27.02.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/361/14 Головуючий у першій

Категорія 46 інстанції Лугвіщик А.М.

Доповідач у апеляційній

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Клочка В.П.,

суддів: Козуб О.В., Моцного М.В.,

при секретарі: Григорчук І.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, про поділ сумісного набутого майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 у якому просив поділити спільне майно подружжя визнавши за ним та відповідачем право спільної часткової власності на автомобіль «Рено Меган» 1997 року випуску, держномер НОМЕР_1 по 1/2 частці за кожним та визнати за ним та відповідачем право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1,по 1/2 частці за кожним.

Вимоги позову мотивовані тим, що вказані квартира та автомобіль були придбані сторонами в період шлюбу, домовленості щодо поділу майна між ними не досягнуто.

Рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04 квітня 2013 року позов задоволено у повному обсязі. Поділено спільно набуте майно подружжя, визнавши за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 право спільної часткової власності на автомобіль «Рено Меган», д.н. НОМЕР_1 по ? частці за кожним. Поділене спільно набуте майно подружжя, визнавши за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 право часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 по ? частці за кожним. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові.

Рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 04 липня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04 квітня 2013 року в частині поділу квартири АДРЕСА_1 - скасовано. В цій частині ухвалене нове рішення. Позов ОСОБА_6 в частині вимог про поділ вказаної квартири задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6, в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 грудня 2013 року рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Севастополя від 04 липня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що спірне майно було придбано сторонами під час шлюбу за спільні кошти і є їх спільною сумісною власністю, тому кожній з них має право на ? його частини.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25 січня 2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22 жовтня 2009 року.

За час сумісного проживання сторони набули у власність автомобіль Рено Меган 1997 року випуску та квартиру АДРЕСА_1.

Автомобіль Рено Меган зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі біржового контракту від 04 грудня 2007 року.

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 21 липня 2004 року та передана в іпотеку банку у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Судом першої інстанції належним чином встановлено, що спірне майно (автомобіль та квартира) було придбано сторонами під час перебування у шлюбі за спільні кошти.

Відповідно до п.23, 24 Постанови пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

На підставі наведених норм, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином з`ясував всі обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку щодо визнання за кожним рівних часток у спільному майні.

Доводи апеляційної скарги, що у зв`язку з тим, що сторони у період шлюбу набули право спільної власності тільки на частину квартири у розмірі сплачених коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитом, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Отже, колегія суддів вважає, що враховуючи ті обставини, що кредитний договір було укладено в інтересах сім`ї, то придбане подружжям у кредит майно, є спільною сумісною власністю. Укладений одним з подружжя в інтересах сім`ї договір створює обов`язки для другого з подружжя, таким чином незалежно від припинення шлюбу сторони мають рівні права та обов`язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов`язань за кредитом.

Враховуючи наведене,колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону, підстави для його скасування відсутні, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: В.П. Клочко

Судді: О.В. Козуб

М.В. Моцний