Головуючий суду 1 інстанції - Ковальов В. М.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 406/9562/13

Провадження № 22ц/782/313/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 25 грудня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором б/н від 26 травня 2006 року в розмірі 22801 грн. 52 коп., а також покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп., посилаючись на те, що 26 травня 2006 року між ними та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості і зобов'язався погашати отриманий кредит щомісячно згідно з графіком, а також сплачувати відсотки за користування кредитом. У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань станом на 16 жовтня 2013 року у нього утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 22801 грн. 52 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 4093 грн. 56 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 17145 грн. 98 коп., штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) у розмірі 1061 грн. 98 коп.

Оскаржуваним рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 25 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» було відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» з рішенням суду не згодне, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з положеннями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 2 Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 7-10) договір, який укладається між Банком та Держателем платіжної картки, складається з: заяви на видачу та обслуговування кредитної картки, пам'ятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів, які є складовими частинами договору про надання банківських послуг.

Згідно з п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг строк та порядок погашення по Кредиту по платіжним картам з встановленим мінімальним обов'язковим платежем наведений у Пам'ятці Клієнта, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відмовляючи ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що на підтвердження своїх вимог ПАТ КБ «Приватбанк» було надано лише заяву на видачу та обслуговування кредитної картки від 26 травня 2006 року (а. с. 6-зв.) та Умови та правила надання банківських послуг (а. с. 7-10), а інші документи, які є невід'ємними складовими частинами кредитного договору, тобто пам'ятка клієнта та тарифи, позивачем суду надані не були, а тому дійшов висновку, що позивачем не був доведений факт укладення з відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору і надання йому за цим договором грошових коштів. При цьому, суд враховував, що 30 травня 2006 року відповідач у своїх заявах на ім'я позивача відмовився від отримання кредитної картки (а. с. 43-45).

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Разом із цим, судова колегія враховує, що позивач не надав суду доказів отримання ОСОБА_2 самої кредитної картки, а відтак і доказів надання йому грошових коштів за цією карткою в розмірі 5 000 грн., встановлених кредитним лімітом.

Посилання апелянта на те, що відповідач ОСОБА_2 мав можливість отримувати і отримував кредитні кошти без використання платіжної картки, а також на те, що він періодично до 16 січня 2008 року здійснював платежі по погашенню кредиту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені доводи також не були підтверджені у судовому засіданні будь-якими доказами.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 25 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: