СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
22 грудня 2006 року |
місто Севастополь Справа № 2-19/11467-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 18.08.2006 у справі №2-19/11467-2006А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, 98600)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято без врахування фактичних обставин справи, а саме: відповідач не врахував факт часткового повернення позивачу товару, у зв'язку з постачанням якого ним була видана податкова накладна.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2006 у справі № 2-19/11467-2006 А (суддя Мокрушин В.І.) в задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення відмовлено.
Постанова господарського суду мотивована тим, що відповідачем встановлений факт порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, доказів, які б спростовували цей факт, відповідач не надав.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сума проданого позивачем товару складає 1535,00 грн. Із зазначеної суми позивачем було визначено податкове зобов'язання. А відповідач при проведенні перевірки та при винесенні оскаржуваного рішення не врахував той факт, що товар був реалізований саме на цю суму, що підтверджується зворотною накладною, яку він надав при проведенні перевірки.
В судовому засіданні 18.12.2006 позивач підтримав свої вимоги.
Відповідач надав судовій колегії заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що позивач при проведенні перевірки не надав зворотну накладну, за якою він отримав поставлений ним товар, тому відповідач у зв'язку з порушенням позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” донарахував йому податок на додану вартість за виданою ним податковою накладною.
Відповідач у судовому засіданні 18.12.2006 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду залишити без змін.
На підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 склад судової колегії було змінено: суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Дугаренко О.В.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.12.2006 по 22.12.2006.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
06.05.2006 Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим провела перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акт № НОМЕР_1(а.с. 10-23).
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим 16.05.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення - рішення НОМЕР_2(а.с. 8).
Зазначеним податковим повідомленням -рішенням позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 2968 грн. і до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1484 грн.
Підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій стали наступні обставини.
У жовтні 2005 року позивачем було здійснене відвантаження товарів за накладною НОМЕР_3 (а.с. 6) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2. на суму 19345,10 грн., позивачем була видана податкова накладна НОМЕР_3 (а.с. 6). У зв'язку з тим, що позивач не відобразив у податковій декларації за поточний період податок на додану вартість за зазначеною операцією, відповідач зробив висновок про порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яка передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Але товар, який був поставлений позивачем фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2. за податковою накладною НОМЕР_3 був частково повернутий останнім за накладною НОМЕР_4 на загальну суму 17810,10 грн. (а.с. 9). Отже, товар фактично був поставлений позивачем контрагенту на суму 1535,00 грн. (19345,10грн. -17810,10 грн.).
Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Відповідно до підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
Відповідно пункту 20 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 зазначеного вище Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
У порядку зазначених норм чинного законодавства, позивач склав розрахунок відкоригованого значення податку (а.с. 7). Цей розрахунок підписаний отримувачем товару, що дає підстави для висновку про те, що позивач виконав вимоги законодавства щодо порядку коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Сам факт ненадання позивачем під час перевірки розрахунку коригування показників до раніше виданої податкової накладної, а також накладної на повернення товару не може бути підставою для донарахування податку на додану вартість і застосування фінансових санкцій. Отримувач товару (ОСОБА_2) своїми підписами на накладній і розрахунку коригування підтвердив факт повернення товару. Цим самим він підтвердив і ту обставину, що у відповідній сумі у нього не виникло право на податковий кредит, що виникло спочатку на підставі податкової накладної (а.с. 6).
У даному випадку поставка та повернення товару відбулись в одному податковому періоді, тому позивач не зазначив у податковій декларації за поточний податковий період податкові зобов'язання за податковою накладною НОМЕР_3.
Що стосується того факту, що позивач визначив податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за зазначеними господарськими операціями з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за датою зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок, а не за датою відвантаження товарів, то цей факт не може бути належною правовою підставою для донарахування податку на додану вартість у сумі 2968,00 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 1484,00 грн., оскільки сума податкових зобов'язань була визначена позивачем відповідно до кількості проданого товару.
При вирішенні справи господарський суд помилково дійшов висновку про те, що відповідач правомірно донарахував податок на додану вартість та застосував фінансові санкції до позивача, оскільки належною правовою підставою для донарахування податку на додану вартість є неврахування платником податків суми податку, яка визначається із суми, на яку здійснена реалізація товарів. Як видно з матеріалів справи, позивач визначив податкове зобов'язання відповідно до зазначеної суми.
З огляду на викладене, постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 27.10.2006 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2006 у справі № 2-19/11467-2006 А скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позов задовольнити.
5. Визнати нечинним податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим від 16.05.2006 НОМЕР_2 про донарахування податку на додану вартість у сумі 2968,00 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 1484,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
О.В. Дугаренко