ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2014 року о 12:50 Справа №801/896/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю позивачів - ОСОБА_1 ОСОБА_2, представників відповідача - Романенко О.М., Торосян Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Головного управління Державної міграційної служби у АРК в особі Центрального районного відділу у м. Сімферополі
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2) звернулись до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Головного управління державної міграційної служби у Автономній Республіці Крим в особі Центрального районного відділу України у м. Сімферополі (далі - відповідач) про визнання дій Центрального районного відділу у м. Сімферополі Головного управління державної міграційної служби у Автономній Республіці Крим щодо зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 - громадянки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) протиправними; зобов'язання Центральний районний відділ у м. Сімферополі Головного управління державної міграційної служби у Автономній Республіці Крим внести дані про реєстрацію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в реєстраційну картку обліку в квартирі АДРЕСА_1.
Позов мотивовано протиправністю дій відповідача щодо зняття з реєстрації місця проживання позивачів в квартирі АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_5, який придбав зазначене нерухоме майно з прилюдних торгів, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства, а саме ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.02.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.03.2014 року залучено до участі по справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5.
Позивачі у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення по суті спору.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні. Правова позиція відповідача викладена в письмових запереченнях на позов (а.с. 42-43).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів та представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №405/2011 було затверджено Положення про Державну міграційну службу України (далі - Положення №405), відповідно до пункту 1 якого Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з п. 7 Положення №405 ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Підпунктом 20 пунктом 4 Положення № 405 зазначено, що ДМС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно - правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Позивач-1 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі договору дарування (а.с. 11).
Згідно з довідкою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано та проживають: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 (а.с. 12).
Відповідно до копій паспортів місце проживання позивачів зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (зв. бік. а.с. 30, 31).
В листі від 06.12.2013 року №5251 Центральний районний відділ у м. Сімферополь ГУДМС України в АР Крим зазначив, що на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2220 від 22.11.2013 року (а.с. 47), власником квартири АДРЕСА_1 є громадянин ОСОБА_5.
29.11.2013 року позивачі були зняті з реєстрації за вищевказаною адресою згідно з наказом МВС №1077 від 22.11.2012 року (а.с. 13).
Підставою для зняття позивачів з реєстрації стала письмова заява ОСОБА_5 з доданням свідоцтва на право власності, отримана відповідачем 29.11.2013 року (а.с. 45).
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо зняття позивачів з реєстрації в кв. АДРЕСА_1, судом встановлено наступне.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-IV (далі - Закон №1382).
Частиною 1 статті 2 Закону №1382 передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до статті 3 Закону №1382: місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до ст. 7 Закону №1382 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її законного представника;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Процедура реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування, визначені "Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів", затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року №1077 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18 грудня 2012 року за №2109/22421 (далі - Порядок № 1077).
Так, відповідно до п. 3.1 Порядку №1077 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення:
підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Інформація територіального органу ДМС України або територіального підрозділу ДМС України, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи посвідки на постійне проживання в Україні;
підстав для проживання або перебування особи на обліку у закладі/установі (повідомлення про припинення підстав для проживання/перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту) (додаток 13);
підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Зняття з реєстрації на підставах, визначених в абзацах вісім та дев'ять пункту 3.1 цього розділу, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи закладу/установи або за заявою власника/наймача житла або їх законних представників.
Аналізуючи за змістом положення вищенаведених норм, суд доходить висновку, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється за заявочним принципом та, серед іншого, на підставі документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.
Відповідачем доказів наявності втрати позивачами права користування житлом не надано. Заява ОСОБА_5 на зняття з реєстрації місця проживання та додане до неї свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 не є належною підставою для зняття позивачів з реєстрації місця проживання.
Доказів наявності інших підстав, передбачених ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", для зняття з реєстрації місця проживання позивачів відповідач не надав.
З урахуванням вищевикладеного, у відповідача були відсутні правові підстави для зняття позивачів з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1, а відтак, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача про зняття позивачів з реєстраційного обліку протиправними є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки зняття з реєстрації місця проживання позивачів проведено з порушенням вимог законодавства.
Щодо позовних вимог позивачів про зобов'язання відповідача внести дані про реєстрацію позивачів в реєстраційну картку обліку в квартирі НОМЕР_3, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 7.1 Порядку №1077 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.
У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю (п. 7.2 Порядку №1077).
Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до територіального підрозділу ДМС України для внесення відповідних відомостей до паспортного документа (п. 7.3 Порядку №1077).
Відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису "скасовано" на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання) (п. 7.4 Порядку №1077).
До реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу надсилаються змінені відомості про реєстрацію місця проживання/перебування особи або талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні з відміткою "скасування попередніх відомостей" (п. 7.5 Порядку №1077).
Як вбачається з вищенаведеного, нормами чинного законодавства чітко визначений порядок скасування зняття з реєстрації місця проживання у разі його проведення з порушенням вимог законодавства, а, як зазначено в ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідач діє лише на підставі та у спосіб, що визначені законами України, у даному випадку Порядком №1077.
Відомості про скасування зняття з реєстрації місця проживання особи вносяться до карток реєстрації особи шляхом внесення запису "скасовано" на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства, а не шляхом повторної реєстрації особи, як того просять позивачі.
У зв'язку з зазначеним, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача внести дані про реєстрацію позивачів в реєстраційну картку обліку не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем-1 (ОСОБА_1) було сплачено 73,08 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією №QS137101 від 29.01.2014 року.
Враховуючи, що суд задовольнив одну позовну вимогу і відмовив в іншій, відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, суд вважає можливим стягнути на його користь 1/2 від вищевказаної суми, що становить 36,54 грн. (Тридцять шість гривень 54 копійки).
У судовому засіданні 12.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови, постанову у повному обсязі складено 14.03.2014 року.
Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним зняття з реєстрації місця проживання громадянки ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та громадянина ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_1, що було здійснено Центральним районним відділом у м. Сімферополь ГУДМС України в АР Крим 29.11.2013 року.
3. В задоволенні решти частини позову відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 36,54 грн. (Тридцять шість гривень 54 копійки) з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.