Єд.Ун.№763/9087/13-к

1-кп/763/160/14

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

_____________________________________________________________________________________________

ВИРОК

іменем України

3 лютого 2014 року м. Севастополь

Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,

при секретарі Новосьолової Ю.С.,

за участю державного обвинувача - старшого прокурора прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Рикунова Д.П.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, росіянина, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, має середньо - спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніш не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 02.12.2013 року приблизно о 20.00, знаходячись у дворі будинку №23, розташованому по пр..Жовтневої Революції в місті Севастополі, діючи умисно, усвідомлюючи що його дії носять відкритий характер, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, не поєднаний з насильством, відкрито, шляхом ривка вирвав з рук потерпілої ОСОБА_4 сумку чорного кольору вартістю 400 гривень, в якій знаходилися грошові кошти в розмірі 400 гривень, мобільний телефон «LG T-370» білого кольору вартістю 1200 гривень, укомплектований сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», яка матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої грошових коштів не було, золоту каблучку вагою 3,5 грама вартістю 2000 гривень, золоту каблучку вагою 1,5 грама вартістю 1000 гривень, які належали останній, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядився ним на свій розсуд, чим завдав матеріальної шкоди останньої у розмірі 5000 гривень.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 186 ч.1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав в повному обсязі та показав, що 02.12.2013 року він вийшов з під'їзду будинку по ПОР - 23, біля Парку Перемоги. Побачив жінку з сумкою, жінка була в стані алкогольного сп'яніння, він вирвав сумку і побіг до друга і сів в машину. Про те, що він викрав сумку друг не знав. Друг запитав що за сумка, він відповів, що знайшов, на що останній сказав, що йому не потрібні проблеми по цьому та висадив його біля Парку Перемоги. У парку він подивився сумку в якій були гроші, телефон, золотих кілець він не бачив, але припускає, що вони могли випасти під час зриву сумки, оскільки остання була відкрита. Гроші і телефон забрав, сумку викинув. Суму грошових коштів не оспорює, телефон в подальшому здав в ломбард. Розумів, що відкрито викрадає чуже майно. В скоєному щиро розкаюється.

Відповідно до ст.349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень та інших обставин кримінальних правопорушень, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місцю, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядкую.

Таким чином, провівши судовий розгляд в порядку ст. 349 ч.3 КК України, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину.

Потерпілою ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди на суму 3400 гривень. Позов мотивований тим, що своїми діями ОСОБА_2 спричинив їй матеріальну шкоду на вказану суму. Дана суму складається з вартість золотих каблучок, та грошових коштів, яки було викрадено.

Обвинувачений ОСОБА_2, позовні вимоги потерпілої визнав повністю.

Позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі в зв'язку з тим, що діями ОСОБА_2 потерпілої спричинена матеріальна шкода.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, характеризується посередньо, не має судимості.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2., суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що злочин передбачений ст.186 ч.1 КК України є злочином середньої тяжкості. Суд враховуючи тяжкість злочину, особу винного, наявність пом'якшуючий покарання обставини, а також думку потерпілої, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді громадських робіт. Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази по справі мобільний телефон, сумка жіноча чорного кольору які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - вважати повернутим за належністю.

Документів на підтвердження процесуальних витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 104, 349, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України, за яким призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 не обиралася.

Речові докази по справі мобільний телефон, сумка жіноча чорного кольору які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - вважати повернутим за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Головуючий по справі

суддя Щербаков В.В.