ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "14" грудня 2006 р.                                                          Справа №  8/126"д"

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Іоннікової І.А.

при секретарі                                                            Войцешуку В.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:

Галіцький Г. І. (директор ТОВ "Полісся -Енерго"),

Семенець Г. В. (довіреність від 01.06.2006р.),

від відповідачів: 

1. Державної податкової інспекції у м.Житомирі: Шевчук В. П. (довіреність № 8728/ш/10  

                                                                                  від 24.05.2006р.),

2. Приватного підприємства   "Магніт":  Томашевський О. В. (довіреність № 134 від

                                                                  14.12.2006р.),                                                             

3. Приватного підприємства "Осіріс": Ковальов А. Ю. (довіреність від 01.10.2006р.)

від третіх осіб:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс":  не з'явився (директор ТОВ "Ренесанс" Дуплійчук М. І. був присутній  в судовому засіданні 07.11.2006р.) ,

2.  Всеукраїнської біржі нерухомості: не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та приватного підриємства "Осіріс"  

на постанову господарського суду Житомирської області

від "28" липня 2006 р. у справі    

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся- Енерго" (м.Житомир)

до 1. Державної податкової інспекції у м.Житомирі (м.Житомир),

2.Приватного підприємства   "Магніт" (м.Житомир),

     3. Приватного підприємства "Осіріс" (м.Житомир),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

    1. Виробничо-торгівельного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" (м.Житомир),

    2.  Всеукраїнської біржі нерухомості (м.Житомир)

про визнання недійсними біржової угоди купівлі-продажу майна від 16.12.2003 р. №80, договору купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р. та витребуваня майна з чужого володіння,  

 ВСТАНОВИВ:

  

В листопаді 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" пред'явило позов до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої в процесі розгляду справи стала Державна податкова інспекція у м. Житомирі (далі "ДПІ у м. Житомирі"), приватного підприємства "Магніт", приватного підприємства "Осіріс" про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу майна від 16.12.2003р. №80 та договору купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р. №3369 (т. 1 а.с. 37, т. 2 а.с. 20-35).

Заявою від 14.12.2006р. ТОВ "Полісся-Енерго" збільшило позовні вимоги і просило визнати недійсними біржову угоду купівлі-продажу майна від 16.12.2003р. №80, договір купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р., укладений між ПП "Магніт" та           ПП "Осіріс", витребувати майно (адміністративний будинок по вулиці Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі) з незаконного володіння ПП "Осіріс" (т. 1 а.с. 96-99).

Ухвалами господарського суду Житомирської області від 22.02.2006р. та 10.03.2006р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виробничо-торгівельне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" і товару біржу "Всеукраїнська біржа нерухомості" (т. 1 а.с. 138, 152).

Постановою цього ж суду від 28.07.2006р. позов задоволено.

Визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу майна від 16.12.2003р. №80, укладену між Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією (біржовий посередник - виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс") та приватним підприємством "Магніт".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р., укладений між приватним підприємством "Магніт" та приватним підприємством "Осіріс".

Приватному підприємству "Осіріс" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" майно - адміністративний будинок по вул. Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі.

Стягнуто з ДПІ у м. Житомирі, приватного підприємства "Магніт", приватного підприємства "Осіріс" на користь ТОВ "Полісся-Енерго" по 185,66 грн. державного мита і по 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З судовим рішенням не погодилися відповідачі ДПІ у м. Житомирі і ПП "Осіріс".

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Посилається на порушення норм законодавства та неврахування судом обставин справи і зокрема.

Податкова інспекція не могла вручити платнику податків - ТОВ "Полісся-Енерго" податкові вимоги, тому вони були розміщені на дошці податкових оголошень.

Житомирська ОДПІ вживала заходів до погашення податкового боргу                     ТОВ "Полісся-Енерго" за рахунок коштів, але за їх недостатності прийняла рішення про продаж інших активів. Про проведення публічних торгів з продажу майна оголошувалось в ефірі Житомирської міської радіокомпанії "Крок радіо" з 3 по 5 грудня 2003 року.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, суд помилково керувався статтею 48 Цивільного кодексу УРСР, яка при розгляді справи в суді втратила чинність. Біржова угода не може бути визнана недійсною, якщо не визнані недійсними (незаконними) прилюдні торги (т. 2 а.с. 81, 151).

