№ справи:2/124/2405/2013 Головуючий суду першої інстанції:Малухін В.В.

№ провадження:22-ц/190/1669/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Даніла Н.М.

суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, мотивуючи тим, що 27 вересня 2010 року ОСОБА_6 передала у борг ОСОБА_7 суму грошей еквівалентну 5 000 доларів США зі строком повернення до 31 грудня 2010 року. У зв'язку з тим, що відповідачка у встановлений у договорі строк борг не повернула, просила стягнути з відповідачки у рахунок повернення боргу 39 950 грн., що еквівалентно 5 000 доларам США на час ухвалення рішення, та судові витрати.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2013 року позов задоволено частково: стягнуто зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 31 950 грн., судовий збір в сумі 319,50 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн.; у задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним заочним рішенням суду, ОСОБА_7 надіслала до суду апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначає, що судом не враховано наявність усної домовленості між сторонами про розстрочку виплати боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, згідно вимог статті 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Рішення суду першої інстанції відповідає наведеним вимогам процесуального закону.

Задовольняючи позов та стягуючи борг з відповідачки, суд першої інстанції цілком вірно виходив з його обґрунтованості та доведеності позовних вимог щодо укладення між сторонами договору позики 27 вересня 2010 року та ухилення відповідачки від виконання грошового зобов'язання.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону, зокрема ст. ст. 526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України. Судом встановлено, що згідно розписки від 27 вересня 2010 року ОСОБА_6 передала в борг ОСОБА_7 5 000 доларів США зі строком повернення - 31 грудня 2010 року.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно з вимогами закону або договору.

Як вбачається зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передачу йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надана письмова розписка.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

З розписки не вбачається повернення суми боргу частками.

Доводи відповідачки про наявність усної домовленості про розстрочку виплати суми боргу, є необґрунтованими.

У порушення вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України відповідачем не надано допустимих та належних доказів існування інших ніж зазначені в письмовій розписці від 27 вересня 2010 року домовленостей щодо способу повернення боргу, в т. ч. і розстрочки.

У зв'язку з викладеним, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, вони не можуть бути прийняті до уваги.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: