ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/1144/14-к
Провадження № 1-кп/116/123/14
11.03.2014 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республики Крим у складі:
головуючого, суддіДокучаєвої В.Ю.,
при секретарі за участю прокурораБескидевич І.М., Міряйкіна Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013130810004327 за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красногвардійське Красногвардійського району АРК, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Красногвардійського районного суду АРК від 31.03.2010р. за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 15.10.2012 року у зв'язку з відбуттям покарання,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченного частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України -
ВСТАНОВИВ:
10.11.2013 року у ранковий час, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисних мотивів, вступив у злочинну змову з ОСОБА_6, та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, вищевказані особи знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, таємно викрали водяний лічильник вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №11/533 від 12.12.2013 року складає130 грн. та належить ОСОБА_7, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вище визначену суму. З місця скоєння правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не оспорював вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано, визнав повністю та показав, що 10.11.2013 року повертався додому, потім вони зустрілись з ОСОБА_6 та разом викрали лічильник, який належить ОСОБА_7 із будинку знайомої ОСОБА_6. В скоєному щиро розкаюється, шкоду відшкодував в добровільному порядку.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, також суд переконався, що немає сумнівів у добровільності їх позицій, та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання своє вини обвинуваченим ОСОБА_5, його винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №11/533 від 13.12.2013р. вартість лічильника води одноструменевого крильчастого фірми «Gross» на момент скоєння злочину могла становити 130 грн. /а.с.38-41/.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_5, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, беручи до уваги, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ніким не оспорюються, суд приходить до висновку про доведеність винності обвинуваченого в повному обсязі пред'явленого обвинувачення і кваліфікує його дії по ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, згідно з якими призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті Кримінального кодексу України, за якою підсудний звинувачується, враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого і обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Скоєний ОСОБА_5 злочин, передбачений ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України, є злочином середньої тяжкості.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий /а.с.81/, за місцем проживання характеризується негативно /а.с.76 /.
Обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_5, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире розкаяння в скоєному, відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки, а також конкретні обставини скоєння злочину, суд вважає, що доцільним буде призначення покарання по ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, тому застосовує до нього ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбаченних ст.76 КК України.
Керуючись статтями 370,374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у вигляді 1 року обмеження волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк протягом 1 (одного) року.
Згідно статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави судові витрати на загальну суму 293,40 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий, суддя Докучаєва В.Ю