СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
21 грудня 2006 року |
Справа № 2-16/14937-2005 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Горошко Н.П.,
без участі представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 21.11.2005 у справі № 2-16/14937-2005
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Грибоєдова, 13, кв. 28, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98604)
про встановлення земельного сервітуту
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2005 у справі 2-16/14937-2005 задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „КафеІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення земельного сервітуту. Постановлено встановити земельний сервітут для обслуговування земельної ділянки та знаходящимися на ній будівель домовладіння НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2, у вигляді права проходу, під'їзду технічних засобів, встановлення будівельних лісів та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, а також реалізації права використання земельної ділянки за цільовим призначенням -будівництво та обслуговування багатоквартирного жилого комплексу, та на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, яка належить Ялтинській міській раді та які знаходяться у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю „КафеІНФОРМАЦІЯ_1, шириною 8 метрів по суміжній межі землекористування від точки Д до точки Е, довжиною 19,43 метри, загальною площею 155,44 кв. м.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Заявник вважає, що розглянувши справу у відсутності відповідача, суд неповно дослідив матеріали справи та постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так місцевим господарським судом прийнято до уваги тільки доводи позивача щодо порушення його прав. Суд в основу оскаржуваного рішення поклав єдиний доказ -обґрунтованість надання сервітуту у вигляді проїзду вимогами Державних будівельних норм 360-92 градоустрою „Планування та забудова міських та селищних помешкань”.
Однак на думку відповідача вказані вимоги Державних будівельних норм не можуть бути використані в якості доказу, оскільки рішенням місце будівельної ради міста Ялта був узгоджений ескізний проект багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_4 з умовою подальшого проектування об'єктів в єдиному комплексі з варіантом обладнання 2-х поверхового прибудованого кафе ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає докази, що є в матеріалах справи, достатніми для розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін.
Суд, розглянувши повторно справу у порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2002 у користування товариства з обмеженою відповідальністю „Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 була надана земельна ділянка площею 233 кв. м. з земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_3 строком на 5 років. Метою використання даної земельної ділянки є реконструкція та експлуатація кафе.
Земельна ділянка загальною площею 0,1319 га за адресою АДРЕСА_2, що межує з ділянкою, яка знаходиться у користуванні відповідача, була надана в оренду суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на строк 50 років згідно договору оренди земельної ділянки від 24.03.2005. Метою користування земельної ділянки відповідно до пункту 5.2 договору є жила забудівля та комерційне використання.
Позивач в своїх вимогах щодо встановлення на його користь земельного сервітуту у вигляді права проходу, під'їзду технічних засобів, встановлення будівельних лісів та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, а також реалізації права використання земельної ділянки за цільовим призначенням -будівництво та обслуговування багатоквартирного жилого комплексу на земельній ділянці відповідача в їх обґрунтування стверджує, що у нього відсутній інший безпечний прохід або проїзд для обслуговування стін будівель, які належать йому на праві власності, а також використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, крім проходу по земельній ділянці відповідача. Але судова колегія не приймає до уваги це твердження, оскільки позивач не навів обґрунтованих доказів того, що немає інших доступів до земельної ділянки по АДРЕСА_2.
Навпаки, з пояснювальної записки, додатку до висновку до проекту НОМЕР_2, схеми генерального плану багатоповерхового жилого будинку по АДРЕСА_2 вбачається, що головний вхід в жилу будівлю розташований з АДРЕСА_5. Таким чином, позивач має право обслуговувати земельну ділянку, яка знаходиться у нього в оренді, використовуючи інший існуючий проїзд не з АДРЕСА_2, а з АДРЕСА_5.
З характеристики земельної ділянки (а.с. 55) вбачається, що на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні позивача розташовані одноповерхові будівлі. Таким чином, необхідність встановлення будівельних риштувань для ремонту цих будівель, на яку вказував позивач при зверненні до відповідача (а.с. 41), відсутня.
Під час укладання договору оренди земельної ділянки з Ялтинською міською радою позивач, підписуючи договір оренди земельної ділянки підтвердив те, що надана йому земельна ділянка не має ніяких недоліків та обмежень, що унеможливлюють використання за її цільовим призначенням. Позивачем не надано доказів того, що і в якій мірі змінилося настільки в умовах обслуговування земельної ділянки на день звернення до суду з позовними вимогами, що зробило неможливим обслуговування ним наданій йому земельної ділянки.
Як визначено статтею 401 Цивільного Кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Відповідно до статті 98 Земельного Кодексу України земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Але з рішення суду вбачається, що сервітут встановлений на земельну ділянку площею 155,44кв.м, у той час, як загальна площа земельної ділянки, на якій встановлений сервітут - 233кв.м, тобто сервітут встановлений на 66,7% території основної ділянки.
Встановлення земельного сервітуту припустимо лише у випадку неможливості чи значного ускладнення користування земельною ділянкою без встановлення відповідного земельного сервітуту. Таким висновок випливає з вимог статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 04.12.1950 та статті 41 Конституції України, які дозволяють розмежувати право власності виключно в інтересах суспільства. Отже, відповідач не може бути обмежений шляхом встановлення земельного сервітуту та змушений допускати користування земельною ділянкою позивачем, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, коли встановлення земельного сервітуту є єдино можливим способом задоволення існуючих потреб. Метою встановлення земельного сервітуту є найбільш ефективне використання позивачем земельної ділянки відповідача.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява, ухвали про призначення справи до слухання та про відкладення слухання справи були надіслані відповідачеві на адресу: АДРЕСА_3. Але з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 06.07.2005, свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи -товариства з обмеженою відповідальністю „Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 випливає, що юридичною адресою відповідача є адреса: АДРЕСА_6. З вищевказаного вбачається, що відповідач не був належним чином повідомлений про місце та час слухання справи, у зв'зку з чим був позбавлений права на судовий захист своїх інтересів.
Відповідно до частини 2 пункту 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Оскільки рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, воно підлягає скасуванню. Апеляційна скарга внаслідок цього підлягає задоволенню.
При прийнятті нового рішення судова колегія відмовляє позивачеві в задоволенні його вимог на підставі вищевказаного.
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2005 у справі № 2-16/14937-2005 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення земельного сервітуту відмовити.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді В.С. Голик
Н.П. Горошко