ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/1929/14-к

13.03.2014 року м. Сімферополя

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Іванова С.С.,

при секретарі - Левчик О.В.,

за участю - прокурора Григорова А.Е.,

- обвинуваченого ОСОБА_1,

- потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у будівлі суду, кримінальне провадження № 12013130390004967 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, мешкаючого у АДРЕСА_2, засудженого 03.02.2000 р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.206 КК України до 2 р. та 6 міс. позбавлення волі, 30.09.02 р. тим же судом за ч.1 ст.185 КК України до 1 р. та 6 міс. позбавлення волі, звільнений 04.09.03 р. на підставі Закону України «Про амністію», 18.11.04 р. тим же судом за ч.2 ст.185 КК України до 2 р. та 6 міс. позбавлення волі, 23.12.04 р. тим же судом за ч.4 ст.70, ч.2 ст.185 КК України до 3 р. та 6 міс. позбавлення волі, 09.02.05 р. тим же судом за ч.4 ст.70, ч.2 ст.185 КК України до 3 р. та 7 міс. позбавлення волі, 28.08.06 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.186 КК України до 4 р. позбавлення волі, 04.10.06 р. Центральним районнім судом м. Сімферополя за ч.4 ст.70 ч.3 ст.185 КК України до 5 р. позбавлення волі, 12.12.06 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до 5 р. та 6 міс. позбавлення волі, звільнений по відбиттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, повторно, 24 листопада 2013 р., приблизно о 12-10 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, через хвіртку проник до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг», в корпусі чорного кольору. Присвоївши викрадене, з місця скоєння злочину втік, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 200 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину визнав повністю, у скоєному щиросердно розкаявся та дав зізнавальні свідчення, аналогічні пред'явленому обвинуваченню і мотивувальній частині вироку, що 24.11.13 р., проходячи біля будинку потерпілої, зайшов у двір будинку попросити попити води. Побачивши, що в будинку нікого не було, вирішив здійснити крадіжку. Через хвіртку проник в будинок звідки викрав мобільний телефон. Того ж дня, коли на телефон подзвонила потерпіла, повернувся до будинку і повернув телефон.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 24.11.13 р. близько 10 год. вийшла з дому з чоловіком по справам. Повернувшись, побачила, як обвинувачений, який раніше приходив до її сина, виходив з двору будинку та став тікати. Зайшовши в будинок, виявила в спальні крадіжку телефону. Коли зателефонувала на свій номер, трубку взяв обвинувачений, від якого стала вимагати повернути телефон. Того ж дня на її вимогу обвинувачений повернув телефон.

Показання відповідають фактичним обставинам справи та не оскаржуються, у зв'язку з чим відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом встановлено обмежений обсяг досліджуваних доказів.

Суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, оскільки відсутні об'єктивні підстави для сумнівів у показаннях учасників процесу.

При призначенні розміру і виду покарання враховується характер і ступінь суспільної небезпеки умисного тяжкого злочину проти власності. Ставлення винного до скоєного, який розкаявся і дав зізнавальлні свідчення. Після вчинення злочину на вимогу потерпілої повернув викрадене. Особу винного, який проживає з матір'ю без батька. Офіційно не працевлаштованого, що живе за рахунок тимчасових заробітків різноробочого на будівництвах у приватних осіб. Задовільно характеризується за місцем проживання (а.с. 48). Не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра (а.с. 49-50).

Пом'якшувальною покарання обставиною визнається щире каяття, обтяжуючих - не встановлено.

Враховуючи викладене в сукупності, думку потерпілої про призначення покарання на розсуд суду, особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин в період не знятої та не погашеної судимості, суд вважає за необхідне призначити покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, що сприятиме виправленню та попередженню нових злочинів. Підстав для призначення покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, немає.

Термін відбуття покарання підлягає обчисленню з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 26 лютого 2014 р. (а.с.43).

Речові докази у вигляді мобільного телефону, який передано потерпілій під розписку, підлягає залишенню їй за належністю (а.с. 10-11).

Судові витрати та цивільний позов по справі відсутні.

Керуючись ст.373-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.

Термін відбуття покарання обчислювати з 26 лютого 2014 р.

Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг» - залишити потерпілій ОСОБА_2 за належністю.

Після проголошення вироку його копію негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 30 днів, через Центральний районний суд м. Сімферополя.

Суддя: С. С. Іванов