ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2006 р. Справа № 12/1387
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П.,
представники сторін в засідання суду не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства "Сприяння інвалідам", м.Житомир на рішення господарського суду Житомирської області
від "13" вересня 2006 р. у справі № 12/1387 (суддя Сікорська Н.А.)
за позовом Спільного підприємства "Сприяння інвалідам", м.Житомир
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів", м.Андрушівка Житомирської області
про стягнення 39377,01 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.09.2006р. у справі №12/1387 в позові Спільного підприємства "Сприяння інвалідам", м.Житомир до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів", м.Андрушівка Житомирської області про стягнення 39377,01 грн. збитків відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу позивача мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а саме:
- судом першої інстанції не було належним чином досліджено акт прийому-передачі власного майна товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Соха" від 16.01.2006р., який додавався до справи в підтвердження обставин захоплення майна СТОВ "Дари ланів", а не як підстава позовних вимог;
- висновок суду про те, що отримуюча сторона не набула права власності на майно згідно договору про надання благодійної допомоги від 16.01.06р. у відповідності до ч.1 ст.334 ЦК України, оскільки не було факту передачі майна, не відповідає обставинам справи, адже згідно умов договору про надання благодійної допомоги від 16.01.06р. сторони визначили, що передане у власність майно знаходиться в чужому незаконному володінні у СТОВ "Дари ланів", і що отримуюча сторона має право вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння; до того ж, в зазначеному договорі вказано, що він набуває чинності з моменту його підписання, а тому набуває чинності й положення п. 1 договору про набуття права власності на майно СП "Сприяння інвалідам".
Таким чином, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення суду на думку скаржника, підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України.
Представники сторін своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Враховуючи, що сторони повідомлені своєчасно і належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року, колегія суддів прийшла до висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.04.2006р. (про що свідчить дата на штампі реєстрації вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Житомирської області) Спільне підприємство "Сприяння інвалідам" звернулось до суду з позовом про стягнення зі СТОВ "Дори ланів" 37327,01 грн. збитків, обгрунтовуючи позов тим, що СТОВ "Дари ланів" було неправомірно захоплено належне ТОВ науково-виробничій фірмі "Соха" майно, а саме: 3 (три) кабелі по 30 м загальною вартістю 6300,00 грн.; 5 (п'ять) кабелів по 38 м загальною вартістю 13300,00 грн.; 10 розеток загальною вартістю 55,00 грн.; 2 запобіжники вартістю 10,00 грн.; шифер в кількості 430 шт. загальною вартістю 7310,00 грн.; швелер довжиною 100 м загальною вартістю 12402,00 грн., яке на підставі договору про надання благодійної допомоги від 16.01.2006р. перейшло у власність СП "Сприяння інвалідам", що й дає право останньому вимагати від відповідача відшкодування збитків в розмірі 37327,01 грн., з врахуванням проведеної часткової компенсації жомом на суму 2050,00грн.
Суд першої інстанції, розглянувши спір, відмовив в позові, прийшовши до висновку про його необгрунтованість, й з цим погоджується й апеляційна інстанція, виходячи з наступного.
16.01.2006р. між Спільним підприємством "Сприяння інвалідам" (отримуюча сторона) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Соха" (надавач) було укладено договір про надання благодійної допомоги (а.с. 14), відповідно до п. 1, п. 2 якого надавач - Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Соха" передає у формі благодійної допомоги отримуючій стороні - Спільному підприємству "Сприяння інвалідам" у власність майно:
- 3 (три) кабелі по 30 м загальною вартістю 6300,00 грн.;
- 5 (п'ять) кабелів по 38 м загальною вартістю 13300,00 грн.;
- 10 розеток загальною вартістю 55,00 грн.;
- 2 запобіжники вартістю 10,00 грн.;
- шифер в кількості 430 шт. загальною вартістю 7310,00 грн.;
- швелер довжиною 100 м загальною вартістю 12402,00 грн.
В пункті 3 названого договору сторони вказали, що визнають, що перелічене в п. 2 майно знаходиться в чужому незаконному володінні та користуванні у СТОВ "Дари ланів", тому отримуюча сторона (СП "Сприяння інвалідам") має право вимагати повернення від вказаної особи переданого як благодійна допомога майна та вимагати відшкодування усіх пов'язаних з незаконним утриманням майна збитків.
Як вже зазначалось вище, позивач, уклавши вказаний договір,стверджує, що набув право власності на визначене в договорі майно.
Проте, така позиція є помилковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Але, як свідчить, зокрема, застереження пункту 3 договору від 16.01.2006р., майно, що було його предметом, знаходилось в іншої особи - СТОВ "Дари ланів", а тому не могло бути передано на час укладення договору ТОВ НВФ "Соха" Спільному підприємству "Сприяння інвалідам".
Не передавалось майно й в подальшому.
Будь-яких доказів на спростування зазначеного позивач суду не представив. право влансості у набувача
Крім того, 16.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Соха" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" було підписано акт прийому-передачі майна ТОВ НВФ "Соха" (а.с.25), за яким був визначений перелік майна ТОВ НВФ "Соха", що знаходиться у володінні СТОВ "Дари ланів", до якого входило й майно (але без зазначення вартості), що було предметом допомоги за договором про надання благодійної допомоги від 16.01.2006р.; крім того, в останньому зазначено про передачу СТОВ "Дари ланів" взамін на вищезазначене майно ТОВ НВФ "Соха" жому в кількості 82 т вартістю 2050грн. В цьому ж акті сторони вказали на відсутність претензій одна до одної.
Суд першої інстанції, врахувавши все наведене вище, прийшов до правильного висновку про припинення зобов'язання відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Соха" в частині повернення спірного майна та відсутність правових підстав як для набуття позивачем права власності на спірне майно, так і прав власника для пред'явлення вимог щодо відшкодування збитків.
Одночасно, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно приписів ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та не одержані доходи, які управнена особа одержала б у разі належного виконання другою стороною.
Відповідно статті до 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з цього, позивач повинен був довести наявність збитків, вину відповідача в їх спричиненні та безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями останнього та самими збитками.
Однак, позивач не довів як наявності самих збитків, так і протиправних дій відповідача щодо нього, а також причинного зв'язку між діями відповідача та завданням збитків позивачу.
Доводи ж апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, не ґрунтуються на чинному законодавстві та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Підсумовуючи все наведене вище, рішення господарського суду Житомирської області від 13.09.06р. з врахуванням зазначених у цій постанові мотивів підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області області від 13 вересня 2006 року у справі №12/1387 залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного підприємства "Сприяння інвалідам", м.Житомир - без задоволення.
2. Матеріали справи №12/1387 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Шкляр Л.Т.
відрукувати 4 примірника
1- в справу
2,3-сторонам
4-в наряд