В апеляційній скарзі ПП "Осіріс" зазначає, що спір між позивачем та відповідачами ПП "Магніт" і ПП "Осіріс" носить цивільно-правовий характер і не відноситься до сфери публічно-правових відносин, тому справу в цій частині не належало розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Задовольняючи вимоги позивача в частині визнання недійсною біржової угоди, суд в мотивувальній частині рішення визнав неправомірними дії податкового органу щодо надіслання другої податкової вимоги та здійснення 02.12.2003р. опису цілісного майнового комплексу платника податків, чим вийшов за межі позовних вимог та розглянув спір поза межами позовної давності.

До спірних правовідносин, які виникли 16 грудня 2003 року, суд одночасно застосував закон, що діяв на час їх виникнення, та закон, що діє на час розгляду справи (ст. 48 ЦК УРСР і ст. 215, 216 ЦК України), не мотивувавши застосування різних норм права.

Суд не вказав у рішенні, які саме із зазначених в ст. 48 ЦК УРСР підстав свідчать про недійсність біржової угоди.

Визнавши угоди недійсними, суд не встановив, що перший і другий відповідачі є недобросовісними покупцями та не застосував двосторонню реституцію, а повернув у первісний стан лише позивача.

Посилаючись на такі порушення, ПП "Осіріс" просило скасувати постанову господарського суду і закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.02.2005р. №3369, укладеного між ПП "Магніт" і ПП "Осіріс", та витребування від          ПП "Осіріс" предмету купівлі-продажу, а в частині вимог про визнання недійсною біржової угоди від 16.12.2003р. №80 прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Одночасно просив вирішити питання про скасування засобів забезпечення позову (т. 2 а.с. 111-112, 143).

В запереченнях товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" на апеляційні скарги ДПІ у м. Житомирі та ПП "Осіріс" зазначається про правильне вирішення справи (т. 2 а.с. 120-130, 157-160).

Апеляційний розгляд справи закінчується за відсутності представників третіх осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, оскільки згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для цього, представник ТОВ "Ренесанс" надав пояснення в судовому засіданні 07.11.2006р. та цим підприємством подана відповідна заява (т. 2 а.с. 138).

Заслухавши представників позивача, відповідачів - ДПІ у м. Житомирі,                  ПП "Осіріс", ПП "Магніт", третьої особи - виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс"  у формі товариства з обмеженою відповідальністю, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до договору міни нерухомого майна на житло для військовослужбовців від 08.11.2002р., акту прийому-передачі від 08.11.2002р. товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго"  належало на праві колективної власності приміщення адміністративного будинку загальною площею          232,0 кв.м по вул. Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі, яке було зареєстроване за підприємством в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації 27.12.2002р. (т. 1 а.с. 12-15, 68-69).

На підставі акта перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго"  від 20.06.2003р. №11/26-2205, підписаного керівником цього підприємства, Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2003р.          №26-2/30672955/23 про донарахування 12300 грн. податку на прибуток та застосування 4100 грн. штрафних санкцій, а разом 16400 грн. (т. 2 а.с. 162-178).

Цією ж податковою інспекцією виставлені підприємству перша податкова вимога від 26.07.2003р. №1/546 на погашення податкового боргу в сумі 16619,66 грн., у тому числі з податку на прибуток у розмірі 16400 грн., та друга податкова вимога від 10.09.2003р. №2/563 на суму 16736,04 грн. (т. 1 а.с. 89-92).

04.11.2003р. Житомирська ОДПІ прийняла рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а 02.12.2003р. склала акт опису активів - адміністративного будинку по вул. Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі (т. 1 а.с. 16, 40, 47).

Згідно з договором про продаж активів, які перебувають у податковій заставі, від 23.10.2003р. №4 податкова інспекція за заявкою-дорученням від 04.12.2003р. №812 доручила виробничо-торгівельному підприємству "Ренесанс", зареєстрованому в Житомирській філії Всеукраїнської біржі нерухомості, провести реалізацію активів - вказаного адмінбудинку, вартість якого за оцінкою експерта становила 55545,60 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 41, 42, 140, т. 2 а.с. 139-140).

Житомирською філією Всеукраїниської біржі нерухомості 15 грудня 2003 року організований аукціон з продажу Житомирською ОДПІ, від імені і в інтересах якої діяло ВТП "Ренесанс", адміністративної будівлі по вул. Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі, про що складено протокол №139.

Переможцем аукціону визнано ПП "Магніт", яке купило об'єкт за 55700 грн. (т. 1 а.с. 18, т. 2 а.с. 38-49).

З ПП "Магніт" укладено біржову угоду №80 купівлі-продажу майна від 16.12.2003р., за актом приймання передачі від 17.12.2003р. йому передано згадану адміністративну будівлю (т. 1 а.с. 17, 19, 135).

ПП "Магніт" сплатило платіжним дорученням від 11.12.2003р. №68 гарантійний внесок як передоплату в сумі 5555,00 грн., платіжним дорученням від 15.12.2003р. №371 - передоплату в сумі 50145,00 грн., а всього 55700 грн. (т. 2 а.с. 155, 156).

Майно зареєстровано на праві власності за ПП "Магніт" в Житомирському обласному ДКП по технічній інвентаризації 19.01.2004р.

На підставі договору купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р., укладеного між ПП "Магніт" (продавець) і ПП "Осіріс" (покупець) та посвідченого приватним нотаріусом, акту прийому-передачі від 02.03.2005р., державної реєстрації правочину          1 березня 2005 року, власником адмінбудівлі №18 по вул. Адмірала Щасного                      м. Житомира стало ПП "Осіріс" (т. 1 а.с. 29, 30, 83-84).

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду про допущені Житомирською ОДПІ порушення в підготовці, організації та проведенні відчуження майна з публічних торгів, що вплинуло на законність біржової угоди купівлі-продажу від 16.12.2003р., з врахуванням наступного.

Податкове повідомлення-рішення від 01.07.2003р. №26-2/30672955/23 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16400 грн., перша податкова вимога від 26.07.2003р. №1/546, друга податкова вимога від 10.09.2003р. №2/563 товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго"  не вручалися в розумінні п.п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Податкова інспекція не надала суду доказів про неможливість вручення господарському товариству "Полісся-Енерго" вказаних податкового повідомлення-рішення та податкових вимог чи надсилання їх позивачу поштою з повідомленням про вручення, тому Житомирська ОДПІ не мала права розміщувати ці документи на дошці податкових оголошень.

Пунктом 10.1.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі, коли інші, передбачені заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків проводиться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

З довідок філії "Житомирське центральне відділення "Промінвестбанк" від 19 і 25 січня 2005 року вбачається, що на рахунку ТОВ "Полісся-Енерго" станом на 01.07.2003р. та 01.01.2005р. перебував залишок грошових котів у розмірі 8657,21 грн., за період з 08.04.2003р. по 12.01.2005р. руху коштів на банківському рахунку не було         (т. 1 а.с. 20, 21).

Отже, податкова інспекція не вживала заходи до погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів.

Підпунктом 10.1.3 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 12 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (далі "Порядок"), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. №538, встановлено принцип збереження цілісного майнового комплексу та врахування того, що звичайна оціночна вартість таких активів не повинна перевищувати двократного розміру податкового боргу.

Оборотно-сальдовими відомостями ТОВ "Полісся-Енерго" підтверджується наявність інших активів на значну суму, достатніх для погашення нарахованого податковою інспекцією податкового боргу (т. 1 а.с. 22-28).

Рішення податкового керуючого про визначення складу активів, що підлягають продажу, може бути оскаржено в порядку, встановленому Законом для оскарження рішень податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань або податкового боргу. При цьому протягом терміну такого оскарження продаж активів платника податків не здійснюється (п.п. 10.1.3 ст. 10 Закону, п. 12 Порядку).

Таке рішення податковим керуючим не приймалося.

Акт опису активів від 02.12.2003р. складений податковим керуючим одноосібно, за відсутності посадових осіб товариства та інших органів.

Податкова інспекція не надала доказів про відправлення платнику податків не пізніше ніж наступного дня копії акта опису, чим порушено вимоги п. 15 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі.

Пунктом 10.3 ст. 10 Закону і п. 24 Порядку передбачено, що продаж активів платника податків проводиться на публічних торгах (цільових аукціонах) на умовах змагальності та не раніше, ніж через 10 днів після публікації відповідного оголошення. Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів активами платника податків на цільовому аукціоні оприлюднюється відповідним податковим органом.

За змістом ч. 5 ст. 94 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" під публікацією розуміється друкування, видання якого-небудь тексту.

Всупереч наведеним нормам публікація відповідного оголошення не проводилася.

За заявкою Житомирської філії товарної біржі "Всеукраїнська біржа нерухомості" інформація про проведення аукціону з продажу заставного майна - адмінбудинку по  вул. Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі транслювалася радіокомпанією "Крок радіо" з 3 по 5 грудня 2003 року (т. 1 а.с. 45, 144, т. 2 а.с. 48).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.06.2005р. у справі №10/28 "НА", яке набрало законної сили, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 01.07.2003р. №26-2/30672955/23 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16400 грн. (т. 2 а.с. 180-183).

Наведені порушення вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: невручення ТОВ "Полісся-Енерго" податкового повідомлення-рішення, першої і другої податкової вимог, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, акта опису активів, неприйняття і невручення рішення про визначення складу активів, що підлягають продажу, нездійснення публікації про проведення прилюдних торгів активами платника податків свідчать про незаконність дій Житомирської ОДПІ, як суб'єкта владних повноважень, щодо опису і реалізації майна підприємства позивача.

Зазначені обставини також вказують на те, що ПП "Магніт", приймаючи участь в біржових торгах і знаючи про відсутність публікації оголошення щодо цих торгів, усвідомлювало порушення порядку їх проведення.

Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. Щодо угод, вчинених до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003р., підстави і наслідки їх недійсності визначаються відповідними статтями Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., якщо угода не підпадає під дію інших законів, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, у тому числі в частині продажу майна платника податків для погашення його податкового боргу.

Тому, суд першої інстанції правильно визнав недійсною біржову угоду купівлі-продажу майна від 16.12.2003р. №80, укладену між приватним підприємством "Магніт" і Житомирською ОДПІ, яка діяла як суб'єкт владних повноважень щодо реалізації наявних у неї прав у сфері оподаткування.

Цільовий аукціон з продажу активів платника податків для погашення його податкового боргу не є окремою угодою, тому не може визнаватися недійсним. Цей аукціон є лише підставою для укладення договору купівлі-продажу активів.

Незастосування судом наслідків недійсності угоди від 16.12.2003р. не може бути підставою для скасування апеляційною інстанцією судового рішення і прийняття нової постанови, так як позивач не позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в цій частині шляхом пред'явлення відповідного позову.

Суд апеляційної інстанції не може повернути в первинне положення сторін договору від 16.12.2003р. №80, зважаючи на таке.

Сплачена приватним підприємством "Магніт" сума коштів за придбане майно надійшла до державного бюджету . Повернення грошей цьому підприємству можливе тільки через орган державного казначейства, який до участі у справі не залучався.

Окрім того, власником спірного майна залишається ПП "Осіріс".

Суд першої інстанції обгрунтовано розглянув вимоги позивача про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу як адміністративний позов за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спірні правовідносини в цій частині є публічно-правовими.

Однак договір купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р., укладений між приватним підприємствами "Магніт" і "Осіріс", є суто цивільно-правовою угодою (правочином).

Спір між юридичними особами щодо правомірності правочину та витребування майна з чужого володіння має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Статтею 21 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Стосовно вимог про визнання недійсним оспорюваного правочину та витребування майна іншого законом не встановлено.

Наслідком порушення цього правила є закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Окрім того, апеляційний господарський суд, який в даних правовідносинах виконує функцію адміністративного суду, враховує по цьому питанню правову позицію Верховного Суду України в конкретній справі (постанова від 09.03.2004р. у справі №18/15) та Вищого господарського суду України, висловлену в п. 6 інформаційного листа від 31.01.2001р. №01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом", суть якої зводиться до такого: не можуть бути об'єднані в одній справі як вимоги про визнання недійсним результатів прилюдних торгів щодо купівлі-продажу майна, так і про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, які пред'явлені і до первісного покупця, і до наступного в одній справі, оскільки віндикаційний позов і позов про визнання угод недійсними виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки.

Не даючи оцінки правовідносинам сторін стосовно договору купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р. та витребування приміщення з чужого володіння, колегія суддів зазначає, що ухвалюючи постанову про визнання недійсним цього правочину і повернення будівлі позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що ПП "Осіріс" безпідставно і безвідплатно набуло майно, тоді як матеріали справи свідчать про сплату ним продавцю (ПП "Магніт") вартості придбаного об'єкта в сумі 133057 грн., а визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу від 16.12.2003р. не є безумовною підставою для повернення майна, яке знаходиться у власності іншого набувача (т. 2  а.с. 144-150).

Оскільки адміністративний позов вирішено, а вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.02.2005р. і витребування майна з чужого володіння не є предметом розгляду в даній справі, то з врахуванням передбаченого ст. 204 ЦК України принципу презумпції правомірності правочину відсутня підстава для продовження заходів із забезпечення адміністративного позову, вжита згідно з ухвалою суду від 27.12.2005р. (т. 1 а.с. 59).

Не можна погодитися з висновком суду першої інстанції, викладеним у мотивувальній частині постанови, про стягнення з відповідачів судових витрат в солідарному порядку, оскільки таке суперечить правилам ст. 94 і ст. 97 КАС України. В дійсності, в резолютивній частині постанови зазначено про стягнення судових витрат, в тому числі витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу, з усіх відповідачів у рівних частках.

Однак, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає сплату витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, тому кошти в сумі  118 грн. є зайво сплаченими (т. 1 а.с. 32).

У зв'язку із задоволенням позову про визнання недійсним договору від 16.12.2003р., вартість майна в якому становить 55700 грн., сплачене товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" державне мито в сумі 557,0 грн. покладається в рівних частках на сторін цієї угоди, з врахуванням того, що його сплата присуджується не з суб'єкта владних повноважень, а з Державного бюджету України        (т. 1 а.с. 31).

  Керуючись ст.ст. 160, 195,196,198,200, 202, 205, 207, 212, 254, п.п.6і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Житомирі та приватного підприємства "Осіріс" задовольнити частково.

Скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 28.07.2006р. в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005р., укладеного між приватним підприємством "Магніт" і приватним підприємством "Осіріс", повернення приватним  підприємством "Осіріс" товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся- Енерго" майна - адміністративного будинку по вул. Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі та закрити провадження у справі в цій частині, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачеві, що вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 28.02.2005 р., витребування майна (адміністративного будинку по вул. Адмірала Щасного, 18 в м. Житомирі) з незаконного володіння належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Це ж судове рішення скасувати в частині стягнення з усіх відповідачів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся- Енерго" судових витрат по сплаті державного мита в сумі 557 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та прийняти в цій частині нову постанову: стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся- Енерго" з Державного бюджету України та приватного підприємства "Магніт" по 278 грн. 50 коп. державного мита.

В решті постанову господарського суду Житомирської області від 28.07.2006р. залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.12.2005р. (пункт 5 ухвали).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

 Головуючий   суддя                                                              Черпак Ю.К.

                

 судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Іоннікова І. А.  

 

Віддрук. 4 прим.

1 -до справи

2, 3 - третім особам

4 - в наряд

друк. Гаврилюк Т.