлуатацію зобов’язався виділити субпідряднику Харківському технічному університету сільського господарства житло пропорційно обсягам виконаних робіт, сум внесених коштів із розрахунку 1215 руб. за 1 кв. м корисної площі. На підставі наданих до справи доказів місцевий суд встановив, що позивач довів факт повного виконання своїх зобов’язань згідно договору № 1 від 05.03.1991р. про дольову участь у будівництві житлового будинку № 276 по вул. Героїв Праці в м. Харкові для отримання житлової площі в розмірі 165,82 кв. м для заселення співробітниками Харківського технічного університету сільського господарства. Також судом встановлено, що генеральний підрядник ВАТ Харківський завод “Електробритва” підтвердив свої зобов’язання про виділ позивачу житло пропорційно дольової участі в будівництві в обсягах житлової та загальної площі і за нумерацією квартир, які відповідають вимогам уточненої позовної заяви. Судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 19.05.1999р. ВАТ Харківський завод “Електробритва” визнаний банкрутом, недобудований будинок № 46 по вул. Героїв Праці в м. Харкові до ліквідаційної маси не ввійшов. Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради № 317 від 22.03.2000 року управлінню військ Південно-Східного напряму Прикордонних військ України були передані функції замовника на будівництво зазначеного житлового будинку у відповідності до Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об’єктів житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2000р. № 168. З посиланням на акт робочої комісії від 06.06.2000р. та розрахунок частки по зобов'язаннях ВАТ Харківський завод “Електробритва” місцевий суд встановив, що права позивача на зазначені в уточненій позовній заяві квартири підтверджуються. З посиланням на рішення Господарського суду від 28.09.2004р. по справі № 11/189-04 місцевий суд зробив висновок, що відповідачі долю попереднього замовника ВАТ Харківський завод “Електробритва” в спірному будинку, до якої входить і доля позивача, вважають безхазяйним майном, тобто таким, що не має власника. З посиланням на ст. 16, 26, 30, 31 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст. 335 Цивільного кодексу України та ст. 269-273 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України “Про вищу освіту” місцевим судом прийняте рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2004р. по справі № 35/260-04 за клопотанням позивача відповідач Державна прикордонна служба України Східне регіональне управління замінений на належного відповідача –Виконком Харківської міської ради. Задовольнивши клопотання позивача, місцевий суд погодився з його доводами про те, що у Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України відсутній договір про передачу йому від ВАТ “Харківський завод “Електробритва” прав на завершення будівництва по зазначеному вище будинку. Позивач вважає належним відповідачем Виконком Харківської міської ради, оскільки саме ним прийняте рішення про заміну замовника-інвестора при закінченні будівництва. Виходячи із змісту зазначеної ухвали та оскаржуваного рішення, з такими висновком погодився і місцевий суд.
Відповідно до статті 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Статтею 876 ЦК України в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення, що оспорюється, передбачалося, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.
Розглядаючи спір про визнання права власності на квартири в будинку, який не введений в експлуатацію, місцевий суд не досліджував питання про те, хто є підрядником при будівництві спірного будинку. Вирішуючи спір про право власності, встановлюючи право власності на конкретні квартири, суд виніс рішення, яке безпосередньо стосується прав та обов’язків особи, яка в силу вимог закону є власником недобудованого жилого будинку.
Пунктом 3 частини 2 статті 11110 ГПК України передбачається, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
За таких обставин рішення місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На момент розгляду касаційної скарги чинна редакція статті 876 ЦК України передбачає, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Оскільки місцевим судом встановлено, що права замовника-інвестора по будівництву спірного будинку передані управлінню військ Південно-Східного напряму прикордонних сил України. З наданих до касаційної скарги та письмових пояснень заявника документів, які суд касаційної інстанції розцінює як непрямі докази, вбачається, що правонаступником замовника-інвестора є заявник касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції також погоджується з доводами заявника касаційної скарги, що при вирішенні питання щодо право власності на об’єкти незавершеного будівництва суд першої інстанції повинен був відповідно до вимог ст. 331 ЦК України дослідити ступінь готовності об’єкту, що не було зроблено під час прийняття оскарженого рішення.
Крім того, суд касаційної інстанції вважає, що рішення місцевого суду не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України щодо змісту резолютивної частини рішення, оскільки задовольняючи позов про зобов’язання другого відповідача надати ордери суд прийняв умовне рішення. Крім того, за змістом цієї позовної вимоги позов поданий позивачем не на захист власних прав та охоронюваних законом інтересів, а в інтересах працівників позивача, яким повинні бути надані ордери на спірні квартири. Зазначене не збігається з положеннями ст. 1 ГПК України.
В описовій частині рішення місцевого суду зазначається про неявку представника третьої особи, яка належним чином повідомлена про день і час слухання справи. Однак з вступної частини рішення вбачається, що учасниками справи є тільки позивач та два відповідачі.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду –скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно дослідити на підставі допустимих прямих доказів питання правонаступництва всіх учасників процесу, залучити до участі у справі заявника касаційної скарги, дослідити питання щодо виконання заявником касаційної скарги вимог рішення Харківської міської Ради від 22.03.2000р. № 317, ступінь готовності об’єкта незавершеного будівництва, інші обставини, що мають значення для повного та всебічного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2005 року по справі № 35/260-04 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя | О. В. Муравйов |
Судді | А. Г. Полянський |
Г. М. Фролова |