донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.03.2014 справа №905/7782/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л.

суддівДіброви Г.І., Мартюхіної Н.О.

При секретарі судового засідання: Пеленовій О.О.

За участю представників сторін

від позивача:Петрикін О.Ю. - представник за дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від21.01.2014р.

у справі№ 905/7782/13 (суддя Фурсова С.М.)

за позовом:Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м.Донецьк

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "КБ "Приватбанк", м.Дніпропетрвськ

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, м.Київ

провідшкодування шкоди в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2014р. у справі № 905/7782/13 (суддя Фурсова С.М.) частково задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м. Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м. Донецьк за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ та громадянки ОСОБА_6, м. Київ.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" 49 490,00 гривень страхового відшкодування шкоди в порядку регресу

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги в задоволеній частині є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м.Донецьк, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував того, що відносини між позивачем та відповідачем регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і відповідно до ст. 30 вказаного закону страхове відшкодування складається із різниці вартості транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а у зв'язку з відсутністю інформації про вартість транспортного засобу після ДТП, вимоги позивача є недоведеними.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак його представник у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Треті особи своєї позицій стосовно вимог апеляційної скарги не висловили відзивів не надали.

У судове засідання 11.03.2014р. представники третіх осіб та відповідача не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що вказані сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу 50 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на статтю 27 Закону України "Про страхування", яка передбачає, що до нього перейшло право вимоги в межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа має до відповідальної за заподіяний збиток особи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.11.2013р. прийняв вказаний позов до свого провадження та на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство "КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ та громадянку ОСОБА_6, м. Київ

При розгляді справи господарським судом встановлено, що 14 листопада 2012 року приблизно о 10 год. 00 хв. на перехресті вулиць Федорова - Боженка в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки "ДЕУ", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "ДЕУ", державний номерний знак НОМЕР_2 отримав чисельні механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУМВС в місті Києві (а.с. 10).

Отримання пошкоджень застрахованим транспортним засобом у спірній дорожньо-транспортній пригоді також підтверджується актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) № 2534 від 22 листопада 2012 року, матеріалами справи про адміністративне правопорушення (а.с.17-18, 62-85).

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3.б, 16.9 Правил дорожнього руху України, за скоєння якої складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 349317 за статтею 124 КУпАП (а.с.65).

15 листопада 2012 року на адресу позивача надійшла заява публічного акціонерного товариства "КБ "Приватбанк" про виплату страхового відшкодування (а.с.13).

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 листопада 2012 року у справі № 2601/22844/12 ОСОБА_6 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 12).

За договором добровільного страхування наземного транспорту № K3R0CPS-129U42W від 30 жовтня 2012 року (далі по тексту - Договір), укладеним між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (далі по тексту - страховик або позивач) та публічним акціонерним товариством "КБ "Приватбанк" (далі по тексту - страхувальник, вигодонабувач або третя особа-1), позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном - автомобілем марки "Daewoo Matiz" (далі по тексту - "ДЕУ" або застрахований/забезпечений автомобіль), державний номерний знак НОМЕР_2, від страхових ризиків, зокрема, збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14-16).

Строк дії Договору визначено з 31 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2013 року включно.

Страховий платіж (страхову премію) за Договором на користь страховика (позивача) страхувальник здійснив 30 жовтня 2012 року, що свідчить про набрання чинності Договором до настання дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 21).

За страховим випадком - дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 14 листопада 2012 року за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № И-127200 від 02 січня 2013 року по Договору визначено суму страхового відшкодування у розмірі 52 640,00 гривень, виплата якої підтверджується платіжним дорученням № 12234 від 03 січня 2013 року (а.с. 19-20, 21а).

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "ДЕУ", державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку № 2534 від 28 листопада 2012 року складеним суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 12 серпня 2009 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_4 від 18 липня 2009 року), складає 64 549,27 гривень з ПДВ (а.с. 24-43).

В свою чергу, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_1, яким спричинено спірну дорожньо-транспортну пригоду, в частині заподіяння шкоди третім особам, застрахована приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", про що свідчать договір (поліс) обов'язкового страхування цивільної відповідальності серії АВ/4481273, інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с. 85, 93).

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (полісом серії АВ/4481273) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 50 000,00 гривень, франшиза - 510,00 гривень; строк його дії з 00 год. 00 хв. 03 серпня 2012 року до 02 серпня 2013 року включено.

Після сплати страхового відшкодування позивач надіслав відповідачу вимогу № 20-06/02-01 від 20 червня 2013 року (а.с.46-49) про відшкодування шкоди в порядку регресу, з пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду. Вказаний позов задоволений.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" (в редакції чинній на час виникнення спору) передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Приписами ст. 993 зазначеного кодексу встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 вищенаведеного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_6 Позивач, як страховик, відповідно до умов договору страхування та на підставі заяви страхувальника перерахував страхове відшкодування. Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою в даному випадку є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який був застрахований відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін) встановлено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Вартість фактично завданих збитків повністю підтверджена позивачем. Полісом АВ/4481273 передбачена виплата франшизи у сумі 510 грн. Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги з врахуванням узгодженої франшизи, оскільки після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу. З огляду на те, що відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, він взяв на себе відповідальність за свого страхувальника. Тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Не приймаються до уваги посилання скаржника на відсутність інформації про вартість транспортного засобу після ДТП, з наступних підстав.

Господарським судом правомірно встановлено, що у пункті 15.14 Договору передбачено, що у разі страхування транспортного засобу на повну вартість та у випадку його конструктивного знищення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 80 % страхової суми), страховим може виплатити страхове відшкодування у межах страхової суми без вирахування зносу за період, що пройшов з початку страхування, безумовної франшизи, та попередніх виплат за Договором. У разі такої виплати, перед отриманням страхового відшкодування пошкоджений транспортний засіб передається власником страховику після зняття його з обліку в органах реєстрації. Витрати щодо зняття автомобіля з обліку оплачуються страхувальником. Якщо пропозиції страховика про передачу йому прав власності на пошкоджений транспортний засіб не будуть прийняті страхувальником, страхувальник побажає залишити транспортний засіб у своєму розпорядженні, то страховик вираховує з суми страхового відшкодування розмір залишків. Якщо передача прав власності страховику буде неможливою з інших причин, страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування в розмірі не більше 70 % страхової суми за Договором з урахуванням попередніх виплат за Договором. Дія Договору страхування в такому випадку закінчується без перерахунку страхового платежу і страхувальник розпоряджається транспортним засобом за власним розсудом.

За умовами пункту 15.14 Договору позивач вправі самостійно на свій розсуд (тобто без узгодження зі страхувальником) приймати рішення щодо порядку виплати страхового відшкодування. В свою чергу, страхова сума за Договором встановлена у розмірі 75 200,00 гривень (пункт 6.1 Договору).

В матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку № 2534 від 28 листопада 2012 року свідчать про те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "ДЕУ", державний номерний знак НОМЕР_2, перевищує 80 % страхової суми, що згідно умов Договору є конструктивною загибеллю застрахованого автомобіля.

Як було зазначено раніше, на підставі страхового акта № И-127200 від 02 січня 2013 року позивач виплатив страхувальнику (вигодонабувачу) 52 640,00 гривень страхового відшкодування. При цьому згідно обраного позивачем варіанту щодо порядку виплати страхового відшкодування транспортний засіб залишився у страхувальника.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2014р. у справі №905/7782/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2014р. у справі № 905/7782/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді Г.І.Діброва

Н.О.Мартюхіна

надр. 8 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

2 прим. - третім особам;

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСДО;