Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-13800/12/0170/25
03.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Равза Р.Р.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна долина"- Романова Ганна Вячиславівна, довіреність № б/н від 21.01.14
представник відповідача, Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 08.01.14 по справі № 2а-13800/12/0170/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна долина" (вул. Єлісєєа, 25, с.Оленівка, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96440)
до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 2 Б, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97408)
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.01.2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна долина" до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Чорноморському районі АР Крим ДПС:
- №0000212200 від 22.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 272106,80 грн., з яких 155489,60 грн. - основний платіж та 116617,20 грн. - штрафні санкції;
- №0000202200 від 22.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 231593,43 грн., з яких 132339,10 грн. - основний платіж та 99254,33 грн. - штрафні санкції.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна Долина" судовий збір у розмірі 2146 грн. з Державного бюджету України.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2014 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судове засідання 03.03.14р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Чорноморському районі АР Крим ДПС була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з декларацій по ПДВ за період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 рік та 01.05.2012 року по 30.06.2012 рік, за результатами якої було складено Акт №19/22/31833727 від 14.11.2012 року (т.с.1, а.с.24-63).
В ході проведення перевірки, згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість встановлені взаємовідносини ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» з ПП «Лайнстар» за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року та з ТОВ «Донстройтранс» за період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року.
З Акта перевірки вбачається, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» від контрагентів-постачальників не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Враховуючи дані факти, ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» було сформовано податкову вигоду, а саме включено до податкового кредиту та валових витрат вартість послуг та ТМЦ, отриманих від суб'єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності - ПП «Лайнстар» та ТОВ «Донстройтранс».
Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:
1)п.п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3.9 п.п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції ЗУ №283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податок на прибуток на загальну суму 155489,60 грн., в тому числі по періодах:
- за 1 квартал 2010 року в сумі 20832,83 грн.;
- за 2 квартал 2010 року в сумі 82505,25 грн.;
- за 2 квартал 2012 року в сумі 52151,52 грн.
2) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, а також в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 132339,10 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 132339,10 грн., у тому числі: за березень 2010 року в сумі 16666,67 грн.; за квітень 2010 року в сумі 66004,10 грн.; за травень 2012 року в сумі 40834,20 грн.; за червень 2012 року в сумі 8834,10 грн.
Державною податковою інспекцією у Чорноморському районі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:
- №0000212200 від 22.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 272106,80 грн., з яких 155489,60 грн. - основний платіж та 116617,20 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.19);
- №0000202200 від 22.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 231593,43 грн., з яких 132339,10 грн. - основний платіж та 99254,33 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.21).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні за змістом умови формування податкового кредиту містяться у пунктах 198.1,198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
18.03.2010 року між ЗАТ «Санаторій «Сонячна долина» (Замовник) та ТОВ «Донстройтранс» (Підрядник) було укладено договір підряду №1/18, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний на свій ризик, власними силами та засобами, виконати будівельні роботи відповідно кошторисної документації, включаючи роботи, не згадані, але необхідні для нормальної експлуатації об'єкту, а замовник зобов'язаний прийняти завершені роботи та сплатити їх вартість у порядку та на умовах договору.
Вартість робіт згідно даного договору визначається кошторисом та складає 100412,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16735,40 грн. (т.с.1, а.с.64-70).
Відповідно до договірної ціни ремонту будівлі спорткомплексу за адресою: Україна, АР Крим, Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Єлісєєва, 25, розрахунку загальновиробничих витрат у складі договірної ціни, локального кошторису, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та відомості ресурсів за квітень 2010 року, загальна вартість виконаних робіт склала 100412,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16735,40 грн. (т.с.1, а.с.74-80).
Виконання умов договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт по ремонту будівлі спорткомплексу за адресою: Україна, АР Крим, Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Єлисєєва, 25 за квітень 2010 року на загальну суму 100412,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16735,40 грн. (т.с.1, а.с.71-73) та актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т.с.4, а.с.4-5).
22.03.2010 року між ЗАТ «Санаторій «Сонячна долина» (Замовник) та ТОВ «Донстройтранс» (Підрядник) було укладено договір підряду №7/03, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний на свій ризик, власними силами та засобами, виконати будівельні роботи відповідно кошторисної документації, включаючи роботи, не згадані, але необхідні для нормальної експлуатації об'єкту, а замовник зобов'язаний прийняти завершені роботи та сплатити їх вартість у порядку та на умовах договору.
Об'єктом виконання робіт з даного договору є роботи з ремонту об'єктів за адресою: Україна, АР Крим, Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Єлісєєва, 25.
Вартість робіт згідно даного договору визначається кошторисом та складає 395612,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 65935,40 грн. (т.с.1, а.с.81-87).
Відповідно до договірної ціни електромонтажних робіт за адресою: Україна, АР Крим, Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Єлісєєва, 25, розрахунку загальновиробничих витрат у складі договірної ціни, локального кошторису, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та відомості ресурсів за квітень 2010 року, загальна вартість виконаних робіт склала 395612,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 65935,40 грн. (т.с.1, а.с.91-104).
Виконання умов договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт, згідно з яким виконані роботи з ремонту об'єктів за адресою: Україна, АР Крим, Чорноморський район, с.Оленівка, вул.Єлисєєва, 25 за квітень 2010 року на загальну суму 395612,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 65935,40 грн. (т.с.1, а.с.88-90) та актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т.с.4, а.с.2-3).
Виконані роботи з договорів підряду №1/18 та №7/03 були повністю оплачені позивачем на користь ТОВ «Донстройтранс» у загальній сумі 496024,80 грн., що підтверджується виписками по рахунку ЗАТ «Санаторій «Сонячна долина» (т.с.1,а.с.133-136).
За фактом оплати виконаних робіт по договорам підряду №1/18 та №7/03, ТОВ «Донстройтранс» було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 496024,80 грн., в тому числі ПДВ у сумі 82670,80 грн., а саме:
- податкова накладна №10032671 від 26.03.2010 року на загальну суму 100000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16666,67 грн.(т.с.1, а.с.107);
- податкова накладна №270410 від 27.04.2010 року на загальну суму 412,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 68,73 грн. (т.с.1, а.с.108);
- податкова накладна №280411 від 28.04.2010 року на загальну суму 395612,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 65935,40 грн. (т.с.1, а.с.109).
Отримання податкових накладних підтверджується реєстром отриманих податкових накладних ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» (т.с.1, а.с.110-119).
Виконання робіт згідно договорів підряду №1/18 та №7/03 також підтверджується актами прихованих робіт та виконавчою документацією відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» (т.с.2, а.с.150-155).
Роботи за вищевказаними договорами були виконані на належних позивачу об'єктах, а отже отримані з метою використання у власній господарській діяльності позивача, оскільки спрямовані на покращення інженерної і соціальної інфраструктури цілісного майнового комплексу, розширення переліку основних послуг відпочиваючим, збільшення видів діяльності платника податків (т.с.2, а.с.133-149).
13.04.2010 року позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року разом з Додатком № 5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 16666,67 гривень, на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Донстройтранс» (т.с.1, а.с.124-128).
18.05.2010 року позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року разом з Додатком № 5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 66004,13 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Донстройтранс» (т.с.1, а.с.129-132).
Судом першої інстанції надана належна оцінка первинним бухгалтерським документам, які підтверджують факт здійснення позивачем з ТОВ «Донстройтранс» господарських операцій з виконання підрядних робіт та їх використання в господарській діяльності підприємства.
Крім того, з бухгалтерської довідки ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» вбачається, що роботи з капітального ремонту будівлі спорткомплексу, виконані ТОВ «Донстройтранс» відповідно договору №1/18 від 18.03.2010 року з акту приймання виконаних робіт №1 від 27.04.2010 року були оприбутковані по рахунку 1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів» та збільшили балансову вартість будівлі.
Електромонтажні роботи з капітального ремонту зовнішнього освітлення, виконані ТОВ «Донстройтранс» відповідно договору №7/03 від 22.03.2010 року з акту приймання виконаних робіт №1 від 28.04.2010 року були оприбутковані по рахунку 1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів» та збільшили балансову вартість будівлі (т.с.1, а.с.200).
Таким чином, витрати ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» по взаємовідносинам з ТОВ «Донстройтранс» не включено до складу валових витрат, що відповідає вимогам п.5.3.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства», відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, що також підтверджується карткою рахунку 63, аналізом рахунку 92 та податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року та за півріччя 2010 року (т.с.1, а.с.120-123, 201-203).
Відповідачем доказів того, що ці витрати були включені позивачем до складу валових витрат підприємства не надано.
Крім того, податковий кредит в березні та квітні 2010 року був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованим на момент їхньої виписки платником податку на додану вартість.
Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Лайнстар»,встановлено наступне:
Відповідно до Свідоцтва №100254869, ПП «Лайнстар» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість з 11.11.2009 року (т.с.1, а.с.209).
26.04.2012 року між ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» (Покупець) та ПП «Лайнстар» (Продавець) було укладено договір №15, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти та оплатити продукти харчування (т.с.1, а.с.137-138).
16.05.2012 року між ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» (Покупець) та ПП «Лайнстар» (Продавець) було укладено договір №18, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти та оплатити посуд в асортименті (т.с.1, а.с.142-143).
На виконання умов договорів №15 та №18, ПП «Лайнстар» було виписано позивачу вибуткові накладні на загальну суму 298009,80 грн., у тому числі ПДВ 49668,30 грн. (т.1 а.с.145 -150).
Доставка продуктів харчування та посуду на адресу ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами (т.с.1, а.с.151-156) та була здійснена транспортним засобом КАМАЗ 53212 з реєстраційним номером АК3554АК з причепом бортовим з реєстраційним номером АК2673ХХ, який, відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить позивачу (т.с.198-199).
Отримані продукти харчування та посуд були оплачені позивачем на користь ПП «Лайнстар» у загальній сумі 298000 грн., що підтверджується виписками по рахунку ЗАТ «Санаторій «Сонячна долина» (т.с.1,а.с.193-197).
За фактом оплати продуктів харчування та посуду, ПП «Лайнстар» було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 298009,80 грн., у тому числі ПДВ 49668,30 грн. (т.1, а.с.157 - 162).
Отримання податкових накладних від ПП «Лайнстар» підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних позивача (т.с.1, а.с.163-172, т.с.4, а.с.267-271).
Таким чином, придбаний позивачем у ПП «Лайнстар» товар (продукти харчування та посуд) був використаний ним у власній господарській діяльності, що підтверджується актами на списання продуктів харчування, меню сніданків, обідів, полуденків і вечерь з калькуляційними картами та актами введення в експлуатацію МПШ, картками обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, накладними (вимогами) та актами списання (т.с.2, а.с.174-250, т.с.3, а.с.1-219, т.с.4, а.с.2-266).
14.06.2012 року позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року разом з Додатком №5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 40834,20 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Лайнстар» (т.с.1, а.с.180-185).
14.08.2012 року позивачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року разом з Додатком № 5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 8834,10 гривень, на підставі податкової накладної, виписаної ПП «Лайнстар» в червні 2012 року (т.с.4, а.с.277-280).
Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами також нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагента позивача спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали безтоварний характер.
Більш того, згідно бухгалтерської довідки ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина», продукти харчування, отримані від ПП «Лайнстар» по договору №15 від 26.04.2012 року по видатковим накладним №326 від 03.05.2012 року, №2217 від 22.05.2012 року, №2322 від 23.05.2012 року, №1407 від 14.06.2012 року та посуд, отриманий від ПП «Лайнстар» по договору №18 від 15.05.2012 року по видатковим накладним №2218 від 22.05.2012 року, №2323 від 23.05.2012 року, не були включені в витрати в декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року (т.с.1, а.с.200).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 рік ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» по взаємовідносинам з ПП «Лайнстар» не включено до складу валових витрат витрати з купівлі товару (продуктів харчування та посуду), що підтверджується карткою рахунку 63, аналізом рахунку та податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року (т.с.1, а.с.173-179, 201-203).
Відповідачем, зі свого боку, доказів того, що ці витрати були віднесені підприємством до складу валових витрат суду не надано.
Судом першої інстанції дана належна оцінка всім дослідженим документам ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина», які підтверджують фактичне здійснення ним операції з контрагентами та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведеної операції або висновку про її нездійснення.
Крім того, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.
Крім того, відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи підтверджується реальність укладання та виконання позивачем з ТОВ «Донстройтранс» та ПП «Лайнстар» договорів з метою подальшого використання у їх власній господарській діяльності, що призвело до змін у структурі активів підприємства та вплинуло на фінансовий результат позивача (т.с.2, а.с.31-70).
Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» є обґрунтованими та винесені на підставі Акту перевірки №19/22/31833727 від 14.11.2012 року податкові повідомлення-рішення №0000212200 та №0000202200 від 22.11.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.14р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.14р. по справі №2а13800/12/0170/25 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.14р. по справі №2а13800/12/0170/25 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2014 р.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян