УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 106/6446/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В.

№ провадження: 22-ц/190/320/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.

16 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Рошка М.В.,

Суддів:Сінані О.М., Хмарук Н.С.,

При секретарі:Усеїновій Н.У.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТОБО № 10011/0187 філії- Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТОБО № 10011/0187 філії- Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» на заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 04.09.2013 року звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок не виконання ОСОБА_6 належним чином умов кредитного договору від 27.02.2007 року виникла заборгованість по пені за період з 11.12.2010 року по 28.08.2013 року у сумі 9282,53 грн., договір був укладений між позивачем та ОСОБА_6

Відповідачка ОСОБА_7 27.02.2007 року у забезпечення кредитного договору уклала з позивачем договір поруки.

Рішенням Євпаторійського міського суду від 11.02.2009 року, з ОСОБА_6 стягнуто кредитну заборгованість станом на 31 жовтня 2008 року у розмірі 33029 грн. 91 коп.

Рішенням Євпаторійського міського суду від 26.01.2011 року з ОСОБА_7 стягнута кредиторська заборгованість станом на 21 жовтня 2008 року у розмірі 33029 грн. 91 коп., а також солідарно з відповідачів стягнута кредиторська заборгованість за період з 31 жовтня 2008 року по 10 грудня 2010 року у розмірі 552 грн. 99 коп.

Згідно п.4.2 кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу і оплати відсотків за користування ккредитом, позичальник зобов'язується сплатити пеню у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Станом на 28 серпня 2013 року рішення Євпаторійського міського суду від 11 лютого 2009 року та 26 січня 2011 року не виконані, у зв'язку з чим за період з 11 грудня 2010 року по 28 серпня 2013 року сплаті підлягає пеня у розмірі 9282 грн. 53 коп.. Відповідачам 25 липня 2013 року направлено вимогу про виконання зобов'язання за кредитним договором, але вони не відреагували належним чином на вимоги.

Просили стягнути з відповідачів солідарно пеню за період з 11 грудня 2010 року по 28 серпня 2013 року у розмірі 9282 грн. 53 коп. та судовий збір.

Заочним рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТОБО № 10011/0187 філії - Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» пеню за період з 11 грудня 2010 року по 28 серпня 2013 року у розмірі 9282 грн. 53 коп. та судові витрати.

У задоволенні позову до ОСОБА_7 про стягнення пені відмовлено.

Не погодившись з даним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в цієї частині та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що відповідно до умов договору поруки, остання припиняється після повного виконання позичальником своїх зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно вимог частини першої статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у позові про стягнення заборгованості по пені з поручителя, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень частини 4 статті 559 ЦК України порука є припиненою, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Матеріалами справи встановлено, що 27.02.2007 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, за умовами якого Банк надав позичальникові кредитні кошти у користування зі строком повернення до 26 лютого 2010 року у розмірі 27000 гривень, а позичальник - зобов'язався повернути фактично отримані кошти, сплатити відсотки за користування отриманими кредитними коштами в порядку, розмірі та в строки, встановлені кредитним договором( а.с. 3-5).

Також, 27.02.2007 року у забезпечення кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_7 був укладений договір поруки (а.с.6-7).

Згідно умовам кредитного договору, відповідач зобов'язаний до 26 числа щомісячно, починаючи з березня 2007 року, погашати кредит шляхом внесення готівкою грошових коштів у касу банку або безготівково, та повністю погасити не пізніше 26 лютого 2010 року.

Відповідач належним чином умови договору не виконав внаслідок чого, рішенням Євпаторійського міського суду від 11 лютого 2009 року з ОСОБА_6 стягнуто кредитну заборгованість станом на 31 жовтня 2008 року у розмірі 33029 грн. 91 коп.( а.с.11).

Рішенням Євпаторійського міського суду від 26 січня 2011 року з ОСОБА_7 стягнуто кредиторську заборгованість станом на 21 жовтня 2008 року у розмірі 33029 грн. 91 коп., а також, у солідарному порядку, з відповідачів стягнуто кредиторську заборгованість за період з 31 жовтня 2008 року по 10 грудня 2010 року у розмірі 552 грн. 99 коп. ( а.с.12).

Постановами Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції в АР Крим від 07 серпня 2013 року та від 19 липня 2013 року відкриті виконавчі провадження про примусове виконання вищезазначених рішень суду ( а.с.15, 16).

Станом на 28 серпня 2013 року рішення Євпаторійського міського суду від 11 лютого 2009 року та 26 січня 2011 року не виконані, у зв'язку з чим за період з 11 грудня 2010 року по 28 серпня 2013 року утворилась заборгованість по пені у розмірі 9282 грн. 53 коп., відповідно до довідки -розрахунку від 28 серпня 2013 року ( а.с.13).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно із п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин" відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів,суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Як зазначено в п. 4.2 договору поруки від 27.02.2007 року порука припиняється якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору не пред'явить вимоги до поручителя (а.с.7).

Відповідно до умов кредитного договору п.1.2 строк повернення кредиту не пізніше 26.02.2010 року ( а.с.3).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідно до пункту 4.1 договору поруки не допускається припинення поруки без припинення забеспеченного нею зобов'язання, а тому він є діючим до повного виконання зобов'язання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі строк виконання зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту 26 лютого 2010 року.

Оскільки договорами поруки було встановлено строк її припинення - протягом року від настання строку виконання зобов'язання по кредитному договору, а кредитним договором установлено його дію до 26 лютого 2010 року, то днем настання строку виконання основного зобов'язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів, буде 27 лютого 2010 р., а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України - 26 лютого 2011 року.

Таку вимогу до поручителя банк пред'явив лише в вересні 2013 року, звернувшись з позовом до суду, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

Доводи представника позивача стосовно того, що відповідно до пункту 6.7 кредитного договору строк позовної давності між сторонами збільшено до трьох років, не впливає на строк дії договору поруки, оскільки цей строк стосується грошових зобов'язань ( а.с.5).

В іншій частині судове рішення не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 303 ЦПК України не переглядалось.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТОБО № 10011/0187 філії- Кримського республіканського управління АТ «Ощадбанк» відхилити.

Заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.