№ справи:115/5950/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н.

№ провадження:22-ц/190/1758/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Даніла Н.М.

суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, за заявою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 про забезпечення позову,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - ОСОБА_11 на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що вона є власником земельної ділянки НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, а відповідачі є власниками суміжної земельної ділянки НОМЕР_2. У зв'язку з тим, що відповідачі на своїй земельній ділянці здійснюють будівництво нерухомого майна готельного типу, яке не відповідає державним будівельним нормам, своєю конструкцією та розташуванням суттєво перешкоджає інсоляції її земельної ділянки.

Того ж дня представник ОСОБА_6 - ОСОБА_10 надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити відповідачам проведення будь-яких будівельних та технічних робіт на належній їм земельній ділянці.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року заяву задоволено частково: заборонено ОСОБА_7 та ОСОБА_9 здійснювати будь-які будівельні та технічні роботи на належній їм земельній ділянці НОМЕР_2 по АДРЕСА_2; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - ОСОБА_11 надіслав до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що відповідачі є власниками земельної ділянки по вул. Чкалова,10 м. Саки АР Крим і будівництво на належній ним на праві власності ділянці ведуть у відповідності до зареєстрованої Декларації про початок виконання будівельних робіт № 3622 на нове будівництво двоповерхового житлового будинку, наданої дозвільної документації та узгодженого проекту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про заборону ОСОБА_7 та ОСОБА_9 здійснювати будь-які будівельні та технічні роботи на належній їм земельній ділянці НОМЕР_2 по АДРЕСА_2, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам процесуального закону.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття їх може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Обставини цивільних справ з'ясовуються на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведенню перед судом їх переконливості.

Ці загальні правила процедури стосуються всіх стадій руху судової справи.

Дотримання судом зазначених правил процедури, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, є необхідною умовою та гарантією для дотримання особами, які беруть участь у справі, процесуального принципу про сумлінне користування належними їм процесуальними правами.

Пунктом 4 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З позовної заяви ОСОБА_6 вбачається, що вимоги зводяться до усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зносу самовільної будівлі, будівництво якої ведеться на суміжній земельній ділянці, яка належить відповідачам.

Доводи апеляційної скарги містять у собі заперечення щодо здійснення самовільного будівництва. При цьому, до апеляційної скарги надані документів, які спростовують доводи позову про самовільне будівництво.

Судом першої інстанції у порушення вимог ст. 153 ЦПК України та зазначених вимог Пленуму, ст. 210 ЦПК України, не з'ясовано наявність підстав застосування такого способу забезпечення позову як заборона ОСОБА_7 та ОСОБА_9 здійснювати на земельній ділянці, належній їм на праві власності, будівельні роботи, дозвіл на виконання яких отримано відповідачкою в встановленому законом порядку.

Перевірка обставин (фактів), з урахуванням положень ст. ст. 173, 179 ЦПК України, є обов'язком суду першої інстанції, а тому має бути здійснена в період провадження в суді першої інстанції, а не в порядку апеляційного перегляду ухвали.

За таких обставин, коли суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про забезпечення позову, ухвалу суду слід скасувати і передати дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції згідно з п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - ОСОБА_11 задовольнити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року скасувати, питання передати на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді: